В результаті цих експериментів він вивів закономірність, відому сьогодні як крива забування Еббінгауза.

На основі кривої забування Еббінгауз підготував методику під назвою «Запам'ятати надовго». Методика підходить для будь-якого типу даних, від безглуздих складів до творів видатних письменників чи формул. Від точних наук, до природознавства і поезії.
Отже, щоб запам'ятати надовго, потрібно:
- Відразу після прочитання матеріалу - повторіть перший раз.
- Через 20 хвилин після першого разу - друге повторення.
- Через 8 годин після другого разу - третє повторення.
- Через добу після третього повторення - повторюєте в четвертий раз.
- І потім приблизно раз на рік
Якщо "перевернути" ту криву забування то отримаємо більш красивий графік, він мені подобається значно більше.
Так було сто років, поки 80-х роках минулого століття лінивий в гарному сенсі студент Познанського політехнічного університету, Петро Возняк не задумався наж тим, які інтервали повторення кращі і не почав свої експерименти. В кінцевому підсумку його дослідження вилилися в комп'ютерний алгоритм, відомий як SuperMemo. Алгоритм, який визначає інтервали SuperMemo, досить складний, але ось спрощена, коротка його версія:
- 1 повторення - через 24 години;
- 2 повторення - через 7 днів;
- 3 повторення - через 16 днів;
- 4 повторення - через 35 днів.
В іншому дослідженні [Cepeda, Nicholas J. 2008] вивчався метод інтервальних повторень по відношенню до дати складання іспиту. Вчені визначили, що оптимальний розрив між першим і другим сеансами навчання збільшується по відношенню до того, як далеко знаходиться тест. В результаті вийшла наступна схема:
Час до іспиту і перше повторення
- 1 тиждень -- 1-2 дні
- 1 місяць -- 1 тиждень
- 3 місяці -- 2 тижні
- 6 місяців -- 3 тижні
- 1 рік -- 1 місяць
Свого часу я присвятив пару місяців тому. Наробив по 20 карток з словами з 5 буквосполучень і вчив методами Возняка та Сіпеди. Возняк рулить і 4 повторень краще за 2.
Я пішов трохи далі і виробив ще пару правил.
- повторювати треба 5 разів, використовуючи інтервальні повторення, метод флеш-карт
- осмислене запам'ятовування відбувається в 9 разів швидше, ніж механічне заучування -- за словами дослідників. Спробуйте хоч трошки зрозуміти те, що ви вчите. Перевага запам'ятовування, заснованого на розумінні, виявляється на всіх сторонах процесу запам'ятовування: на його повноті, швидкості, точності і міцності. Крім слова іноземною вчіть речення, де воно є -- саме для розуміння.
- найефективніше заучувати цілком, ніж по частинах. Не потрібно вчити вірш по строфах - вчіть до кінця.
- вчити треба в ті години, коли ваш мозок краще працює. Це приблизно з 10 ранку до 2 години дня та з 6 по 9 вечора. Власне тому я про навчання пишу десь о 7 вечора
- зі збільшенням кількості повторів ні швидкість запам'ятовування ні якість практично не збільшуються. Тобто не варто по 20 разів перечитувати одне і те ж. Я вже писав про оверльорнінг.
Мабуть це остання стаття з серії "інтервальні повторення" та "флеш-карти". Хіба що, як треба, розповідм про систему "17 конвертів", де я зберігаю індексні карти. Це трохи простіше, ніж тримати ящики з індексними картками як було в відео про паперові картки.
Перечитайте всі ті замітки по темі і, як будуть питання, то пишіть сюди.
- Повторення як запорука ефективного навчання https://bitter-onion.livejournal.com/2978058.html
- Система Лейтнера / флеш-карти для інтервального повторення. Паперові і електронні. https://bitter-onion.livejournal.com/2997454.html
- Паперові флеш-карти https://bitter-onion.livejournal.com/2999795.html
ЗЗИ Я вас обманув двічі. Другий раз в моєму четвертому правилі години не дуже правильно написані. Але більше свідомо обманювати не буду, це було зроблено в межах підготовки серії заміток "як читати наукові статті та книги" для демонстрації принципа "спочатку дуже критично перевіряй автора, може він дурак чи то якась містифікація, які бувають в світі науки".
Community Info