Несподіваний перегук часів у поезії Володимира Сосюри.
Ти знову наш! Сокольники і поле,
мости і даль, і Лопань і сади...
Ти наш, ти наш, чужим не був ніколи,
о, Харків мій, навіки, назавжди!..
Пам'ятна табличка, розміщена в будівлі Харківської обласної державної адміністрації.
І от, вони, у сяєві, у славі,
прийшли в громах, визвольники твої...
Лежать бандити покотом... криваві
од них повзуть по бруку ручаї...
Знешкоджені "Ягуаром" терористи, котрі раніше захопили будівлю ХОДА.
Повний вірш (ну, майже) можна знайти у наступному дописі:
