А от ситуація з Києвом, у якому людину покусав скажений їжак - історія помітного іншого ґатунку. Ближча до нас. Наскільки я зараз знаю - антирабічний імуноглобулін цій людині досі не знайшли. Бо "сказу в Києві немає". В Україні сказ належить до "забутих хвороб". В англомовному світі їх назва більш точна - neglected diseases, нехтувані хвороби. Їх і справді "немає". По них практично не існує епідеміології (а ще їх майже не досліджують), бо спалахи локальні та нечасті. Таких хвороб буквально "немає" в списку тих, які створюють картину. Одна людина - це статистична похибка, а не епідеміологія. На превеликий жаль. Одна людина має менше шансів вижити, ніж мільйони.
І от ця історія здається мені більш резонансною. Тому що є речі, нехтування якими залежить від нашої політичної позиції та вміння (чи бажання) в фактчекінґ. А є речі, якими нехтуємо ми всі. Поки не стикаємося з цим - абсолютно раптово.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2574965989230546&id=100001515094776
PS: Років 20 тому мене покусав скажений собака скаженої бабки. Добряче руку куснула, досі шрам на руці. Поки я тупив, бабка злилась. Навіть тоді укол знайшовся менше ніж за добу в Києві, де мене собака й куснув. Зараз погуглив є у Львові, Супрун постарались https://www.facebook.com/ulanasuprun/photos/a.1764564323828127/2334022306882323/?type=3&theater
PPS: Ну не капець, га? Батьки, інструктуйте дітей.
Ну й чувак, який поліз до їжака - ідіот.
Community Info