Grzegorz (grzegorz) wrote in bitter_onion,
Grzegorz
grzegorz
bitter_onion

8.12.2019 або про справедливість

До https://bitter-onion.livejournal.com/2688041.html

Учора, сьомого грудня, відбувся черговий судовий епізод у справі тепер вже загиблого активіста з Бахмута – Артема Мірошниченка. Цього разу обирали запобіжний захід другому учаснику злочину – громадянину Баришку Олександру Олександровичу. І цього разу, на відміну від попереднього епізода, все було зовсім інакше! Отже...
Представники сторони обвинувачення: прокурор та слідчий – були ті самі. І наразі, треба їм віддати належне, вони виступили як слід. А от замість минулого судді – пана Любчика, головувала інша. І це добре. Пані Ольга Конопленко показала себе професійніше. Здавалося, обидва судді – з окупованих територій Донбасу, але різниця суттєва. Іншим був і захисник другого фігуранта справи. Відтак, не дивно, що процес пройшов удвічі швидше і закінчився логічно. Тобто, справедливо.
По-перше, не було ніякої провокації, схожої на змову, яку влаштували минулого разу попередній суддя з адвокатом, піднявши питання за мову: «а чи всі її розуміють?» Цього разу усе почалося і пройшло виключно державною мовою. І без жодних конфліктів та обурень. Усі сторони з повагою дотримувалися чинних норм, як і годиться. Звісно, крім самого підозрюваного – у нього і з російською погано.
По-друге, цього разу процес був відкритим, так що громадськість залишилась у залі суду. Це була друга ознака, що настрої змінилися.
Таким чином, загалу стали відомі хронологія і деталі. Справа вимальовується наступна. Пізно вечором, група підлітків: Барабаш, Баришок і Соколовський (третій фігурант, який наразі чистий свідок, оскільки не приймав участі в злочинці) ся напивши алкоголем, перебували на зупинці «вул. Шевченка», біля крамниці «Делікатес». Вгледівши, як з крамниці вийшов Артем Мірошниченко, ніхто інший, як сьогоднішній фігурант голосно запропонув напасти на нього. Для цього вони спочатку підізвали його і у них виникла конфліктна розмова. Я бачив документ, де мова йшла за конфлікт на політичному підґрунті. Навряд чи злочинців цікавило, за кого голосував Артем. Вони шукали зачіпку, а відповідь українською – вже достатня причина. Але увага! Розбіжності у політичних поглядах – це ще гірше, ніж мовне питання. У нас є сепаратисти, які чудово володіють мовою, але від цього сепаратистами бути не перестають... А покійний вже Артем Мірошниченко у вжитку використовував здебільше українську. Цьому є безліч свідків і я – найперший. І якщо людина, яка на умовах анонімності сповістила щодо почутої від неповнолітніх злочинців провокації: «а ти шо – нє можєш нармальним язиком?» – не бажає себе афішувати з певних причин, то нехай це залишиться на її совісті. З огляду на відкриття нових подробиць, мовне питання поступається більш небезпечному – сепаратизму. Тому мова тут – лише зайвий штрих до цілісності картини.
А річ у тім, що підозрюваний Баришок О.О. хоч і був уродженцем Бахмутського району, але до війни мешкав у місті Ясинувата, а в Бахмуті він з матір’ю проживають на правах переселенців. Втім, це не заважало йому неодноразово перетинати кордон з окупованими територіями. Навіть попри те, що він був учасником місцевого редута Семенченка, під час епопеї з блокадою. Більше того! Свого часу після трьох місяців навчання, цього покидька було виключено з ПТУ, де він вчився на механізатора за твір «ким я хочу стати» на уроці української, де він без сорому написав: «хочу бути кілером і вбивати людей». Зауважу, що другого фігуранта справи – безпосереднього вбивцю Барабаша – з бахмутського педагогічного коледжу ніхто не вигнав: або не роздивилися, або вдало маскувався. До слова, за Барабаша! За деякими данними, які ще треба уточнювати, спортклуб, який він відвідував, носить назву «Чемпіон» і належить «донецьким». Подейкують, інші такі заклади є також у Києві та Білій Церкві. Так це чи ні, а головне – яка там атмосфера, треба подивитися. Цілком може бути, нічого протизаконного і немає. Сподіваюся, слідство розбереться у всіх нюансах, але сюрпризи не виключаються. Приміром, чому ці неповнолітні гопники не стали чекати наступного перехожого для розваг, а почали цілеспрямовано переслідувати саме Артема? Яка взагалі математична імовірність того, що у місті з населенням більше вісімдесяти тисяч, злочинці натраплять саме на українського патріота? Судячи з кількості наших активістів, така імовірніть прямує до нуля.
Звісно, адвокат заявляв, що його підзахисний має психічні відхилення, втім надав лише довідки щодо неповної родини (відсутність батька), інвалідності матері (3-я група) і наявність катаракти у його підзахисного... І це все. Також на суді пролунала маячня, що це буцімто Артем затіяв конфілкт. Я ся тяжко вибачаю, але Артем був абсолютно неконфліктним. Це була спокійна, тиха, маленька на зріст і слабка людина. Хто знав його у житті погодиться зі мною прикметником: «беззахисна». Образно кажучи: «людина з обличчям Ісуса Христа». Він міг врятувати з подвала кошеня, це – було, але пізно вечором почати бійку і вдарити когось з трьох підлітків кожен з яких вище, більше і міцніше за нього – нісенітниця. Це се одно, що бігти назустріч потягу і кричати: «задавлю!» Власне, те що Баришок О.О., запропонував напасти на Артема, а після словесного конфілкту організував переслідування жертви, віддаючи накази – розділитися для отримання результату, а потім сам взяв участь в обшуку побитого і утримував його – свідчить про його беззаперечну провину. В усілякому разі провину, не меншу, ніж у безпосереднього вбивці – Барабаша. І тут – апофеоз цинізму – злочинець заявив, що винним себе не визнає. Тобто, не кається! Додати нічого. Хіба що той факт, що справа тепер – групова, а отже – тяжча.
Після усіх процедур, суддя винесла вирок: два місяці утримання під вартою. Зал вітав рішення оплесками.
Навряд чи безкоштовні адвокати зможуть затянути цю справу надовго. Тим більше, коли вона перейшла в розряд резонансних. В свою чергу громадськість чекає на відповідь: а чи справді цей напад був випадковим? Адже схоже, що Баришок знав Артема. Ну і незле буде поліції організувати заходи з припинення розгулу молодіжних угрупувань у місті. Це якщо справа дійсно є чистим криміналом, а не чимось більшим. На вулиці, після судового засідання, матір затриманого Баришка комусь подзвонила і незабаром до неї підійшли двоє молодиків міцної статури. Може, це була поліція, а може й ні. Далі буде...
А поки що, сьогодні, восьмого грудня 2019 року, ми ховаємо Артема. Поховати справедливість – не дамо!

vivagor https://vivagor.livejournal.com/872798.html


Фото [можливих] вбивці та співучасника з залу суда :

Фото: freeradio.com.ua

Tags: реванш
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments