Ще Лєнін називав сучасних йому європейських лідерів “глухонімими”, знущаючись з їхньої жадібності та недалекоглядності, і в програмних листах закликав поширювати торгівлю з ними, щоби на їхні ж гроші перебудувати армію для війни з “буржуями” та для подальшого просування “совєтского міра”.
Це потім дуже талановито втілювала верхівка більшовиків на чолі з т. Сталіним, в результаті чого половина Європи ввійшла до складу радянської імперії.
Про повторення цього, не приховуючи, мріє Путін, і тепер в нього політичних та економічних союзників в Європі стає все більше, – під обнімашки з європейцями росіяни повертаються в ПАРЄ, будують Північний потік, запускають Турецький, безкарно перетворюють Крим в потужну військову базу тощо.
Але він усвідомлює, що без України імперію не відновити, тому ніколи, ні за яких умов не буде “договоріваться посєрєдінє”, хіба що в тактичних цілях імітуватиме поступки типу обміну заручників на Цемахах з беркутівцями та даватиме обіцянки “прєкратіть стрєлять” в разі прийняття “особого статуса ОРДЛО”.
Мета буде незмінною – демонтаж української державності.
Україна ж волею свого народу і під полегшене зітхання “глухонімих” практично припинила жорсткий спротив тиску Кремля та стала на шлях “компромісів”, які вже призвели до втрати суб’єктності, а можуть закінчитися втратою суверенітету.
Щоправда, звинувачувати європейців у наших бідах теж не дуже коректно – вони точно не винні, що українці на повному серйозі під виглядом “Рейгана” своїми ж руками допустили до майже абсолютної влади молодого “Брежнєва” і продовжують радіти цьому як діти.
Валерій Прозапас
Community Info