October 28th, 2018

жжпик

Як "якісь гандони вирішили попіаритись..."

Ну як якісь? Ці гандони відомі - то є юлькіна родіна.
Популярний українсьский шоумен і телеведучий Сергій Притула звинуватив ВО «Батьківщина» у використанні його зображення з метою політичної реклами та вимагає публічних вибачень від цієї політсили.

Ось це фото:


А ось власне про гандонів:

Сергій Притула - офіційна сторінка
Справа ж не в тому, що я зібрав не 7,5 а понад 30 млн. І навіть не в тому, що раз вже автор цього посту так пишається мною, то міг би розмістити мої волонтерські банківські реквізити для подальшого збору коштів. Справа в тому, що штаб ВО «Батьківщина» Волинь замість того, щоб перекинути мені трохи грошей на Армію, вбухав їх у рекламу абсолютно маніпулятивного допису з поєднанням моєї пики і свого політичного бренду.
Значить слухайте сюди уважно, мої синьоокі волинські соловейки.
Collapse )

***
В когось були сумніві, що виграш суду в Стокгольмі, ситуація з автокефалією та ще чимало чого без баби юлі ніколи б не справдилося? Отак і тут. Те, що Притула збирає на армію - це тіко її, бабина, заслуга. ОБС - одна баба сказала - в дії. Але баба - бабою, може в неї альцгеймер під косою вирує, але от чому до дешевої брехухи долучаються начебто ще не старі і начебто притомні люде? Може баба юля не просто токсична, але й її брехня заразна?
Зважайте на це.

promo bitter_onion march 15, 17:32 15
Buy for 50 tokens
Все слышали такую сказку, что якобы украинцы, белорусы и русские – это братский единокровный народ, который происходит якобы от триединой древнерусской народности. Ученые открыли страшную тайну – мы не братья. Праславянский этнос, конечно, существовал где-то со II тысячелетия до нашей эры, из…

Трактатъ о влияниі французов на фінно-угорскіе языкі

Если отбросить Ломоносова, которого в Украине научили нормальной словесности, то из столпов т.н. русского языка останется только Пушкин.
Правда братья наши меньшие почему-то умалчивают о том, что говорить и писать эритреец Alexandre Pouchkine начал на родном ему французском языке.

[Les beaux poèmes. Les premiers poèmes de Pouchkine]
MON PORTRAIT
Vous me demandez mon portrait,
Mais peint d’après nature;
Mon cher, il sera bientôt fait,
Quoique en miniature.

Je suis un jeune polisson,
Encore dans les classes;
Point sot, je le dis sans façon
Et sans fades grimaces.

Onc il ne fut de babillard,
Ni docteur en Sorbonne —
Plus ennuyeux et plus braillard.
Que moi-même en personne.

Ma taille à celles des plus longs
Ne peut être égalée;
J’ai le teint frais, les cheveux blonds
Et lа tête bouclée.

J’aime et le monde et son fracas,
Je hais la solitude;
J’abhorre et noises, et débats,
Et tant soit peu l'étude.

Spectacles, bals me plaisent fort
Et d’aprés ma pensée,
Je dirais ce que j’aime encor…
Si n'étais au Lycée.

Après cela, mon cher ami,
L’on peut me reconnaître:
Oui! tel que le bon dieu me fit,
Je veux toujours paraître.

Vrai démon pour l’espièglerie,
Vrai singe par sa mine,
Beaucoup et trop d'étourderie.
Ma foi, voila Pouchkine.



Stances

Avez-vous vu la tendre rose,
L'aimable fille d'un beau jour,
Quand au printemps à peine éclose,
Elle est l'image de l'amour?

Telle à nos yeux, plus belle encore,
Parut Eudoxie aujourd'hui;
Plus d'un printemps la vit éclore,
Charmante et jeune comme lui.

Mais, hélas! les vents, les tempêtes,
Ces fougueux enfants de l'hiver,
Bientôt vont gronder sur nos têtes,
Enchaîner l'eau, la terre et l'air.

Et plus de fleurs, et plus de rose!
L'aimable fille des amours
Tombe fanée, à peine éclose;
Il a fui, le temps des beaux jours!

Eudoxie! aimez, le temps presse:
Profitez de vos jours heureux!
Est-ce dans la froide vieillesse
Que de l'amour on sent les feux?


Маленький Пушкин рос в атмосфере, где господствовал французский язык и французская культура. Его родители, его дядя говорили по-французски. Библиотека отца, Сергея Львовича, на 90 процентов состояла из французских и переведенных на французский язык книг. Как же маленький француз Александре Пушкин (с ударением на последнем слоге - по стихотворению «Мой портрет», см. выше), воспитанный гувернерами-французами, чьим первым языком был французский, превратился в великого русского поэта Александра Пушкина (ударение почему-то на первый слог)?

Опираясь на книгу русского детского писателя XIX века Василия Петровича Авенариуса «О Пушкине», мы можем узнать, что Пушкин научился писать стихи по-русски «на спор». Перед вступлением его в Царскосельский Лицей дядя его Василий Львович Пушкин упрекнул Сашу в том, что он пишет только по-французски. Пушкин поспорил с ним, что сумеет стать русским поэтом. И как блистательно он выиграл этот спор!
Более того, в уродливый гибрид подаренного славянами старославянского (болгарского) языка и финно-угорских наречий именно он привнес легкость французского языка.

* * *

Впрочем, Pouchkine так и остался французом - когда ему нужно было порассуждать, он чаще использовал французский язык, потому что русский язык никогда не был предназначен для логики, для изложения фактов и передачи умных мыслей. Деловая переписка велась им по-французски. Критические статьи, заметки, черновики, планы произведений также написаны им на этом языке. Да и дамам он предпочитал писать по-французски.

Даже свои последние слова он сказал не на русском ("Прощайте, друзья!"), согласно последним публикациям, последнюю в своей жизни фразу Пушкин сказал по-французски, и в переводе она означала «Я должен обустроить мой дом».

Мы не они

Как и ожидалось, после расстрела в керченском колледже, все стихло и гарантированно больше никого интересовать не будет. В РФ оно так работает всегда. Достаточно вспомнить массовые подрывы домов накануне выборов Путина в президенты, когда все они закончились после задержание группы ФСБ, заложившей взрывчатку в подвал очередного дома и объявления о том, что это были учения. С тех пор прошло 20 лет, но больше ничего не известно о том, чтобы ФСБ еще проводила подобные учения. Как только МВД прихватило конторских оперов при очередной закладке, так сразу закончились и взрывы, и учения.

Точно так же закончилась эпопея с захватом заложников в театре на Дубровке, а потому – таким же способом была похоронена тема теракта в Беслане. После всего этого можно вывести собирательный образ россиянина, который нагадил в лифте и Collapse )
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

Дві підбірки. Дві

New! Карколомне поєднання, Антіна та Дорна!
"Опомнісь" і Open The Dorn на відео "А  ТЄЛО ПЄЛО"Collapse )
Синхронійний жанр, саме все давно зійшлось, а я лише показав цей зв'язок - увімкнена пісня попід відеоряд без зачіплянь обох. З логікою, що так й мало бути, десь там духовно-ноосферно;)
Як воно сама ідея, з цивільними кліпами, з КОбзоном, ФОстер Піплами, Монатіком, у посиланнях та коментарях тут: https://facebook.com/notes/stefan-khrabrov/збірка/1908241445897844/
а далі вже суто аніме.
Спілка Гельсингів vs. “Крайній бат”(Letzte Bataillon) vs. Дев’ятий хрестовий похід
Collapse )
https://bozhevilny-krsr.livejournal.com/video/album/301/?mode=view&id=483 , -“Передам по радіо: Прощай, рідна Батьківщино!”
9.  Потрібно бачити. Перша повносметражна ідея 2014/4/12. Три варіанти.
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/vb.100002569768397/783537948408523 (вмикайте субтитри українською!)
10. Друга повнометражна ідея, 2014/4/13. З усіх залишу для перегляду тут один варіант:
Цільноепізодичний amv-іст.
Це про ту технологію, яка тут застосовується
без монтажу та склейок, що відео, що музики, просто зіграно одночасно під певний відстроєний порядок пісень.
На музику, що несе якусь асоціацію.
На серіали, які єдині чимось зацікавили "націєтворчим" (тобто, чому воно підсвідомий зв'язок і символічну духовну користь знайшло в далекому 2011-ому.
Про що воно?
Про музику підземну і надземну, про електронні пісні незмінних з bandit's 90's ментально-архітектурних краєвидів, про ржавчину і сміття вулиць, промислових секторів, постапокаліптичних пустирів.
Про дух богеми й митців, що супроводжував підняття державної усвідомленості часів першої революційної "зоряної осені"2004'.
Про усе чим пахне ("Чим пахне?", - Скрябін) або душить, або бісить випробуваннями - невідповідністю рожевих мрій та міжвоєнної реальності (бо "якби вчились так як треба...", то помітили б що світ сусідів югославів, осетинів, грузинів кардинально відрізняється від тої зеленій юні, в якій постала держава України та українців).

До аніме, на яке накладено більше ста пісень і треків, список

Завдякі логічній клепі, якою все це було підібрано, приклад на фрагментах фільмів і кліпах.

Вступне слово: в нашій постіндустріальній економіці з мобілками та гаджетами майже непоказною залишається інша сторона, підземна, залюднена непотопляємими кадрами чільників відомств, технарів, допотопних хазяїв руїн заводів та господарниками твариницької галузі, в тому числі бюджетних притулків-живодерок для друзів людини.
Такі ніде не пропадуть, а якщо вкрадуть - будуть пересажені в крісло по сродній праці, не тому що попалися, а щоб нікуди з економіки не дівалися.
Таємниці життя цих місць очікують щоб на Вас звалитися, підім'яти під себе застрянним духом і ретро-дискотекою 80-их самих завоцьканих брежнівських хітів, Ваш зір готові пришпилити до стіни ордени Леніна (видані чи куплені на узвозі?) на стіні поруч з московським календарем православних дат, а товщина і сизина адміністративних пик готова вразити Вашу уяву: як то воно утворилися такі рельєфні прожилки на червонясто-м'ясистому підборідді? Невже художники журналу "Перець" малювали з натури? А ще якщо збереться більше ніж один адміністратор, припустімо, заговоре з прибиральницею чи телепортірує завгоспа, - Ваші звиклі до богемного літературного суржика вуха бузовірськи заріже виплеканий на городі язик, що навіть транскрипціями на письмі не зможете передати усю шир і жир цього мовного збочення (до управдомші-феліноненависниці я гадав що "тіліхфон" то тільки в інтернеті жартома калякають). А будете вести себе зразково - ще наслухаєтеся як при Союзі завлікательно було, коли медалі за темпи давали.
А що відбувається у кабінетах відомств у тиші і товші сталінок, казарм, не урядового кварталу, а тих самих профільних місць донесення виконання верхніх рішень у життя? Адепти скажуть, що там така зрада, аж сльози течуть: розпродаються держінтереси, наводяться вроки активістам і приймаються вироки національній культурі та достоїнству, паплюжиться духовність, розграбовується артефакт та музейний експонат, чи з чого там складається профільний автопарк та інвентар?
Високе звання мешканця Країни та епохи реалізується поспіхом у заздрощах, жлобстві та впертій самовпевненості, до чого нас вчить опит постсовецького виживальщика, тому улюблений жанр відносин який здатні заподіяти українці одне одному - це survival horror. А до тих, хто не з нам, до таких, що без нас - до активістів, волонтерів, неправославних самаритян претензії: "то ти не тово робиш!!!"
А, забув, реальність дисидентів та правозахисників більшість не сприймала як щось стосовне до себе, як згодом зоозахист, дітезахист, захист літніх людей та безпритульних, а природозахистом по власному місцю проживання взагалі було цікавитись непорядно з часів будівництва комунізму, хоч як би "Собор " Олеся Гончара, прмислово-цивільні атомні вибухи та Чорнобиль не натякали, що Жити в країні безоглядних до жертв техногенних експериментів - шкідливо для достоїнства і психіки

І щодо всього вищесказаного презентую дві підбірки:
Collapse )
Але ж який дух у нас був у 2004-ому! Оце й хотілось відмітити, наклавши на згаданий відеоряд популярних пісень на “5 каналі” що накладалися поверх кадрів діючої тоді революції громадянської самосвідомості: Зоряна Осінь, Майже весна, Вставай! Ось вони тут й застосовані:
а до того як з’явились повнометражки, практикував знаходження amv (чийогось намонтованого відео на трек) і підставляв до них вдалі пам’ятні пісні. “Майже весну” з алюзіями на революційність помаранчевого егрегору практично самий перший приклад літа 2013, коли ще був чисто прикол “накладіть на анімешний відеоряд” Хельсингу, ось пізніший варіант:
уже під самий розвиток подій весни 2014 і розвивання кліпово-пісенної логіки під цільноепідозичний відеоряд, згодом навіть поєднано-епізодичний https://stefan-blog.livejournal.com/2014/09/14/.
Взято у stefanblog себе, Атмосферність під Скрябіна і Сталкера