Grzegorz (grzegorz) wrote in bitter_onion,
Grzegorz
grzegorz
bitter_onion

Для любителей цензуры

Вы заметили, как зеленое большинство, безнаказанно несшее ахинею от "Украина -- порноактриса" до "Порошенко убил брата" сейчас в турборежиме проталкивает цензуру?



Антон Швец
Антон Швец

В Китае периодически запрещают Винни-Пуха в его диснеевском варианте. Имя Винни-Пуха нельзя запостить в местных аналогах твиттача и фейсбука, нельзя отправить в мессенджере, картинки с медвежонком изымаются из тырнетов и всячески удаляются. Это связано с тем, что китайские блогеры орут с лидера Китая Си Цзи Пиня и называют его Винни-Пухом, хотя он реально не очень-то и похож. Последняя большая чистка китайнета от Пуха закончилась в 2018.

В Китае запретили фильм “Кристофер Робин” и ограничили HBO после шуток о Си и Винни Пухе.

В Китае 3,14дец цензура, например, там есть премодерация сообщений в мессенджерах, но тем не менее весь мир знает что Си – это Винни Пух. И половина китайцев знает. В китайском файерволе, который ограждает сотни миллионов китайцев от мирового интернета, работают 30 000 человек, и весь китайский интернет и строился за этим файерволом. С самого начала так и создавался. Там не было другого.



Не очень понятно, как Бородянский собирается заниматься цензурой в украинском интернете. Тут есть VPN, есть анонимные номера. Тут, в принципе, всем на все похрен. Десятилетиями ищут владельцев антикора, чтобы им сломать ногу или череп, и не находят. И не найдут.

Будут либо анонимные каналы, где будут рассказывать в подробностях и даже с картинками, что министр Бородянский сосет х*и, и будут публичные блогеры, зарегистрированные, если надо, как СМИ, которые в благодарность будут писать, что министр Бородавка сосет х*и. В обоих случаях все будут понимать, о чем и о ком речь.

Называется Эзопов язык. Изобретен на заре человеческой цивилизации. Бороться так и не научились ничем кроме тотальных кровавых репрессий. До них в итоге все и доходит.

Необязательно называть по ФИО или должности, чтобы все поняли, о ком речь.

Зе, Зеленка, Шмаркля, Гидрант, Артикль – украинский народ уже подарил “тому, кого нельзя критиковать, а то он обижается бедняжка”, десятки ТОЛЬКО ЦЕНЗУРНЫХ прозвищ.

Как насчет лингвистической экспертизы поста “Сопля опять обосралась во время зарубежной поездки в Валинор?”. С картинкой лягушонка Кермита на фоне Капитолия? Фейк или нет?

А если я пишу сказки (даже могу дисклеймер вешать, что это все художественное произведение, ЭТО ТОЖЕ БУДЕТ ЗНАК), как там будет с экспертизой?

Посоны. Вся эта фигня не работает без массовых расстрелов. Если не собираетесь ими окончить, лучше даже не начинать.

И даже если Бородянский своей чупакаброй прикрывает такой же говеный, но более прилизанный и хитрый закон от Ткаченко, разницы не будет. Цензура не работает.

Телевизор ваш работает, пока вы оттуда веселите или накручиваете население. А цензура не работает. Вы краник начнете крутить, давление говен вырастет.

А потом все равно 3,14дец.

Кому охота почитать – вот материал.

Партийная позиция, думаю, на подходе.

Ткачу и Бородавке привет от Винни-Пуха.




Тамара Горіха Зерня
Тамара Горіха Зерня

17 січня міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський, чия зарплата разом з преміями у грудні склала 113 тисяч гривень, презентував журналістам свій законопроект про протидію дезінформації. На презентації були слайди.

Планується, що публічне обговорення нового проекту триватиме ще протягом місяця. Після чого його внесуть на розгляд Кабінету Міністрів України – до 28 лютого, а на розгляд Верховної Ради – в березні. (Такий собі турборежим-лайт. До речі, вам не здається, що на березень у них забагато всього цікавого збігається?)
На жаль, ні на сайті Мінкульту, ні у відкритому доступі немає повного тексту законопроекту, тому нам доводиться задовольнятися слайдами.

Основні озвучені позиції такі:

– У країні вводиться посада уповноваженого з питань інформації, який буде виявляти дезінформацію і боротися з нею. Боротьба, в основному, полягатиме у поданні судових позовів. (Чому такий позов не може подати особа, щодо якої поширили неправдиву інформацію, нам невідомо).

– Крім того, створюється нова спілка журналістів. Ну тобто не спілка, а орган. Ну тобто не орган, а комітет. Ну тобто не комітет, а організація, яка видаватиме посвідчення журналіста. (Подих перехоплює від перспектив. Щоправда, залишається кілька технічних питань. Які ще сфери професійної діяльності потребують спеціальних посвідчень крім диплому? Куди звертатися за посвідченням перекладача? Хто видаватиме посвідку письменників? На посвідчення волонтера я вже подала заявку, здається. І щоб двічі не вставати: хто схвалюватиме дозволи на виїзд за кордон, і скільки часу займе ця процедура? Які документи збирати, щоб змінити адресу проживання?)

– Вводиться індекс благочесності… доброчесності… благонадійності ЗМІ. Індексація добровільна, просто засоби масової інформації без індексу не отримають спеціальну зірочку на лацкан. Ну і будуть позбавлені доступу до інструментів професії, але то таке. Зате у разі успішної атестації держава відшкодує вартість цієї процедури. (Тобто ця затія буде платною, і витрати лягатимуть на державний бюджет).

– За поширення дезінформації вводяться штрафи від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи від 1 до 2 років. Ті, хто поширює дезінформацію через комп’ютерні системи та пошукових роботів і фінансує це, отримають до 5 років ув’язнення. Повторне поширення дезінформації, а також дезінформація за попередньою змовою групою осіб карається ув’язненням до 7 років.
Якщо хтось думає, що цілими редакціями сидітимуть тільки журналісти-рецидивісти, той помиляється.

– Одна з дражливих тем останнього десятиліття у сфері публічного інформування – кого відносити до суб’єктів поширення інформації. Тому що у законопроекті пана Бородянського міститься дуже широке визначення:
«Розповсюджувач масової інформації – фізична або юридична особа, який створює або поширює інформацію. Масова інформація – це будь-яка інформація, яка доступна для необмеженого або невизначеного кола осіб, або до якої можна отримати доступ в будь-який час і в будь-якому місці».

Розумієте, так? Всі ми – блогери, експерти і просто ФБ дописувачі – підпадаємо під категорію розповсюджувачів. Зрештою, на росії цей шлях уже пройшли до нас. Поширенням дезінформації є перепост картинки у соцмережі і навіть лайк під дописом.

Коротше, сушіть сухарі, посполиті.
А ми тим часом нагадуємо.
Історія про слуг, які виклали ноги на стіл за відсутності господарів, – це не нова історія. Це біблійна історія. Це історія, якій тисячі років.
Зеленський і Ко не є першими і не є останніми у цьому відношенні. І що характерно, історія ця щоразу закінчується однаково. Почитайте першоджерела.


Tags: Зеленский/Слуга Народа, реванш, цензура
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment