Гра слів

Мостова-Разумкова-Гриценко: — Я вважаю, що ефективна система ППО стримувала б росіян надійніше. Свого часу Україна віддала ядерний арсенал, зброю, на стримування якої Америка витрачала мінімум 10 мільярдів доларів на рік. За 25 років набігла б значна сума…

Крім того, я була свідком зміни реакції Вашингтона на кримські події. Перші три дні, щойно з'явилися "зелені чоловічки", дуже активно включилися і посол, і військовий аташат, і Міноборони. Йшлося про реальну допомогу в стримуванні розпочатої анексії. Але через три дні всі замовчали, і перемогла лінія Держдепу, що породила команду: "Стояти, не провокувати". Соромно, що в.о. президента Турчинов виконав команду, але вона була. Коли держсекретар Керрі прилетів до Києва, на зустріч із ним навіть не запросили міністра оборони — нікого, хто не хотів здавати Крим без бою. Ми віддали Крим безславно, зате Путіну дозволили зробити помилку, у результаті якої Європа, що дрейфує від США до РФ, не могла від Кремля не відвернутися. Україна знову стала об'єктом, засобом для з'ясовування відносин. Просто я хочу сказати, що та допомога, яку нам зараз надають, за неї велике спасибі, але вона не настільки велика порівняно з тими різноплановими послугами, які надає Україна.

Вільям Тейлор: — США пам'ятають Будапештський меморандум, який ви маєте на увазі. Це болюча тема. Ви були знайомі з моїм колегою Стівеном Пайфером, який брав участь у домовленостях із формулювання меморандуму. Що ж до того, об'єкт Україна чи суб'єкт, то, як на мене, Україна при цій адміністрації займає більш упевнену позицію відносно пана Путіна. Чотири телефонні розмови, особиста зустріч, протистояння в яких було принаймні на рівних, створюють враження, що Зеленський відстояв свою позицію краще, ніж це вдавалося пану Порошенку. Як вважаєте?