Але й на той світ його душа не хотіла. Чи не могла.
З рота царька вилітало "дєньгі видам.. абирвалг. Єслі б у бабушкі билі б яйца. Наш партньор Україна... Многопольарний мір", він засипав на хвилину, потім на стелі появлялись багряні фотографії Донецька, Маріуполя, Луганська і він знову оживав зі стонами "я всігда говоріть наших войск там нєт".
Його бізнес партнер Кірюха вкурив подвійну дозу фіміама і приклав до зміїних губ царя ікону кращого бурятського майстра, але й то допомогло. Царь заскавчав "27 маховик" і скрутився в дулю.
Охороні сказали що прийшов мольфар полегшити долю царя, його обшукали і він чистий. Навіть візитки Яроша нема.
В палату зайшов вусатий дід в чорно-червоній вишиванці та кошлатому жупані. Він співучасливо глянув на царя і крикнув хриплим голосом "пробєй дьіру в полу, Кужугетьіч".
...Один з опричників царя швидко наказав принести кайло і став гризти зубами мармурову підлогу палати.
Потім продовжив кайлом...
-=#*#=-
Хворий щасливо посміхнувся і спокійно розтягнувся на кроваті. З його живота зі звуком лопнувшого шарика американської жвачки вилетів який сь темний клубок і чкурнув вниз, в діру на підлозі.
Звідти назад прилетів страшний сміх.
Опричники стали усвідомлювати що щось тут не так...
Мольфар різко сказав "Я полегшив його життя. Тепер його душа полетіла до дому. До хазяїна."
Розвернувся та й пішов у повній тиші, бо з прірви вже замовкнуло спікання
Community Info