Олег сходив на співбесіду.
Ну тобто така невеличка тусовка, їдять піцу, запивають пивом, і тут — ой, так ти дизайнер, і малюєш, ми якраз шукаємо такого дизайнера, давай до нас.
— Я не можу так сходу прийняти рішення. А яка у вас зарплатня? — питає Олег.
— Давай, щоб не тут, ти завтра* приходь на співбесіду, заодно подивишся на офіс...
* Теє завтра — те було в понеділок, коли що.
Розмовляють так, фірма частково робить те, що й ми, хоча відмінності. Вони роблять маркетинг з опитуваннями і консультаціями, додатково смм і може айдентику якусь. Ми можемо додатково розробити сайта, і гру, і книжки, і інструкції з картинками, але не робимо окремо маркетинга, бо то хуйня якась найобська. Ну як не робимо, ми можемо зробити стратегію просування продукта з відео, поліграфією, слоганами і всім іншим, це теж маркетинг. Але отого навчання персоналу, як робити дзвінки, опитувань "якщо сказали ковбаса, то який бренд вам найперше спадає на думку?", різних фісбук-пікселів, того не робимо. Ну тобто технологію можемо прикрутити, але стратегію її використання — то вже не наше.
Слово за слово, і тут пан питає в Олега:
— А як ви ставитеся до вконтакта?
— Негативно. — Відповідає Олег.
— Ну, якщо, наприклад, ваш клієнт хоче продавати щось до Росії...
— То я напишу листа в СБУ. — відповідає Олег.
— А чому зразу так, можна поцікавитись?
— Тому що Росія використовує бізнес-зв’язки в якості зброї, і треба, щоб СБУ доглянуло, чи не почнуть там колорадки роздавати чи взагалі інфу про військових збирати.
— Ну, нам так буде важко з вами порозумітися. Уявляю, що буде, коли треба буде щось росіянам зробити.
Далі вони ще трішки поспілкувалися, пан казав "З такою перебірливістю як ви взагалі гроші заробляєте?", Олег знизував плечима і казав "Та заробляю, не переймайтеся".
Ось така хуйня, малята. Фірма робить різні есемеми по підряду від парочки російських доволі відомих контор. Як ми від європейських, так вони від російських. Бо місцевий ринок у Франківську хуйовий — дизайни робити хоче багато хто, давати гроші за це хочуть не дуже, та й місцевий бізнес часто нездатен відрізнити нормальну фірму від "маркетологів".
У вівторок Олег мав шкандаль з тими панами. Тому що Олег в парочці місцевих чатів написав "Уявляєте, ХХХХ працюють з росіянами!!!! Я В ШОЦІ!!!! А ТАКИМИ ХОРОШИМИ ЛЮДЬМИ ВИДАВАЛИСЯ!!!!", і там зараз буря. Власник фірми пригрозив судом, типу за збитки діловій репутації.
В середу наш спільний знайомий журналіст запросив коментарі у власника фірми, типу пише статтю під назвою "БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ РОСІЯН ПОГРОЖУЮТЬ СУДОМ ПАТРІОТУ, ЯКИЙ ДІЗНАВСЯ ПРАВДУ", типу дайте вашу точку зору, в статті мають бути представлені усі погляди на ситуацію.
— Я не погрожую, до суду не подаю, ми з росіянами взагалі не співпрацюємо, може у вконтакт зробити парочку кампаній, взагалі давайте я зроблю день відкритих дверей, розповім про свою роботу, подивитесь, порозмовляєте, попитаєте людей.
Коротше все крутиться.
Олег порозмовляв з нашими юристами і сьогодні зранку видалив свої публікації.
Якісь юні хакери знайшли згадку про фірму в парочки російських контор, типу вони вдячні ХХХХ за співпрацю, молодці, хоча українці, але працювали добре, розмовляли і писали грамотною російською, все супер, дякуємо.
Здається, ту фірму поза очі ще довго будуть називати "а, це ті, москальські". Ну і про місцевих можна взагалі забути, франківськ місто маленьке.
поцуплено там
Community Info