September 17th, 2017

Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

про демократію, протести, подвійні стандарти і порушення закону.

Originally posted by grzegorz at про демократію, протести, подвійні стандарти і порушення закону.
Довгий пост про демократію, протести, подвійні стандарти і порушення закону. Інспіровано епічним полем брані: чому от тоді можна було протестувати з порушенням закону, а зараз вже раптом не можна. Насправді все просто і ясно.
Для початку декілька тез.

  1. У народа є право на протест. Я колись писала, як німецькі політики давали школярам напуття в доросле життя: "пам"ятайте, у вас завжди є право стати по іншу сторону барикад від нас, влади". Тобто протести - це не порушення закону.

  2. А якщо протести вже з серйозним порушенням закону? Барикади, шини, вот ето всьо? Тут дуже важливо не упускати з виду головне. Порушити закон "щоб що"? Див. п.3.

  3. Коли якась партія декларує або практикує порушення базової демократичної засади, як то можливість її змінити на виборах, то протестувати можна і навіть з суттєвим порушенням закону. Інакше до влади приходить Гітлер демократичним шляхом. Якщо є шанс перевибрати, то опція п. 1.
    Майдан "щоб що?". Не тому, що влада просто фігова і нам не подобається. А тому що вона порушила п. 1 кривавим розгоном, коли ще все було в правовому полі. Крім того, був неілюзорний шанс, що вона не дасть чесно себе перевибрати, оскільки вже встигла багато чого зробити (від фальсифікацій до перерозподілу влади на користь президента).

  4. Якщо на країну напав супостат, то порушувати закон можна, якщо це допоможе країні вижити. Хтось приводив приклади з сірою правовою зоною діяльності волонтерів і добровольців. Добровольці і волонтери "щоб що?". Щоб зберегти країну. Дехто має іншу мотивацію, але ми її поки що залишаєм за дужками.

  5. Якщо президент порушив право політика, то у того є опція 1 (крім судів, які, можливо, корумповані). Якщо політик, права якого порушені, вдається до п.2, то виникає логічне питання "щоб що?". Відстояти можливість зміни влади на виборах? Ніби діюча влада ще не дала підстав запідозрити її в узурпації. Захистити країну від інтервенції? Також ніби ні. Просто вказати, що влада погана і геть? Тоді навіщо порушення закону? Щоб що?

Невеличка ремарка: це задачка яка проходять у школі. Чи можна хакнути зачинену аптеку, якщо на її порозі помирає людина і ти точно знаєш, що там є ліки, які її точно врятують. Можна. Але якщо інших варіантів нема.

Картина буде неповна без наслідків і відповідальності. Спектр порушень закону у нас від "пройтись з піснями, відмінити польоти, перекрити дороги, невивезти сміття до побитих вітрин, перевернутих машин і зірваних супермаркетів". З точки зору здорового ґлузду ми десь здогадуємось, де проходить кордон. Він проходить по зоні терпимості більшістю і питаннями загальної безпеки, навіть безвідносно до того, що про це каже закон.

Ruslana Radchuk
https://www.facebook.com/ruslana.radchuk/posts/10155653996007438

PS Дуже дивно, коли люди, які начебто вміють писати, читати і думати не розуміють цього простого принципа.

PS Власне це я і пробував написати раніше - дії Саакашвілі були абсолютно деструктивні, це ясно з самого початку. Пані Руслана чітко і формально описала це. Роздрукуйте це собі і тримайте перед очима як правило, не треба мислити прикладами коли є загальний принцип.
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
golohv2

Сергій Дацюк: УКРАЇНІЗАЦІЯ ТА ВИРІШЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ПИТАННЯ

"...Українці, як завжди, хочуть бути хитрими. На словах вони заявляють про політичну націю. А потім починають говорити про генетику, про мовні гетто, про іронію щодо єдності країни, про сни українською і про брудних росіян.

Так не вийде. Переконання щодо меншовартості росіян невідворотньо веде до їх сегрегації і зрештою до дискримінації, до депортації з елементами остаточного вирішення російського питання. Така невблаганна логіка нестратегічної політики.

Прямим наслідком відсутності публічної стратегії українізації та вирішення російського питання з боку Президента та Парламенту є етно-націоналізм та фашизація в Україні. І роблять це не якісь представники маргінальних політичних кіл, а європеїзовані письменники."

http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/59bb9df1328c3/

creature

История русской имперской теории

Автор теории официальной народности и министр народного просвещения граф Сергей Уваров (1786-1855) для улучшения своего материального положения женился на богатой наследнице и имел от нее несколько детей. Однако любил он очень красивого, но не очень большого ума, князя Михаила Дондукова-Корсакова и состоял с ним в гомосексуальной связи.
Вот стишок Пушкина:
В Академии наук
Заседает князь Дундук.
Говорят, не подобает
Дундуку такая честь.
Почему ж он заседает?
Оттого, что жопа есть.


Вот такие дела! Знаменитый уваровский лозунг "Православие, державие, народность", умерший лишь в 1917, родился от жестокой ебли в очко. Уваровская теория единого народа произошла от созерцания раздолбанной задницы князя Дондукова. Говно вдохновляло русских имперцев!
И теперь мы знаем источник вдохновения для официальной имперской теории!

P.S. Ну и из новеньких веяний русской имперастии:
"Сегодня мы должны поддерживать патриотический гомосексуализм, противопоставляя его европейской содомии."
А. Дугин, из предисловия к книге «Гомосексуализм на службе Национально-Освободительного Движения»
отдыхаю

Про "освітню рехворму" та національне питання

В розвиток теми від putin_huil0 ака Сергій Дацюк: УКРАЇНІЗАЦІЯ ТА ВИРІШЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ПИТАННЯ

"...Українці, як завжди, хочуть бути хитрими. На словах вони заявляють про політичну націю. А потім починають говорити про генетику, про мовні гетто, про іронію щодо єдності країни, про сни українською і про брудних росіян.  Так не вийде. Переконання щодо меншовартості росіян невідворотньо веде до їх сегрегації і зрештою до дискримінації, до депортації з елементами остаточного вирішення російського питання. Така невблаганна логіка нестратегічної політики. Прямим наслідком відсутності публічної стратегії українізації та вирішення російського питання з боку Президента та Парламенту є етно-націоналізм та фашизація в Україні. І роблять це не якісь представники маргінальних політичних кіл, а європеїзовані письменники."

Мене русскій вопрос якось зовсім обходить, проте маю своє ІМХО відносно новацій освітньої рехворми, прийнятої поспіхом пост-канікульними депутатами, у котрих в кишенях по три паспорти найцікавіших держав. Третій день під моїм фейсбук-постом триває, скажімо так, дискусія з бурлінням. Вважаю своїм обов'язком поширити його й тут.

В питанні навколо освітньої реформи (а саме, в тій частині, де нацменшини по суті позбавляють права на освіту національними мовами) мене неприємно здивувала хвиля зловтіхи. Скільки людей зраділо тому, що когось позбавляють його давно наданого права! Є серед моїх френдів (заочних і реальних) люди фашистського типу. І їхню радість я розумію - цей наїзд на нацменшини цілком відповідає їхньому переконанню "Україна для українців". Але тих, хто вважає себе лібералом, мені зрозуміти важко. Часом "демадярізації" (дерумунізації тощо) радіють ті ж самі люди, які б щиро підтримали прийом Україною сотні-другої тисяч біженців з Африки (і від яких би вони не вимагали знання української мови, чи щиро раділи, коли б новоприбулі років через 20 знали хоч сотню українських слів).

Щодо мене, то мені геть не подобається перспектива втрати тих 150 тисяч угорців, що залишилися в Україні. Тому що коли їх позбавлять права навчатися в школах мадярською, то Угорщина оперативно повідкриває у себе інтернати для дітей з недружньої України, і вони вже потім додому не повернуться. І угорців в Україні не стане - як не стало українських німців в важкі 90-ті. Чи виграла від цього Україна?

Взірець обстановки в сільській угорській хаті, шкільний музей в с. Велике Попово Берегівського району

В розвиток теми додам трохи білоруського питання (зараз воно особливо актуальне). Білоруси - найбільша, після росіян, нацменшина України, понад 250.000, переважно асимільованих, безмовних, як і в себе вдома. Жодної державної білоруської школи в Україні нема (окрім кількох недільних). Впливати на Білорусь, відкриваючи в Україні школи та ВУЗи з білоруською мовою навчання - куди ж нам до цього. Ну а новий Закон про освіту перекриває цей шлях на упередження.

10 цитат из Моэма, за которые вас посадят



Пьесы Сомерсета Моэма идут в провинциальных театрах, его романы читают на уроках английского — он изящен, безопасен, старомоден. Но есть и другой Моэм: молодой агент британской разведки, который был послан в бурлящий Петроград и проворонил революцию. «Сноб» продолжает цикл материалов «цитаты, за которые вас посадят», и сегодня мы проверяем петроградские записные книжки Моэма на предмет экстремизма и унижения человеческого достоинства по национальному признаку



+T-









Фото: Time Life Pictures/Getty Images




О патриотизме

Русский патриотизм — это нечто уникальное; в нем бездна зазнайства; русские считают, что они не похожи ни на один народ и тем кичатся; они с гордостью разглагольствуют о темноте русских крестьян; похваляются своей загадочностью и непостижимостью; твердят, что одной стороной обращены на Запад, другой — на Восток; гордятся своими недостатками, наподобие хама, который оповещает, что таким уж его сотворил Господь, и самодовольно признают, что они пьяницы и невежи; не знают сами, чего хотят, и кидаются из крайности в крайность.

Collapse )