Так але ні

Інтерв'ю з терористом, а до того інтерв'ю з "відомим адвокатом" свідчать лише про одне: є великий попит на такий контент серед українського населення. "Русский мир" нікуди не подівся, кількість його прихильників за останні 6 років не зменшилася. Як і раніше, вони впевнені, що війну розпочала Україна, що бандерівці вбивають мирних громадян. Значна частина цих людей проголосувала за Зеленського у сподіванні, що він швидко поверне Україну в російську орбіту (принаймні для них у парі Порошенко-Зеленський вибір був очевидний). [Spoiler (click to open)]Сьогодні вони розуміють, що ці сподівання марні, і на наступних виборах не помиляться і проголосують за проросійські партії. Це символ повного провалу політики ідентичності за останні роки -- і політики "Армія, мова, віра", і політики "Какая разница". Обидва підходи неефективні і ведуть у пекло.

1. Ви не можете переконати носіїв іншої ідентичності прийняти вашу ідентичність, якщо вона чужа.

2. Ви не можете переконати носіїв будь-якої ідентичності, щоб усі познімали ідентичності та жили без них.

3. Носії чужої ідентичності діляться на дві основні групи: група Х готова поміняти ідентичність на певних умовах, група Y не готова відмовитися від ідентичності, група Z готова вибудувати складнішу ідентичність. Третя група точно у меншості (як завжди, готові до більшої складності є меншістю), співвідношення першої та другої груп потребує досліджень, хоча, на мій погляд, перша все ж таки більше.

4. Група X не поміняє радянський культурний спадок на вишиванки і віночки, це неприйнятно і неможливо, бо чуже. Але вона з радістю поміняє бідне життя на заможне. Виїжджаючи в Німеччину, Канаду чи Ізраїль, ці люди радо стають там німцями, канадцями чи ізраїльтянами (останній випадок є складнішим, бо велика пропорція призводить до більшої свободи користування старою ідентичністю, що є джерелом проблем). Дуже простими словами: економічні реформи перетворять Україну на заможну країну, а цих людей на нормальних політичних українців. Радянський телевізор прекрасно міняється на європейський холодильник.

5. Група Y -- це віддані прихильники Росії та СРСР. Їх не купиш холодильником. Вони становитимуть антагоністичну нерозчинну меншість, як у Латвії чи Естонії. Тут єдиним рішенням буде крихкий компроміс: еміграція, тихе життя у заможній Україні або купа проблем із законом, на ваш вибір.

6. Група Z найбільш складна -- це зазвичай добре освічені та розумні люди, люди бізнесу, творчості та культури. Їм не цікава російська попса чи серіали про ментів, але вони не готові відмовитися від Пастернака, Висоцького чи Рязанова. Їм треба дати можливість будувати в Україні українську російську меншість, так само як існують інші українські меншості -- вірменська, азербайджанська, єврейська, кримськотатарська та інші. На жаль, під час війни це складно, але після війни цілком можливо.

Ключовий елемент стратегії -- це повний холодильник проти російського телевізора для перевертання критичної маси групи X.

Можете закидати мене помідорами, але заперечення існування проблеми не є кращим шляхом до її вирішення.