Владімірскій централ від сусіда ліворуч. Це колишній мусор. Він мені ще давав постріляти зі свого пістолета по пустих консервних банках. Я попав три рази по банках і один раз в дятла який дурячив так що нічого не чув.
Справа якась какахвонія та реклама автосалону біля Борисполя. Дід справа приїзжа на іномаркє, потім лягає під свого Уазіка і тюнить його. Зараз Уазік вигляда як тачка для сафарі і скоро дід почне рибалити та полювати. Він та його жінка завжди мовчать. Мабуть і глухі тому радіо так громко.
З будинку за нами звучать мімнум дві колонки. Одна з якоюсь кіслатой а друга хрипить бо мабіла мабуть далеко.
З будинку вилазить якийсь чувак моїх років і шось мені кричить та маше руками. Махнув йому хоча начебто ніколи не бачив. Через пару хвилин він вдерається до нас і питає чи поділимось вуглем чи обрізками дерева для бібікю. Кажемо що в самих мало. Чувак бурчить "что ж сразу нє сказалі". Кажу йому що із за його радіо я ніхуя не чув і думав що він здоровається. Чувак уходить по багнюці в саду провалюючись майже по щіколотку. Земля з гімном заливається в його чорні Конверси за 3000 гривень.
Тільки що на їхній ганок вийшла його чувіха, кричить та маше руками. З їхніх колонок звучить якась суміш попси та хеві металу. Моя з хижою посмішкою маше у відповідь.
Мамзель йде до нас черпаючи в білі Конверси землю з гімном. "Здравствуйтє у вас бензопіла єсть?". Кажемо що нема і то правда бо віддали в ремонт. Чувіха бурчить "что ж сразу нє сказалі". Ми кажемо що ніхуя не чули із за тих колонок і вона уходить. Білі Конвеси стають кольору коров'ячого гімна.
В нас скоро не буде а ні землі а ні гімна.Із за тих їбучих блютус колонок.
Community Info