Неприємна правда

...ви ходите по колу, і весь час приходите до віри, що президент може скомандувати "корупція, стій! раз-два!" А процеси в державі набагато складніші. Ну от, наприклад, давайте звільнимо всіх лікарів, які беруть хабарі. А ще краще посадимо їх. Вони злочинці? Злочинці! До того ж, небезпечні (реально), бо люди гинуть через ненадання допомоги, якщо грошей немає, навіть за наявності безкоштовних ліків, які лікарі приховують. А тепер давайте прорахуємо наслідки:
1) хто буде лікувати, якщо мало не 100% кваліфікованих фахівців сядуть, а залишиться молодь, яка не встигла забруднитися?
2) ви отримаєте мільйон невдоволених громадян, лікарів і членів їхніх сімей.
3) ви зтикнетеся з ситуацією, що грошей на безоплатну медицину все одно не вистачає.

Це один приклад. Але приблизно теж саме стосується судової реформи, реформи поліції, тощо. Тому правильний шлях це зміна правил гри (що і робив Порох), і через двадцять років ми побачимо наслідки. Швидкі реформи це, насправді, 25-30 років, погугліть Південну Корею чи Польщу, саме стільки відбувалися їхні швидкі реформи. В Німеччіні повна денацифікація відбулася на початку 70-х.

Саме нерозуміння нашими громадянами слова "швидкий" щодо державних процесів призвела до теперішніх сумних наслідків.