Кастанеда об этом ничего не писал… (ukurainajin) wrote in bitter_onion,
Кастанеда об этом ничего не писал…
ukurainajin
bitter_onion

8-М

Оригінал допису: https://ukurainajin.dreamwidth.org/157392.html

Здогадайтеся, яке слово зашифровано в заголовку? (ЦЕ НЕ СМАЙЛИК!!!)
Відповідь залежить від того, хто написав. Якщо це я, тоді це скорочений запис слова «восьмим». Якщо це буде людина, яка користується скороченим записом числівників навмання, то можна очікувати, що це також або «вісім», або «вісьмом»…
Мене запитали, чи не маю я наочної агітації для зцілення від подібних непорозумінь. На жаль, такої яскравої пам'ятки я не маю, але спробую замість візуальних створити логічні асоціації.

Якщо хтось знав, але забув, то слова, які означають числа, називаються числівниками. А числівники бувають двох видів. Один з них розповідає про кількість чогось, тому називається кількісним числівником і відповідає на питання «скільки?» А інший дозволяє вчителеві фізкультури поділити учнів на парних і непарних і в такий спосіб відновити порядок. Тому він є порядковим числівником, і його питання — «котрий (за порядком)?» Та проблема не в цих досить очевидних визначеннях, а в ощадливості.

Через заощаджування фарби або зусиль люди здогадалися писати числівники в тексті не словами, а цифрами. Проте дехто досі сумнівається в розумових здібностях інших і не доводить принцип ощадливості до кінця, дописуючи після цифр ще якісь літерки, на свій розсуд, як йому вважається за естетичне.
А відтак, запам'ятайте це як загальне правило ощадливості: зазвичай нічого до цифр дописувати не треба! Ані до арабських (1,2,3…), ані до римських (I,V,X…)
Крім (!) одного єдиного випадку, про який далі.

Дописувати закінчення потрібно лише до арабських цифр, які позначають порядковий числівник. І це лише для того, щоби не плутати порядкові числівники з кількісними, або, якщо хочете, задля більшого порядку. Тобто «3» і лише «3» має означати «три» та будь-які його похідні, а якщо треба скоротити таким чином слово «третій», тоді слід писати «3-й».

Усі ці «3-и (три)», «5-ть (п'ять)» і навіть «9-ма (дев'ятьма)» — це лише тоді, коли ви спілкуєтеся з дурнями, неспроможними відтворити повну форму кількісного числівника за пов'язаним із ним словом або контекстом. Якщо це саме ваш випадок, то я раджу взагалі уникати скорочень і писати слова повністю.
Проте для скороченого запису порядкових числівників, навпаки, слід дописувати закінчення, якщо ви не хочете пошити в дурні вже цілком нормальних людей. Сподіваюся, що загальна філософія була зрозумілою, і залишилося уточнити дрібниці. Тобто, що саме дописувати після цифр у порядкових числівниках.

Цією допискою має бути закінчення слова, що логічно: «друга — 2-а», «тридцять восьму — 38-у». Утім, тут існує певна правописна хитрість, сенс якої я не збагнув. Для першого прикладу, де закінчення складається з однієї літери, після цифри дописуємо цю літеру, та й усе. Але якщо закінчення складається з двох-трьох літер, то писати його до скорочення вимагають чомусь не цілком, а лише ті літери, які йдуть після голосної. Це має бути так: «сорок п'ятому — 45-му», «сто шістдесят дев'ятих — 169-х», «сімнадцятим — 17-м». Може це вже принцип ощадливості переростає в жадібність, а може ви знаєте справжню причину, та через цю вимогу суто за контекстом доводиться розрізняти числівники «12-й — дванадцятий/дванадцятій» або «4-м — четвертим/(на) четвертім». Не смертельно, але дивно.

Підсумуймо:
  1. До римських цифр, які майже завжди позначають порядкове число, нічого не дописуємо. «Двадцяте століття» має залишатися «XX століттям» попри будь-яке відмінювання.
  2. До арабських цифр, які позначають кількісний числівник, так само нічого: «47 макаронінів», «забракло 3 голосів».
  3. До арабських цифр у порядковому числівнику через дефіс додаємо фактичне закінчення, враховуючи зазначене раніше обмеження для 2-3-літерних закінчень: «зараз не 37-й», «8-й син 8-го сина», «родом із 90-х».
Але краще взагалі уникайте цих скорочень, якщо закони жанра не змушують вас до цього! І осьо вам приклад потворного використання числівників у тексті (щойно побачив на «Радіо Свобода»): «Вперше я почула українську мову, коли мені було 5,5 років.» Можливо, це просто технічна неуважність, залишки чернеток. Утім, такий запис перетворює розмовний стиль речення на казна-що.
Tags: мова, освіта, языковедение
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments