Півтора роки які подарували мені віру і надію на майбутнє

Я, волонтер з 2013 року, хочу подякувати всім хто не дав мені опустити руки і втратити віру в людяність… Крім зелених потвор, від яких крім наруги над Україною нічого не бачу…

Так сталось що півтора роки тому в результаті нещасного випадку я зламав бедро, через те що в мене крім того захворювання крові – «Гемофілія», в операції мені було відмовлено. Після місяця в лікарні мене відправили додому, здавалось що життя кінчене, і ходити більше не зможу зовсім.

Через почуття безвиході спочатку розчарувався у всьому, потрібно було робити декілька раз рентген з викликом додому, потім були проблеми з нирками через те що був довго нерухомий. І всі проблеми мав вирішувати з лікарями за платними викликами з комерційних клінік, через те що мешкаю на 9-ому поверсі в будинку з непрацюючим ліфтом (місцева влада, якою рулить Гепа, нічого з тим робити не хоче), в будинку дуже вузькі сходи, швидка везе тільки в крайніх випадках, та й то потрібно знайти людей які допоможуть знести на ковдрі до швидкої.

Тоді звернувся до блогерів за допомогою, де і проявилось хто є хто. На той час відгукнулись Олег Леусенко і Ігор Бігдан, та Олександр Беспалий, на жаль в акаунті Бігдана мене облили брудом бобіки і він мене тоді заблокував. Я не осуджую за те, він працює для України і на знищення її ворогів, а це дуже немало. Пан Леусенко, дякувати йому, повірив і до останнього часу мене в біді не покинув. Через його акаунт виходили публікації з проханням про допомогу. Завдяки цьому мені вдалось вижити, і не тільки вижити, а й почати працювати за комп’ютером над цим сайтом.

Потім мені зателефонувала у вайбер пані Olha Myrna, з португальської діаспори Українців «Добре Серце», яка допомогла мені з інвалідним кріслом, ліками і продуктами, і головне, що пані Olha Myrna знаходила час для того щоб ще й просто вживу поговорити зі мною. А це для мене дуже і дуже важливо. Рідних крім хрещеної доньки в мене немає.

До чого я це пишу – хочу подякувати всім хто мене не покинув в біді, всіх хто відгукнувся і підтримав мене у важкі часи – Olha Myrna, Олег Леусенко і Ігор Бігдан, та Олександр Беспалий (який виготовляє дистанційно-керовану зброю для наших воїнів) та людей які відгукнулись і не забували про мене.

Моя подяка – це праця для неньки-України, допоки можу і дихаю! Слава Україні!

Ще є потреба в ліках, і вона через малу рухомість постійна, і оплата хостингу для сайта, праця з яким дає мені наснагу і бажання жити далі! Тільки прохання до тих хто живе на пенсію чи інші невеликі кошти – ліпше своїм дітям щось купіть, вони наше майбутнє!!!

• Приватбанк – 5169360003771403 – Monobank – 4441114422462422 – Тел. Viber – 096 212 02 68