novich_ok (novich_ok) wrote in bitter_onion,
novich_ok
novich_ok
bitter_onion

Націоналістична риторика 1: Тре’ йти у наступ

Оригинал взят у novich_ok в Націоналістична риторика 1: Тре’ йти у наступ

Я намагався зробити один великий матеріал, але в мене не вистачає ані часу, ані натхнення. Тому буде кілька малих, які я потім поєднаю.

Відразу попереджаю — в мене з українською трояк. Тобто не чекайте від мене стилю, якщо без помилок буде — і те добре.

В цьому тексті я розгляну деякі... як би це сказати... тези націоналістичних сил, в т. ч. мовне питання.

Зараз є кілька тез, на кшталт «треба замінити політиків на патріотів», «треба розбудовувати державу з опором на власні сили», «треба йти у наступ», «треба почати розмовляти українською» тощо. Ці тези, хоч і мають рацію в певних умовах, на мою думку є скоріш популістськими.

В України є серія проблем:
1. Російська військова агресія;
2. Російська інформаційна агресія;
3. Корупція;
4. Безлад у політиці;
5. Низький рівень свідомості населення.
Для подолання кожної з цих проблем націоналізму недостатньо, хоча він і здатен підсилити ті інструменти, що використовуватимуться для вирішення.

1. Російська військова агресія.

Свого часу Дмитро Резниченко писав, що військове протистояння з Росією йому нагадує протистояння з Беркутом на Майдані. Може, пізніше я знайду того записа і додам посилання. Дмитро писав, що в обох випадках українці протистоять силі, значно потужнішій за них. Якщо та сила схоче використає всі свої можливості, то ми понесемо суттєвих втрат. Спочатку та стаття мене образила — як він посмів написати, що російська армія сильніша за українську!? Ми ж такі сильні і мужні!

Але дійсно так. Крайня, найсильніша межа протистояння — то ядерна зброя. В України нема ані такої зброї, ані засобів ППО, що здатні перехопити ракету з ядерною боєголовкою. Більше того — я не певен, що українські засоби ППО здатні вберегти наших військових і цивільних у випадку масового використання авіації Росією.

Це означає, що збільшення градусу протистояння не є вигідним для нас. Тобто всі тези про наступ матимуть рацію у майбутньому, коли буде відомо, що Росія не використовуватиме ані авіації, ані ЯО.

На мою думку, єдиним розумним рішенням в контексті кількісної і частково технічної переваги Росії, є наступ у складі міжнародної коаліції. Але коаліція — то не лише війна, але й дипломатія. Багато, багато дипломатії. Адже в кожного члена коаліції будуть свої умови, за якими він надасть допомогу. І ці умови або треба виконати, або запропонувати щось інше, так само вигідне.

Зараз дійсно є міжнародна коаліція зі звільнення Криму і Донбасу, але їхні умови — почекати, доки від голоду ведмідь ослабшає, а потім гуртом його побити і відібрати вкрадене. Такі умови не дуже приємні для нас — адже треба якнайшвидше помститися за військових і цивільних, що загинули. Але альтернатива призведе до ще більших втрат.

Націоналістична риторика «треба йти у наступ» тут підштовхує не до раціонального найвигіднішого рішення, а до емоційного, до того ж вигідного Росії: щойно ми перейдемо у наступ, з Росії знімуть усі донбаські, а може навіть і кримські, санкції.

(Далі буде)

Tags: Лабораторна робота, лабораторна робота, лабораторная работа, мова, паранойя и навязчивые мысли, перемога, перспективы
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments