Диджиталізація-українізація

Недавня історія з «Мак-Дональдсом» нагадала мені про ситуацію, яку спостерігав навесні цього ж року.

У вкладеному дописі добірка яскравих реакцій на відсутність російської локалізації в українській грі. Звісно ж, росіянам усі «зобов'язані»!

«Острів» розробляє самотужки харків'янин на ім'я Євген. Враховуючи, що гра не тільки українська за походженням, але й українською мовою і про Україну, вважаю, що цей розробник-одинак більш ніж заслуговує матеріальної підтримки.

В інтерв'ю Євген наступним чином охарактеризував галасливе російське відеоігрове ком'юніті:

Особливість російськомовної спільноти в тому, що вона має дуже високий рівень вокальності й водночас дуже низьку платоспроможність. За даними Steamspy, росіяни складають лише 3% власників Banished (найближчої до «Острова» за духом гри). Якщо згадати що ціни в них зазвичай втроє нижчі за базові, це близько 1% прибутку. Тож це вочевидь не пріоритетна локалізація. Власне, підтримувати дві наявні мови вже досить складно, тому що гра постійно змінюється та доповнюється, а рентабельність локалізації досить сумнівна. Коли в «Острів» почали грати німецькі ютубери, відбулося помітне зростання прибутку, а Німеччина піднялася на перше місце в географії продажу. Пізніше Острів підхопили російськомовні канали. Тоді гра нарешті з’явилася на численних торент-трекерах та сайтах «скачать без регистрации и смс». На прибутки це майже не вплинуло.

Російська мова незначима на світовому ринку — і тим паче на українському! Впевнений, що майже жоден російськомовний, навіть з тих, у кого «особлива будова щелепи», не відмовиться від гамбургера з «Макдаку». Тож собаки гавкають — караван іде!