Я ще сподівався що в нас буде доня - копія жінки, тому прийняв удар на себе. Бо манюня була така ж точно.
Купив собаці біфштекса та печінці і дав тій дівчині шанс піти нагору додому. І дружині чкурнути вниз.
Собака з'їв бівштекса та пішов до нас в машину...
Скво стала кричати що то алергія і брудні лапи отже того дня собака опинилась на Нивках. В приватному секторі, у колішньої вчительки іспанської. На Баумана.
-=#*#=-
Кожного разу він чемно підходить до нас.
Але в нас йому погано. І я не знаю чому. Може тому що в нас лише дві кімнати. А може тому що я відправв його до якоїсь тітки. Гарної тітки з ділянкою але не рідноїхю душею.
Але це наш собака. З його ПТСР. З нашими тарганами.
І це створіння боже а не кацап у кого навіть інстинктів і рефлексів нема.
Ми просто не сказали йому то. "Пішли додому!"
Його звати Буцефал. Кінь. Слон. Або просто - Бузя.
Community Info