Вирішив написати про акторів та блазнів.
Почну з власного визначення: актор творить для свого народу та історії, а блазень лише для власної кишені.
Дуже давно в Україні виступав дует розмовного жанру Тарапунька (Юрій Тимошенко) та Штепсель (Юхим Берзін), виступи скінчилися зі сметрю Юрія тимошенка у 1986 році у Ужгороді.
Це були артисти сатирики від Бога. У 2008 році я перебував у Рахові Закарпатської області і там мені розповіли історію 1977 року про знаменитий Рахівський міст. Міст будували господарським способом на протязі 10 років. Після виступу Тарапунька та Штепсель підійшли до місцевих жителів та спитали що найбільше їх хвилює. Було розказано про міст, який будують 10 років і кінця краю не видно. Сатирики пообіцяли допомогти. І допомогли. 7 листопада 1977 року на урочистому концерті, присвяченому 60 річниці Жовтневого перевороту при повному залі партактиву України було розказано про міст, який будують 10 років і мабуть до 70 річниці добудують. Щербицький Володимир Васильович у партійній лоді змінився в обличчі і велів записати це свому помічнику. Через три місяці з Рахова прийшло багато листів сатирикам, які розповідали що багатостраждальний міст побудовано. До речі , коли Тимошенку запропонували виступити перед членами ЦК КПУ, то він пішов до стоматолога та вирвав собі здорового зуба, тільки щоб не йти до «цих», як він їх називав. На що Юхим Берзін сказав йому — дурень, їх стільки , що тобі всіх зубів не вистачить.
Навіщо я це написав? Ну є у нас блазні розмовного жанру, які вихваляються, як бухали у Межигір'ї з В.Ф., і воапще були прийняті за канкретних поцанов.
Скоріше всього В.Ф. ласкаво потріпав за щочку цього персонажа, велів його напоїти та погодувати на кухні, заплатити та відправити.
Ви зрозуміли чим відрізняються артисти від блазнів? На вистави артистів треба приходити, а блазнів можна викликати на дім.
Та й жарти типа «Гутен таг, Юрій Вітальйович!», коли Ю.В. затримали німецькі прикордонники нетверезого у хлам, здаються мені сумнівними.
Подумайте, хто потрібен країні? Невже блазень?
