Книга не тільки практична (вчора я навів суто практичний приклад, як зебілам навіяли про кококо-коруцію), але й філософська.
Бо автор вважає цей термін занадто вузьким, щоб пояснити суть того, що відбувається. Так, все крутиться довкола інформації, але не обмежується нею.
«Величезний масив, що постає перед читачем, є не чистою інформацією, а відображенням сил, які протистоять одна одній у світі».
Суть не в тому, що Кремль поширює брехню, закидуючи в черепи наріда брехливу інформацію. Кремль воює баченнями світу, світоглядними концепціями, міфами про народи та товари, зашитими у складні комунікативні стратегії й тактики.
...Книгу я купив перед Новим Роком, переглянув її -- зміст, пару випадкових сторінок, погуглив автора і... відклав. Так би й лежала собі, якби не "Psychological Operations: Principles and Case Studies", яку я почав читати, а книгу Кулеби взяв "за компанію".
Ось частина книги, яку я назвав би "інтернет - Бог, датаїзм - релігія, великі дані - символ віри, смартфон — Святе Письмо, блокчейн - Месія".
* * *
https://www.youtube.com/watch?v=VtvjbmoDx-I
Цю легендарну рекламу показали у США лише один раз - 22 січня 1984 року. Вона обіцяла: сумне пророцтво Джорджа Орвелла з культового роману «1984» не справдиться. Великий Брат не запанує над нами. Тому що кожна людина здобуде свободу й силу - якщо купить персональний комп’ютер Apple.
Минуло 34 роки. 2 серпня 2018 року Apple стала першою у світі компанією вартістю один трильйон доларів. 4 вересня цієї позначки сягла й Amazon. На той момент глобального Великого Брата справді не було, реклама не збрехала.
Натомість була група Великих Братів: Google, Amazon, Facebook, Apple. їх назвали спільним ім’ям - GAFA, "Gang of Four", "Four Horsemen" (натяк на 4 вершника Апокаліпсіса). Вони створили для нас багато зручностей та можливостей. І змінили нашу реальність.
Вони ж стежать за нами й заробляють на нас. їх використовують, щоб керувати нами.
І ось з’явився блокчейн. Щоб вигнати онлайн-торговців із храму інтернету й відродити віру в технологію. Ідеєю месіанства пройнято промови, інтерв’ю та книжки адептів блокчейну.
На нього часто посилаються як на «Протокол Бога». У неокласичному кіберстилі євангелісти блокчейну обіцяють розділити онлайн-історію людства на дві частини - до нашої ери (інтернет) та нашої ери (блокчейн-інтернет).
Війна за реальність тримається на доступі до людини й інтерпретації фактів. Перемагає той, хто знаходить шлях до людської свідомості та вмонтовує туди потрібні йому переконання й емоції. Так і формують реальність.
Блокчейн технологічно має вирішувати саме ці дві проблеми - дати людині контроль над доступом до неї та звузити простір для інтерпретації фактів до мінімуму. На обрії видніються чотири способи, у які блокчейн може допомогти нам знайти точку опори між фейками і правдами.
Але є дві очевидні проблеми. У блокчейні за свої дані цілком відповідає сама людина, а не посередник, якому вона ці дані довіряє. Це просто проти людської природи - ми ж так любимо скидати із себе відповідальність. Так, потім скаржимося, що нашою довірою зловживали.
Друга проблема така: тепер не буде продажного офісу, який блокує сторінки умовних українських патріотів за образи на адресу держави-агресора. Але й справедливого офісу, який блокує аналогічні сторінки агресора, теж не буде.
Блокчейн дає змогу надійно фіксувати факти.
Будь-які факти: документи, події, зображення, дані тощо.І робити це не в одному місці, а в багатьох.
Уявіть величезний надійно захищений електронний архів, що існує не на серверах якоїсь компанії, а розпорошений у мережі. Одна й та сама інформація зберігається одразу в багатьох місцях. Ви можете вносити в цей архів факти, і система захистить їх від підробки чи викрадення.
Пошуковики та Вікіпедія орієнтуватимуться на ці факти й гарантуватимуть їм миттєве поширення інтернетом. І взагалі будь-який користувач зможе миттєво перевіряти факти в мережі. Потенційно це крутий інструмент боротьби з фейками та звуження простору для маніпуляцій.
Наприклад, піарники кандидата в президенти Зеленського намагаються зробити виправлення на його/її вікі-сторінці — тишком-нишком прибрати звідти згадки про корупцію й маніпуляції громадською думкою.
А система в режимі реального часу не приймає виправлень.
Тому що миттєвий пошук у блокчейн-мережі вказує їй, що це брехня. «Всяка неправда є гріх», - казав християнський апостол Іван Богослов. Блокчейн цілком серйозно обіцяє позбавити нас неправди. Недарма одна з найвідоміших книжок про нього так і називається — «Машина правди».
Блокчейн бере на себе амбітну місію звільнити нас від цього гріха.
Не більше й не менше.
Не більше й не менше.
Програму влаштовано таким чином, що для переписування (інтерпретації) факту треба витратити ірраціонально великий обсяг електроенергії та математичних розрахунків. За таких умов переписування втрачає економічний сенс. Це надскладно. Але можливо.
Блокчейн може звузити простір інтерпретації до мінімуму. Хоча й не виключити таку можливість.
Блокчейн дає змогу робити ще одну феноменальну річ. Уявіть новину вашого улюбленого медіа. Її зафіксовано в блокчейні й прив'язано до електронного автоматизованого контракту. Щоразу, коли інше медіа чи користувач посилатиметься на цю новину, із його рахунку списуватиметься певна сума на користь першоджерела. Усе відбуватиметься автоматично. Алгоритм блокчейну сам регулюватиме цю активність. Медіа стануть сильнішими. Вони зароблятимуть більше на своєму контенті. Вони стануть менш залежними від власників, спонсорів і реклами - усі три є потенційними мотиваторами для маніпуляцій реальністю.
Блокчейн не вирішує тих проблем, які нам треба вирішити тут і зараз.
Але він дає дещо вкрай важливе - віру в те, що їх у принципі
може бути вирішено за допомогою технології.
Але він дає дещо вкрай важливе - віру в те, що їх у принципі
може бути вирішено за допомогою технології.
Проте до реальних плодів іще треба дожити. Розкидані по всьому світу розробники зараз працюють із блокчейном, щоб реалізувати принципово нові моделі взаємодії генераторів і споживачів контенту. Один із них робить це в Києві.
Станіслав Под’ячев, засновник BlockchainLab, переконаний: блокчейн, як і мистецтво, не має меж. Це реалістичне твердження. Не менш реалістичне, ніж Станіславова констатація: ми поки що не знаємо, куди саме приведе нас ця технологія.
У Росії взимку 2017 року померлі люди почали поширювати у вконтактє хештег "ПутинКрут". Хтось просто хакнув їхні сторінки або купив доступ до них.
Як уже було сказано, хоч би що ми робили онлайн, це залишає сліди у вічності. А часом ми починаємо щось робити на автопілоті. Не задумуючись про наслідки.
Потім нашу онлайн-ідентичність піддають аналізу. Через неї відкривається можливість впливати на нашу офлайн-ідентичність. Цей безперервний і нерозривний зв’язок між фізичним і віртуальним визначає наше буття.
Уже згадуваний Ювал Ной Харарі сказав, що виникла нова релігія - датаїзм. «Світогляд датаїстів сприймає увесь Всесвіт як потік даних, бачить організми як дещо трохи більше за біохімічний алгоритм і вірить, що космічне покликання людства полягає в тому, щоб створити всеосяжну систему обробки даних і потім злитися з нею». Коротше кажучи, датаїсти несуть нам віру в те, що великі дані врятують нас. Із урахуванням тези Харарі складається така картина світу:
інтернет - Бог, датаїзм - релігія,
великі дані - символ віри, платформи — пророки,
блокчейн - месія, гуру сучасних технологій - євангелісти,
а смартфон — Святе Письмо.
великі дані - символ віри, платформи — пророки,
блокчейн - месія, гуру сучасних технологій - євангелісти,
а смартфон — Святе Письмо.
В інтернеті людина має більше шансів перетворитися на справжню мертву душу, аніж розірвати це коло. Здається, класичний сюжет роману Миколи Гоголя мігрував у віртуальну реальність. Якби він писав другий том цього геніального твору зараз, то цілком міг би дати йому нову назву - «Мертві аватари».
Community Info