У 2009 році в книзі "Хороші солдати" він зобразив їх болісний щоденний досвід на війні, як говорили в одному відео -- у них були розстріляні нерви та товариші (their nerves and comrades were shot).
Через 5 років він повернувся до тих солдат, які пішли з армії. І хоча вони залишили війну в Іраку, війна в Іраку їх не залишила. "Дякую за службу". Потім ще фільм зняли https://www.imdb.com/title/tt2776878/
Книгу я читав, дуже складно.
Фільм не додивився, я не чутлива людина, але пару разів плакав. Може тому, що мій босс в ті часи був снайпером армії США, пройшов ад, наркотики, розлучення.
А мій приятель дитинства Олексій Бабінеці пройшов ДАП і досі має ПТСР, це я знаю з третіх рук максимум. Батько того Бабінця був моїм вчителем фізри, воював в Афгані і теж, як я розумію тепер, мав ПТСР.
* * *
Школа мого сина біля Академії Сагайдачного, діти багатьох офіцерів друзі мого сина, самі офіцери -- мої друзі. Мій син з певних причин може спокійно ходити по территорії, я не можу а він може.
Я навчив його дякувати -- "дякую вам за наш захист". Thank You for Your Service.
* * *
Це не "довбана армія" винувата, що вибрали Шмарклю.
То рагулі і малороси зробили -- Баклажан, Трімц, Дриперс, СейнтДемон, Шмарпля і отой підорас odyssey-sys, який травив тут тих, хто не писав радісно про Шмарклю, подивіться його висер типу "пєця ні уйдьот" https://odyssey-sys.livejournal.com/65307.html. Калотун ще, із відомих тут протокацапів. Бо то все -- бидло, а мо' й агенти Кремля. І бидла просто статистично більше, ніж ЗСУ.
* * *
І ще нагадую. Так, ви можете писати правду про того чи іншого підораса, навіть якщо він служив в ЗСУ. Але тут в Засадах заборонено писати погано "загалом" про ЗСУ, бо то -- частина символів України.
Краще привчіть дітей дякувати ЗСУ, і самі почніть то робити.
Мені не в падло пропустити солдата в черзі, навіть якщо спішу і спина в мене болить. І заткнути єбало зєлєбобам, коли вони воняють "а чєво ета малодова мущіну бєз очєрєді? я бірємєная!".
Community Info