dagrael (dagrael) wrote in bitter_onion,
dagrael
dagrael
bitter_onion

Бггг (ліричне)



Вирішив прочитати стенограму зустрічі Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій 21 травня 2019 року.
Сміявся.

Олег Валерійович Ляшко, мабуть, моцно образився на Зеленського за той номер про полоненого сепаратиста з "95 кварталу" (пам'ятаєте?). Тому вирішив перетворити засідання на шоу, тривалий час вимагаючи у Зеленського повернути йому телефон, вилучений охороною перед входом до зали засідань. Слово "телефон" прозвучало... аж 35 разів!))
Відзначився й сам Зеленський, нахабно ігноруючи задані йому питання простим "Дякую" у відповідь.


[Spoiler (click to open)]Що я скажу вам, шановні...
Мені це навіть Подервянського нагадало чимось. Два клоуни на одне засідання - то вже забагато))


"Засідання" (фарс у двох актах)
Дієві особи: Ляшко - (Л), Зеленський - (З), Парубій, Геращенко, решта панів та панн на засіданні, Богдан.

Акт І.

Олег Ляшко вдирається до зали засідань. Вигляд у нього як у Адвоката у виконанні Джима Кері з фільму "Брехун", коли той повернувся до зали суду з туалету.
(Л, трагічно):
О, доле лютая моя, чому ж ніяк
Мене, цілого голову одної з фракцій,
Ніяк не пропускають в залу цю!
Побили, відібрали телефона...

Чому, питаю вас, чому, якого х.я?..
Ви президент, чи так собі, гребу я?..
Команди віддавайте-но хутчіш,
І відновляйте лад конституційний!
Негайно поверніть мені мій телефон!..

(З, іронічно):
Мон шер, нє понімаю вас, пардон.

(Л, розпаляючись):
Що непонятно? Відібрали телефона,
Не хтіли, мабуть, щоб трансляцію я вів
На всю країну, правду всім явивши
Про ваш ганебний лад, що наче для народу!

Тож телефона швидко повертайте!
Що, я кричу? Та не зважайте.

(З, нагло):
А я не брав!

(Л, сатаніючи):
Ні, брали! Тобто, ваші взяли!
Скажіть, щоб телефона ми віддали!
Володю, віддавайте телефон!
І так всі бачать, шо ви штопаний ганд.н!..

(З, с посмішкою):
Та успакойтєсь.

(Л, переходить на вереск):
Швиденько віддавайте телефона!
Його забрала ваша охорона!
Я буду зараз все отут знімать
І вам відкритість влади здобувать.

А також ми годинника віддайте!
Шо за х.йня, хутчіш відповідайте -
Знімать на вході і годинники якраз?
Володю, ви конкретно під.рас!..

Чому сидять отут усі з годинникАми,
Он Парубій, он ті пани і дами?
А з мене зняли, одинокого борця...
Переживу! І йтиму до кінця!

(З, нахабно):
Дуже дякую.

(Л):
І я, але віддайте телефона!
Хутчіше віддавайте, вимагаю!
Де телефон мій, Володимире, питаю?
І де кіннота, де гармати, прапори?.. (починає марити)

(З, намагається переключити увагу):
А зараз я запрошую до слова...
(Л, втручається):
...Немає навіть мови!
Я хочу попросити повернути телефон,
Бо не написаний іще такий Закон!

І навіть Порошенко не робив ось так,
Щоб я ішов собі до зали, аж - хєрак! -
І вже немає в мене телефона!
Ще й били... Ваша, мєжду прочім, охорона!

(Ірина Геращенко щось шепоче на вухо Л., той у відповідь):
Ірино, перестань - тебе ж не били!
А от мене... придурошні дебіли!
Я дуже прошу Вас спокійно, толерантно,
Уклінно та екстравагантно -

Швиденько, бл.дь, віддали телефон!
Бо я влаштую вам такий акордеон,
Що до кінця засідання ніхто не скаже слова!
Я хочу телефон назад - і шо такого?

Манкурти, скотиняки пацаваті,
Нероби, довбні, розтелепи кляті!..

(Репліка з залу):
Та годі вже, давайте працювати!
(Л, з запалом):
Віталію, тебе не били? Тож мовчати!
А я, побитий та нескорений борець,
Свій телефон хочу назад! Пиздець!..

(Репліка з залу):
Та годі вже! Усі лишили телефони,
Коли заходили, отам, у охорони!
І завжди так було у Президента!
Ти що, рішив нахайповать моментом?..

(З, ошелешено):
Я просто хочу, щоб ви перестали говорити...
(Л, згодно):
Те ж саме хочу, і мене не зупинити!
Тож я звертаюсь ще одненький раз...
(З, сердито):
Капєц, ну шо за під.рас...

Я знаю, хто я!

(Л, активно):
Я також знаю, хто я. Хочте, розкажу?
Жінки, ану ж-бо відверніться - навіть покажу! (починає розстібати штани)

(Парубій):
Та тому що, не буде вже кінця?
Шановні, примотайте цього пана до стільця!..

Ляшка примотують мотузками та скотчем до стільця. Тимошенко, фальшиво посміхаючись Ляшку, міцніше затягує вузол на мотузці:
(Тимошенко):
Олеже, ти сидиш, відпочиваєш.
Я правдолюбка, ти же панімаєш...

(Л, стомлено):
О Боже милий, що за кляті під.раси!
За Україну не дають боротися мені.
Але ж я не облишу сьої мужньої борні!
А ви - гаразд, уже розпочинайте...

(Парубій, ошелешено):
Що, справді?.. Ну, гаразд... Давайте...

Завіса. Антракт перед актом ІІ.

Стенограма

.
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments