February 9th, 2017

Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Торгівля без емоцій

Originally posted by ibigdan at Торгівля без емоцій
«С харьковского направления почти каждый день приходят такие составы с техникой для украинских карателей, а со стороны Горловки через наш оккупированный город по нескольку раз в сутки проходят составы с углем… для украинских оккупантов. Украина везет по железной дороге технику, чтобы воевать и убивать с ее помощью русских Донбасса, а тот поставляет украинцам уголь...». Це – цитата з одного з ресурсів терористів ДиРи. Автор посту щиро і непідробно збурений, хіба можна, мовляв, постачати вугілля «карателям», вони ж завдяки донбаському вугіллю економлять мільйони доларів! Вони ж зекономлені кошти вкладають у нові танки та БТРи!

Нічого не нагадує? Так, нема нічого настільки схожого між упоротим донбаським ватником і українським «істинним патріотом», як їхнє ставлення до наявності торгівлі між Україною і окупованими територіями. «Хіба можна торгувати з ворогом? Коли в історії таке було?», – вопрошає наш «істинний патріот».

Насправді було, неодноразово було. І саме в історії нашої країни – як ніколи. Ще в часи козацтва нашестя кримських татар на Україну якось практично не впливали на циркуляцію валок чумаків, що торгували з тими самими татарами. В своєму вельми прибутковому, але вкрай небезпечному бізнесі чумаки покладалися не на перемінливі вітри міжнародної політики, а на конкретні домовленості з певними козацькими отаманами та татарськими беями – від того війни на їхній бізнес майже не впливали. В часи Хмельниччини, коли козаки та поляки різали одне одного з натхненням, українські міста (і магдебургські, і полковницькі) продовжували торгівлю з Польщею настільки, наскільки це дозволяли зовнішні обставини. Так само торгівлю «мазепінських» міст з Московією припинив не гетьман Мазепа, а цар Петро І з його тактикою «випаленої землі».

Можна навести і більш сучасні приклади. У 1994 р. уряд незалежної Хорватії пішов на вкрай болючий і непопулярний крок – підписав економічну угоду із самопроголошеною Республікою Сербською країною, сепаратистським утворенням, що з’явилося на хорватській території зразу після розвалу Югославії. Угода від 2 грудня 1994 р. вирішила питання поставок через окуповані терени електроенергії, відкриття через окуповані території траси Загреб-Белград, роботу нафтопроводу «Північ», тощо. Водночас Хорватія продовжувала призначати в окуповані райони голів адміністрацій, не зважаючи на те, що сиділи ті голови, переважно, в столиці Хорватії – Загребі. До власних районів вони потрапили у 1995 р. після відомої хорватської операції «Олуя» («Буря»).

Хорватам укладання економічних угод з сепаратистами зачистити тих самих сепаратистів танками і мотострілецькими бригадами, що характерно, не завадило.

Інший приклад. Іще ближчий – Інгурська ГЕС. Станція, що знаходиться прямо на лінії розмежування між окупованою Абхазією і «материковою» Грузією біля міста Джварі, має об’єкти як на грузинських, так і на окупованих теренах і живить енергією як Абхазію (40%), так і Грузію (60%). Ще у 1992 р., незважаючи на грузино-абхазьку війну (участю в якій відзначилися також українці з УНСО), між Грузією і сепаратистами було підписано угоду про спільне використання Інгурської ГЕС, яка худо-гірко підтримується і по сьогодні. Інгурська ГЕС, по факту – постійний важіль тиску на офіційний Тбілісі, станція виробляє біля 70% всієї електроенергії Грузії і аби накласти на ці 70% лапу, росіянам варто всього лише вийти з казарм. Що й сталося 13 серпня 2008 року, коли росіяни під виглядом «абхазьких ополченців» на кілька годин захопили ГЕС.

Коли екс-губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі ремствуватиме про «ганебну торгівлю з окупованими територіями», будь ласка, не забудьте його запитати, що там було за його президентства в Грузії з Інгурською ГЕС, і чи, часом, не з неї надходило світло до його робочого кабінету?

Collapse )
via dimon_trigger
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Зачем всё это путину? А точнее росиянам?

Originally posted by alexsodin at Зачем всё это путину? А точнее росиянам?
В чем выгода крымнаша и всей последующей кровавой кампании?

Предположим для удержания Украины в сфере влияния росии. На мой взгляд это объяснение многие росияне держат на дне сознания, а некоторые и транслируют в сеть. Но посмотрим на ситуацию критически. В самый тяжёлый момент для Украины она освобождена от влияния самых пророссийских регионов. Они просто не участвуют в выборах. И Проукраинским силам дан мощнейший повод для консолидации. Для становления независимой Украины большего сделать кажется и невозможно. И даже в этих условиях проросийские силы пролезают в парламент. Без крымнаша после Майдана первые же выборы вернули бы власть регионалам, антиросийские настроения были бы минимальными, экономические связи с ЕС налаживались бы черепаховыми темпами, а с росией укреплялись бы, если бы они вложили в это укрепление хотя бы десятую часть потраченных на войну и последствия денег.
Итогом компании было не удержание Украины, а её практически полное освобождение.
А зачем Крым присоединили к росии, а не оставили болтаться независимым, как Абхазия например? Чтоб показать пример новоросцам? Чтоб показать украинцам как хорошо в росии? Так почему Крым не сделан витриной? Почему все плюсы от Украины душатся, а от раши приходят только минусы? Значит это феноменальный проёб и путин зафейлил во внешней политике по полной программе? Как росияне сами себе это объясняют? Крым не стал витриной руского мира. Зачем тогда его брали? НАТО до сих пор не пришло в Украину, почему тогда должно было 3 года назад прийти в Крым?
Версия про сохранение влияния на Украину отпадает явно, так как добились противоположного, а росияне путина хвалят. Значит верят в другую версию. Какую?

Есть вариант, что росиянам хотелось, чтоб хохлы жили хуже. Это у многих росиян в подкорке похоже сидит и часто прорывается в коментариях на различных форумх. Тут успехов больше. Если бы после Майдана не началась росийская агрессия, то экономический коллапс был бы меньше. Все патриотические силы сосредоточились бы на политике, а не на войне. Олигархов кидали бы в мусорные ящики в перемешку с министрами и депутатами. Реформы судебной системы и силовых ведомств думаю продавили бы в первый же год - в 2014. Итог, сейчас с высокой долей вероятности Украина, оставаясь проросийской, могла бы быть экономически уже далеко впереди. И главный момент - у росиян появился бы четкий положительный образ революции. Почему этого не хотел допустить путин - понятно, но зачем это росиянам? Неужели так сильно желание, чтоб хохлы жили ещё хуже? Но ведь это только повод самим не жить хорошо. Даже не начинать. Мазохисты что ли?

Какие ещё варианты? Собирание земель? Но отдавать китайцам и японцам вовсе не против. Опять особая ненависть к хохлам? Или пресловутая защита руских? Так по сути жизнь русских и украинцев в самых проросийских регионах Украины превращена в ад. Украинскому языку дан новый толчёк к возрождению. Какая это защита? Это косяк. Но путина хвалят росияне.
Может быть дело в величии? Но за последние годы раша потеряла последнее влияние в мире. А виляние хвостом перед Трампом вообще ставит крест на остатках гордости. Или я чего-то не знаю про росийское величие?

За что же росияне хвалят путина? Просто страх? Он вернулся? Или не уходил?
Есть у вас ещё варианты, почему росияне считают успешными действия путина на внешней арене?

Моё мнение зачем это путину думаю все уже знают: Немного о теориях заговора...
И посвежее: Многостаночницы рузкого мира

Цей допис на дрімі: http://alexsodin.dreamwidth.org/128102.html. Там я відповідаю регулярно (вже comment count unavailable коментарів у цього допису)
отдыхаю

"Что увидел Гиви напоследок?"

Originally posted by pan_baklazhan at "Что увидел Гиви напоследок?"

Здається, вчора вже всі, хто міг, свою майстерність у фотожабах та відеомонтажах показали. Ну але вже як зробив, то що ж, пропадати добру? Порядний газда так не робить, у нього все в діло йде, нє?

Архитектор

Погромчик – перформенс или исталяция?

Оригинал взят у archytector в Погромчик – перформенс или исталяция?

Позавчера вечером состоялся инцидент, который прошел мимо общего внимания. В киевский Центр визуальной культуры, в котором проходила выставка художника-анархиста Давида Чичкана, ворвалось полтора десятка человек в балаклавах и устроили погром с элементами собственного творчества:

Collapse )