Grzegorz (grzegorz) wrote in bitter_onion,
Grzegorz
grzegorz
bitter_onion

СРСР здох. Забудьте!

«Ах, как харашо било в СССР! Бєсплатниє квартири, копєєчная квартплата, дружба, піонєрлагєря… І пломбір!»
Так, багатьом, дуже багатьом це досі подобається. «Ходити» на роботу. Бути як всі. Отримувати зарплату «як всі» за те, що ходив, відсиджував і не висовувався. «Получать бєсплатную» квартиру. Не знати і не хотіти знати про смерті, кримінал, катастрофи, епідемії, читати в газеті, що «у нас лучше всєх» і вірити в це. Не думати, не обирати, не відповідати ні за що, навіть за власну долю. Не заздрити тим, хто талановитіші, розумніші, підприємливіші, працьовитіші. Все, що потрібно, – притримуватись «курсу партії», не висовуватись, вміти випити з начальством. Робити кар’єру в партії чи комсомолі. Ідеальний устрій для ідеальних рабів.

Одна біда. Те СРСР, СРСР 70-80-х неможливе в принципі. Просто тому, що та система економіки, виробництва і розподілу нежиттєздатна. Вона як будь яка система рабства не стимулює. Не створює зацікавленості в результатах. Не заохочує таланту, розуму, підприємництва, ризику, пошуку. Скоріше навпаки, ці якості за совка лише шкодили, навіть були небезпечні.”Будь як всі”. Той ідеальний, милий багатьом устрій ідеального державного рабства існував лише за рахунок високих цін на нафту. Існував дуже недовго, був оплачений десятками мільйонів смертей у війнах та концтаборах. І навіть за рахунок нафти та газу існувати вже не міг. Абсолютно не гнучка, не конкурентна, не здатна до розвитку система. Вона мертва. Тільки тому СРСР і здох.

А оці згадки “как харашо било” – це кремлівський обман. Інструмент. Маніпуляція, яка прирівнює колонізацію України, Білорусі чи Казахстану москвою в умах совкового обивателя до відродження такої милої багатьом посередностям системи комфортного рабства СРСР.

От тільки вона, ця система, просто НЕМОЖЛИВА. Вона мертва. І в РФ тієї системи комфортного рабства звичайно ж вже немає. І з приєднанням (не дай, Боже) України до РФ ностальгічне СРСР не настане. Настане лише велике ОРДЛО. Та й то не відразу, а після довгих років війн, крові, чисток, придушення непокірних. Сіра зона. «Подвали», комендантські години, доноси. Москва точно не буде ділитися з вами доходами від нафти та газу. Ніхто точно не дасть вам «високіх пєнсій», «нізкіх таріфов» і «бєсплатних квартір». Їх і в РФ нікому не дають. Ви не будете жити як в Москві. І навіть як в Тамбові не будете. Колонія, використання в якості ресурсу. При чому всіх – україномовних, російськомовних. Москві це байдуже. Російськомовні навіть зручніші, покірливіші.

Саме тому усі ці гарячі суперечки – «вкусний бил пломбір в СССР ілі нєт» – просто не мають сенсу. І тому КОЖЕН, хто ностальгує за трупом совка, хто повторює «какая разніца», «кому мєшают памятнікі», «дайте мнє», організовує ОРДЛО для своїх дітей та онуків. І навіть ті, хто кажуть «ето мойо лічноє мнєніє, я даже голосовать нє хожу, я нічого нє рєшаю», вони насправді поширюють заразу. Як під час епідемії грипу.

А кожен політик, журналіст чи блогер, який це пропагує, свідомо веде свій народ у бідність та рабство.


Костюк Олександр
Карикатура © Михаи Ларичев
tverezo.info

Tags: дебилы блядь..., правду говорить легко и приятно, совок
Subscribe

Recent Posts from This Community

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 9 comments
Все так, але не вистачає згадки про один дуже важливий нюанс, над яким совкодрочери не задумуються ніколи. Той сіро-обезличений, але сито-стабільниий совок, де принаймні хліба та макаронів вистачало на всіх, це його кінцевий, передсмертний стан, що тривав ледь двійко десятиріч, тобто менше ніж чверть від загального строку існування совєтів. Те, що вони вважають золотим віком, було лише проїданням накопиченого за час нещадної експлуатації населення, насамперед селян, бандитського грабунку колоній, та хижацького використання ресурсів 1/6 частини суші. Коли зібрані попередниками Хрущова на загарбання Європи резерви скінчилися, совок закономірно рухнув. Закони збереження в цьому Всесвіті не порушуються ніколи. Тож шанувальникам "розвиненого соціалізму" треба або ж повторити такий самий шлях індивідуально: до 60-ти пахати не розгинаючи спини, недоїдати, відмовляти собі в усьому, що не є необхідним для виживання, складаючи копієчку до копієчки, аби наостанок насолодитися ситим життям, або ж пошукати собі інший Всесвіт. Третього не дано.