Grzegorz (grzegorz) wrote in bitter_onion,
Grzegorz
grzegorz
bitter_onion

Як часто повторювати щоб краще пам'ятати

В кінці 1880-х німецький психолог Герман Еббінгауз зайнявся систематичним вивченням пам'яті. Він запам'ятовував безглузді набори слів, а через певні проміжки часу перевіряв свої знання.

В результаті цих експериментів він вивів закономірність, відому сьогодні як крива забування Еббінгауза.

На основі кривої забування Еббінгауз підготував методику під назвою «Запам'ятати надовго». Методика підходить для будь-якого типу даних, від безглуздих складів до творів видатних письменників чи формул. Від точних наук, до природознавства і поезії.

Отже, щоб запам'ятати надовго, потрібно:

  • Відразу після прочитання матеріалу - повторіть перший раз.

  • Через 20 хвилин після першого разу - друге повторення.

  • Через 8 годин після другого разу - третє повторення.

  • Через добу після третього повторення - повторюєте в четвертий раз.

  • І потім приблизно раз на рік


Якщо "перевернути" ту криву забування то отримаємо більш красивий графік, він мені подобається значно більше.


Так було сто років, поки 80-х роках минулого століття лінивий в гарному сенсі студент Познанського політехнічного університету, Петро Возняк не задумався наж тим, які інтервали повторення кращі і не почав свої експерименти. В кінцевому підсумку його дослідження вилилися в комп'ютерний алгоритм, відомий як SuperMemo. Алгоритм, який визначає інтервали SuperMemo, досить складний, але ось спрощена, коротка його версія:

  • 1 повторення - через 24 години;

  • 2 повторення - через 7 днів;

  • 3 повторення - через 16 днів;

  • 4 повторення - через 35 днів.


В іншому дослідженні [Cepeda, Nicholas J. 2008] вивчався метод інтервальних повторень по відношенню до дати складання іспиту. Вчені визначили, що оптимальний розрив між першим і другим сеансами навчання збільшується по відношенню до того, як далеко знаходиться тест. В результаті вийшла наступна схема:

Час до іспиту і перше повторення

  • 1 тиждень -- 1-2 дні

  • 1 місяць -- 1 тиждень

  • 3 місяці -- 2 тижні

  • 6 місяців -- 3 тижні

  • 1 рік -- 1 місяць

Ну й десь перед екзаменом треба повторити ще раз, тобто дослідники вважали що два повторення -- достатньо.

Свого часу я присвятив пару місяців тому. Наробив по 20 карток з словами з 5 буквосполучень і вчив методами Возняка та Сіпеди. Возняк рулить і 4 повторень краще за 2.

Я пішов трохи далі і виробив ще пару правил.

  1. повторювати треба 5 разів, використовуючи інтервальні повторення, метод флеш-карт

  2. осмислене запам'ятовування відбувається в 9 разів швидше, ніж механічне заучування -- за словами дослідників. Спробуйте хоч трошки зрозуміти те, що ви вчите. Перевага запам'ятовування, заснованого на розумінні, виявляється на всіх сторонах процесу запам'ятовування: на його повноті, швидкості, точності і міцності. Крім слова іноземною вчіть речення, де воно є -- саме для розуміння.

  3. найефективніше заучувати цілком, ніж по частинах. Не потрібно вчити вірш по строфах - вчіть до кінця.

  4. вчити треба в ті години, коли ваш мозок краще працює. Це приблизно з 10 ранку до 2 години дня та з 6 по 9 вечора. Власне тому я про навчання пишу десь о 7 вечора

  5. зі збільшенням кількості повторів ні швидкість запам'ятовування ні якість практично не збільшуються. Тобто не варто по 20 разів перечитувати одне і те ж. Я вже писав про оверльорнінг.


Мабуть це остання стаття з серії "інтервальні повторення" та "флеш-карти". Хіба що, як треба, розповідм про систему "17 конвертів", де я зберігаю індексні карти. Це трохи простіше, ніж тримати ящики з індексними картками як було в відео про паперові картки.

Перечитайте всі ті замітки по темі і, як будуть питання, то пишіть сюди.
- Повторення як запорука ефективного навчання https://bitter-onion.livejournal.com/2978058.html
- Система Лейтнера / флеш-карти для інтервального повторення. Паперові і електронні. https://bitter-onion.livejournal.com/2997454.html
- Паперові флеш-карти https://bitter-onion.livejournal.com/2999795.html


ЗИ Я вас обманув.
Еббінгауз https://en.wikipedia.org/wiki/Forgetting_curve вивчав пам'ять на початку 1880 років.
Коли ви читаєте щось, що претендує на науковість, ви маєте автоматично перевіряти факти. Факти то імена, дати, терміни як мінімум.

ЗЗИ Я вас обманув двічі. Другий раз в моєму четвертому правилі години не дуже правильно написані. Але більше свідомо обманювати не буду, це було зроблено в межах підготовки серії заміток "як читати наукові статті та книги" для демонстрації принципа "спочатку дуже критично перевіряй автора, може він дурак чи то якась містифікація, які бувають в світі науки".
Tags: 40+, навчання, поради
Subscribe

promo bitter_onion march 15, 17:32 15
Buy for 50 tokens
Все слышали такую сказку, что якобы украинцы, белорусы и русские – это братский единокровный народ, который происходит якобы от триединой древнерусской народности. Ученые открыли страшную тайну – мы не братья. Праславянский этнос, конечно, существовал где-то со II тысячелетия до нашей эры, из…
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for members only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 12 comments
Цікаво, чи пан завернув увагу на те, як саме проходили експерименти із запам'ятовування?

Запам'ятовувати склади та окремі слова - механічно, це зовсім не те, шо запам'ятовувати те, що має сенс і є особистісно значущим.

Більш цікавими та релевантными для вивчення мови є експерименти, з яких потім розвинулася теорія діяльності Рубінштена, Лєонт'єва.

Коли займалися вивченням пам'яті, прохали пригадати, що саме людина думала сьогодні. Коли людина розповідала, що вона думала, це було приблизно так: У метро я побачив чоловіка із газетою. Подумав: цікаво, як зіграло Динамо?

В цілому, з'ясувалося, що люди пригадують, що думали, коли можуть пригадати, що робили. Отже, було зроблено висновок про провідну роль діяльності - і зараз навчання/вивчення іноземної мови розглядається як оволодіння чотирма видами мовленнєвої діяльності: читанням, говорінням, письмом та аудіюванням. Правильно написано у коментарі вище, що запам'ятовування окремих слів до оволодіння мовою не наближає.

Проте, роль пам'яті як універсального механізму, що обслуговує всю мовленнєву (і не тільки) діяльність важко недооцінити.

Взагалі, пам'ять - це і запам'ятовування (швидке, точне), і збереження (надійне (без спотворень та втрат), тривале), і вилучення із довготривалої пам'яті інформації (швидке, точне).

Кількість повторень, у першу чергу, позитивно впливає на швидкість вилучення інформації. Краще ніж нічого, проте не вирішує усіх проблем ;)

Ну і є застереження щодо вивчення віршів цілком. Розроблено спеціальні стратегії розучування.

Взагалі, потрібно гуглити "автономное навчання", "стратегії навчання", "навчально-стратегічна компетентність" і таке інше.