З-за куліс вийшов з висунутим язиком Гамлєт, молодий принц середніх років. Він був одягнений дуже просто - везенькі шорти та туніка. Туніка була заправлена в шорти та посипана якимось борошном.
- Рояль мені, - томно сказав Хамлєт.
З-за куліс два справжніх руських хама, якийсь монголоїд та бородата жєнщіна в окулярах, викотили рояль. Не встигли вони зупинитися як з протилежного краю сцени вийшов колобок в таліт катані і в повній тиші відкрив рояля, кинув туди шпроти та вилив шампаньоли.
Нарід що зібрався в залі терпляче чекав в гнітучій тиши.
Хамлєт підійшов до рояля, спустив шорти і розстібнув зелену туніку. І під оплески наріду почав грати "Яблочко" своїм інструментиком. Під знайомі руські мотиви хами почали незграбно танцювати а з залу стали кричати "сдєлаєм іх всєх вмєсте". Під слово "в губчєка пападьош" з задника сцени наїбнувся привид і під звуки літавр взлетів аж під сам купол театра і став битись о нього головою.
На останньму аккорді "Яблочка" Хамлєт розвернувся до залу, заверещав "бо кожен з нас нарід бо ми всі припизденти", висунув язика і став поливати прочан золотим дощем. Інструмент був маленький отже бив не кучно а як шрапнель. По першим двом рядам, кожному потроху.
Привид пробив диру в куполі і вилетів назовні. Останніми його словами було ци то "феєрично" чи то "фістінг".
Театр як в кіно став перетворюватись в цирк. Першим ділом щезло золото зі стін...
Community Info