Так чи інакше, наші західні партнери з метою переформатування мізків пересічних українців міцно взялись за українську мову. Наприклад, нещодавно Національна комісія зі стандартів державної мови провела засідання робочої групи на надзвичайно актуальну тему в добу лютування "смертоносного ковіду" (тм) на тему «Гендерна чутливість державної мови: медична сфера».
Зокрема, членкиня цього безумовно надважливого державного органу, така собі Ольга Шевчук-Клюжева, зазначила, що "вироблення засад гендерно чутливої мови є частиною низки зобов’язань України у сфері рівних прав та можливостей. Для подолання андроцентризму (орієнтації на чоловічий рід - прим. Зентропи) в українській мові, яка є флективною, основною стратегією має бути фемінізація" [1].
Перше питання, яке виникає: за якими саме зобов'язаннями ми мусимо калічити українську мову, щоб зробити її "гендерно чутливою"? По ідеї, це все могло бути в 1200 сторінках додатку до Угоди про асоціацію з ЄС. Але кому воно треба це все читати, правда? Думати воно взагалі шкідливо.
І більш фундаментально: так вийшло, що українська культура, як і більшість інших культур світу, творились чоловіками, при тому в часи панування патріархальних цінностей, і, звісно ж, українська мова відображає саме такий, природний стан речей. Правда, тепер, коли прикладом для наслідування є біороботи пост-люди без статі, етносу і раси, це вже просто неприпустимо. Інакше не пустять в Європу і кредиту не дадуть! І взагалі це не прогресивно. І тільки в клятій Москві з цим не згодні.
Досить цікаво, що Національну комісію зі стандартів державної мови було створено замість Української національної комісії з питань правопису. Склад останньої був досить потужним, адже включав здебільшого поважних мовознавців на зразок Олександра Пономаріва, діалектолога Павла Гриценка, історика мови Григорія Півторака, перекладача Максима Стріху тощо [2]. Слід сказати, цей склад був дуже гендерно-неврівноваженим, більшість вчених в галузі мовознавства виявились чоловіками, та й певно дещо консервативними в питаннях подолання андроцентризму.
А от нове утворення в серпні 2019 року (це, зауважимо, ще уряд Гройсмана, але вже президентство Зеленського, ну там реванш вати і все таке) виявився значно толерантнішим і гендерно-правильним: там лише двоє чоловіків [3]. Загалом же про якусь творчу чи наукову біографію учасників, а головне їх досягнення багато говорити не доводиться.
От, наприклад, згадана вище Ольга Шевчук-Клюжева [4], звісно ж, аспірантка Могилянки, присвятила свою діяльність боротьбі з суржиком, очевидно тому, що на цій мовній химері важко висловити гендерно чутливий контент. Але чоловік цієї персони Олександр Клюжев виявився діячем грантожерської соросівської контори "Опора", від якої заробив майже мільйон гривень в рік [5]. Одним з напрямків діяльності даного персонажа є пропаганда гендерних квот на виборах [6].
Примітно теж, що "мовні патріоти" чомусь проґавили і переформатування правописної комісії, де замість знаних фахівців місця посіли особи за критерієм причетності до західних грантів та вірності ідеології лібералізму, і переформатування самої мови. Але це не кляті москалі, тому мітингувати проти такого ніхто не буде.
Наш телеграм-канал: https://t.me/zentropa_ukraine
Джерела:
1. https://www.facebook.com/mova.standard/posts/183823560082661
2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/416-2015-%D0%BF
3. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-skladu-nacionaln-655r
4. https://mon.gov.ua/ua/nacionalna-komisiya-zi-standartiv-derzhavnoyi-movi/chleni-komisiyi/shevchuk-klyuzheva-olga-vasilivna
5. https://declarations.com.ua/declaration/nacp_aee973a1-a8d6-4b7d-a10b-be65a2286515
6. https://www.facebook.com/watch/?v=797199137530901
Community Info