nik_adams (nik_adams) wrote in bitter_onion,
nik_adams
nik_adams
bitter_onion

Імперія без голови. Страшненька казочка

То був повний райдужних надій і сподівань на великі звершення ранок. 11 листопада 1480 року божого, прокинувшись на Угрі, Московія знайшла себе молодою, незалежною, амбітною імперією - суцільна колонія від Ладоги до Уралу, добре навчені покірності хами, сонцесяйне дворянство, що нетерпляче рило копитом землю в очікуванні славних звершень. Московія на всяк випадок здійняла вгору руки, щоб підтримати голову, якщо та раптом закрутиться від шалених перспектив і завмерла напівруху, не знайшовши на в'язах нічого крім пустоти - у імперії не було... метрополії. І якби у бідолахи в той момент були вуха, вона напевно почула б, як далеко на сході заходиться від пекельного реготу, захлинаючись в крові, нагло стята кривою кримською шаблею зраджена і покинута голова Сараю. Щоб зрозуміти всю безнадійність і конченість становища (а я думаю, навряд чи хтось буде сперечатися, що ситуація для Московії справді була конченою) не зайвим буде згадати, навіщо імперцям взагалі здалися імперії. По- перше, це зручна і цілком легальна схема обміну у тубільців пушнини на піздюліну. По- друге -- жити в імперії, це єдиний спосіб для імперця відчути себе білою людиною. Джек Лондон і Сомерсет Моем в цьому місці схвально і з розуміння справи кивають своїми великомудрими головами. Якщо з першим пунктом у кацапів все склалося більш ніж добре, то з другим явно все було не так. Мешканці нормальних імперій в такій ситуації кидали метрополію і пливли в колонії, де на тлі диких тубільців в повній мірі насолоджувалися відчуттям своєї расової переваги. Кацапи ж від початку знаходилися в колонії, серед таких самих хамів та холопів і дворянське походження справи не рятувало, бо як співав один "здесь первые на последних похожи". Ти можеш звести палац до небес, відгородитися від бидла височезною стіною, оснастити своє житло всіма дивами сучасної електро-, побутово- і сантехніки, але рано чи пізно тобі все ж доведеться вийти у навколишній світ, де твій бентлі загубить колесо в першій- ліпшій канаві, а в шикарному багатозірковому ресторани, лише для vip- клієнтів тебе ніщо не захистить від лобкового волосся в салаті "Цезар" - руські перформанси, як і їх бунти, жорстокі і нещадні. Не дивно, що наступні два з половиною століття кацапи присвятили пошукам місця на землі, де вони б могли відчути себе білою людиною. Пошуки, як вам правильно підказує ваша антикацапська інтуїція, звісно ж були марними. Та й звідки взятися успіхові? Ось типова автобіографія типового московського колонізатора: "В детстве наш барин выменял у соседнего помещика стаю борзых на пару арабских скакунов, еще и меня сверху накинул, вместе со всею нашей деревней. У нового барина я тоже не задержался, обожравшись горькой, наблевал в его любимые пантофли, после чего был забрит в солдаты". Нехіле імперське резюме... Поткнешся з таким в Сибір - там тільки рукою зневажливо махнуть - самі ще вчора такою ж імперією були. До бурятів? А дзуськи! Це зараз вони копчені і забиті, а до приходу кацапні освіта там була обов'язковою. Што ванька нам сможешь расказать, однако? До хохлів? Так у них навіть серед селянських дітей грамотність була нормою, в той час як не всі московські царі вміли писати. А ті, що вміли, вчилися за "Граматикою" українця Мелетія Смотрицького. Та й баби мєстниє ржуть як коні з московських панянок, що приперлися до театру в нічних сорочках, замість вечірніх суконь. В країни Варшавського договору і рипатися нічого. То такі колонії, де нічим крім невиліковних комплексів меншовартості не розживешся. І лише тоді цар Петро зрозумів, що таку важливу справу хамам довірити не можна, якщо сам не зробиш, то більше й ніхто, взявся до справи власноруч і, що б ви думали, таки знайшов. Про повні карколомних пригод і небезпек пошуки більш детально і цікаво розповів незрівнянний пан Фоштер у своєму дослідженні тож повторюватися не буду. Так, знайшов, як не дивно, той заповітний край в Європі, єдиному місці на світі, де все організовано так, що навіть такий мудила як кацап відчуває себе там білою людиною. Зітхнув з почуттям добре виконаної справи і нарік себе справжнім імператором. А вдячні кацапи назвали його Дебелим, до цього часу вважають найвеличнішим своїм лідером і не втомлюються співати йому осанни. Є в зв'язку з цим привід порадіти й нам. Як ви вважаєте, чи довго при такому стані речей кацапня терпітиме хуйлову авантюру з особливим шляхом розвитку? Я про не хамів говорю, кнут і прянік на лопаті - все їхнє, хто їх питатиме. А от москальські еліти, що встигли спробувати іншого життя, які з петрівських часів зав'язані на Західний світ, навряд чи провтикають найближчий зручний момент і є всі шанси розраховувати, що губи наступної коали будуть густо намазані плутонієвою помадою, з чим вас всіх і вітаю! Як роса на сонці, саме так.


Posted via m.livejournal.com.

Tags: foshter's award
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments