Grzegorz (grzegorz) wrote in bitter_onion,
Grzegorz
grzegorz
bitter_onion

блокада торгівлі на крові

Раптом спало на думку, що події 2016-го, коли спалахнула так звана «блокада торгівлі на крові» можна розглянути і під таким кутом, як «зраду навпаки». Судіть самі!
Вивіз вугілля і товарів з Донбасу міг би згладити ненависть мешканців окупованої території до України, оскільки гроші, які платила наша держава тамтешньому населенню, яке опинилося в окупації, ставили наших ідейних супротивників в логічний тупік, адже де-факто Україна їм дає роботу і годує. Багато задурених почало прозрівати. Водночас проукраїнськи налаштованим громадянам це додало впевненості: нас не кинули. Економічна експансія, як спосіб повернення територій набагато приємніший варіант, на відміну від силового. І вигідніший. Просто – довший. Але ворог це розумів не гірше за нас. Тому його відділи інформаційно-психологічних операцій розгорнули масову істерію в ЗМІ, подавши цю стратегію, як зраду. Хоча про зраду якраз замислилися мешканці окупованої території. Питання на кшталт: «як так вийшло, що Донбас себе не може годувати і доводиться їздити за пенсіями в Україну?» або «чому вугілля і продукція заводів ідуть в Україну?» – дуже не подобалися окупантам. Тому вони вирішили повернути ситуацію з точністю до навпаки, для чого і задіяли своїх агентів впливу, які почали розкручувати тему «зради» вже у нас. Інформаційна війна мистецтво хоч і специфічне, але – давнє. Тому не дивно, що в демократичній країні «зрада» почуває себе куди краще, ніж на територіях, окупованих авторитарними режимами. Це – очевидно і зрозуміло...
Розкручена «зрада» принесла свої плоди дуже швидко. Освіта у нас – кульгає і тепер, а люди, які отримали радянську освіту, звісно, не читали, як в СРСР аналогічна «торгівля з ворогом» йшла, аж гай шумів: як через нейтральні країни, так і тупо в спільних підприємствах, як наприклад, на сахалінських родовищах з видобутку нафти до 1944 року. Я вже мовчу, що економіка в совку була на других ролях, поступаючись ідеології... Отже і не дивно, що дурні піддалися впливу і власними руками знищили авторитет України в Донбасі, демонізували власну владу і нанесли своїй країні велетенські економічні збитки.
Минув час і Україна стала напряму купляти в агресора вугілля за валюту, яке ще нещодавно везла за гривні. Не виключно, те саме донецьке вугілля... А пізніше – і електрику. А тепер і до питання по газу повертаємося. Факт, що ми відмовилися від свого – і був першим кроком до капітуляції. А за нові блокади чомусь ніхто не верещить. Бо команди з Кремля не було!

(c) vivagor https://vivagor.livejournal.com/873776.html
Tags: думка, інформаційна війна
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments