January 24th, 2017

äffchen

Разочарование волонтера

.....Я ведь реально верил, что мы делаем что-то новое. Потому что то, что я увидел, когда приехал в Украину, повергло меня в шок.

— Почему? Что шокировало больше всего?

— Сложно объяснить. Украинцы-то, в основном, не в шоке. Кто-то за, кто-то против, но никого существующее положение вещей не шокирует.

А вот если вы из одной армии резко попадаете в другую — вот тогда вы видите: вау, как тут все запущено... Вот и меня увиденное здесь шокировало. И я подумал: а вот если мы создадим хоть одну такую толковую бригаду — это же дико круто!

К сожалению, планы у командования оказались немного другими... Сначала ведь речь шла о том, что мы создадим полностью боевую бригаду, которая проявит себя не на блокпостах второй и третьей линии. Речь шла о том, что это будет полностью боевая бригада на первой линии. Что они при необходимости будут штурмовать блокпосты, опорные пункты. А это страшно — идти вперед, на выстрелы. Тут должен быть очень высокий уровень слаженности, очень высокий уровень командных действий. Очень-очень.

Именно поэтому, когда мы — я, Витя Верцнер, комбат, комбриг — сидели и планировали курс молодого бойца, я сказал, что понимаю, что полгода нам никто не даст — но хотя бы 4 месяца должны быть железно! Витя еще посмотрел на меня, сказал, что это мало — но согласился. И мы спланировали курс.

Сначала проводили командный курс. Потом организовали для атташе стран НАТО показуху. Я убедил замминистра взять на себя кураторство от МВД для этого дела, потому что в НГУ ничего не хотели делать. Это сейчас в НГУ пиарятся, что есть у них бригада быстрого реагирования "по стандартам НАТО". А тогда они не хотели ничего. В том числе, и проведения этой показухи — нам ведь ставили палки в колеса на всех уровнях. Даже когда мы вышли на командный курс, даже когда им сверху спустили бумагу с приказом от министра провести учения для атташе стран НАТО — даже тогда они ставили палки в колеса.
...

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Трамп бьет по самому больному!

"...Россия проигрывает Западу в экономическом капсоревновании. Россия проигрывает Западу в конвенциональной войне. Но Россия не проигрывает Западу в ядерной войне, эту игру мы сводим вничью, что уже много десятилетий подряд являлось предметом национальной гордости многонационального нашего народа. Причем если раньше, при робких коммунистах, о том не принято было говорить вслух, то ныне, в посткрымские раскрепощенные времена, почти исключительно о ядерной нашей войнушке вещается на разных гостелеканалах. Устами популярного телеведущего. Устами приглашенных в студию вспыльчивых гостей. Устами самого национального лидера.



Это же было главным козырем в наших дискуссиях с проклятыми уважаемыми партнерами!..

Collapse )
Выходит, не друга, но врага Россия (если верить клеветническим слухам) ублажала в Москве и тащила на вашингтонский Олимп? Выходит, придется все-таки опять затягивать пояса. А уже было начали распоясываться..."

***
Вот и подкладывай Трампу после этого московских женщин с пониженной социальной ответственностью. Тварь неблагодарная. Да.

Лекція №4: Помилка та критика, як фундаментальні основи розвитку особистості. "В гостях у Ромка

Originally posted by vnukbanderivca at Лекція №4: Помилка та критика, як фундаментальні основи розвитку особистості. "В гостях у Ромка"
[Технічна інформація]Завдання клубу:

  1. Донести до співрозмовників свою позицію по тому чи іншому питанню і при цьому не повбивати одне одного.

  2. Розширити свою зону комфорту через прийняття позиції іншої людини.

  3. З інтересом потратити вільний час.

Правила клубу:

  1. Будьте як у дома, але не забувайте, що Ви в гостях.

  2. Кожен має право на власне висловлювання.

  3. Поважайте співбесідника свого, як самого себе.

  4. Найкраще правило - відсутність правил.

Структура дискусії:

  1. Лектор пропонує теми для обговорення і надає базову інформацію по ним.

  2. Читач обирає цікаву для нього тему і висловлює свої думки стосовно неї.

  3. До дискусії під'єднуються всі охочі.







[Теми лекцій (нові додаватимуться внизу списка):]

  1. Рідна мова: засіб комунікації чи останній рубіж оборони нації? (готова лекція)

  2. Почуття провини та жалості до себе, як способи маніпулювання людиною.

  3. Завищені очікування. Деструктивний ефект від надмірної важливості.

  4. Помилка та критика, як фундаментальні основи розвитку особистості. (готова лекція)

  5. Самокритика та самоіронія, як невід'ємні інструменти збалансованого розвитку особистості.

  6. Звички, як основа особистості. Механізм їх набуття та позбавлення.

  7. Шість відчуттів, як інструменти саморозвитку особистості.

  8. Нейролінгвістичне програмування та методи обробки інформації. (готова лекція)

  9. Планування, прогнозування та реалізація майбутнього.

  10. Самопрограмування, як спосіб стати біо-роботом. Реальність чи фантастика?

  11. Соціальна інженерія. Як зробити довколишніх людей іншими?

  12. Народження і смерть. Шлях в страху перед невідомим чи отримання задоволення від процесу?

  13. Бог та релігія тотожні? (готова лекція)

  14. Психотип служивих людей запоребрикової недоімперії. (готова лекція)



[Лекція №4: Помилка та критика, як фундаментальні основи розвитку особистості.]
Все у нашому житті можливе. Та щоб досягти успіху у якомусь напрямку для початку потрібно добряче понабивати шишки собі на чолі. Та чи є якийсь менш тернистий шлях до цього успіху? Так, є. Цей шлях починається з чіткого усвідомлення, що ви не помиляєтесь. Ось так просто - ви не помиляєтесь. Ви знаходитесь на проміжному етапі на шляху саморозвитку і досягнення успіху. І цей процес - постійний, тому, що ідеальних людей не буває. Ідеальними людей робить тільки земля і шість дощок.

А як же ш тоді правильно користуватися своїми "помилками"? Тут все також дуже просто. Треба навчитись постійно собі задавати два фундаментальні запитання: чому я це зробив(-ла) і для чого я це зробив(-ла)? Саме так: потрібно встановити причинно-наслідкові зв'язки того, що ви зробили і подивитись на цю ситуацію збоку. А що мені потрібно зробити наступного разу, як події повторяться, щоб результат змінився?

Наприклад. Зараз на дворі зима і ми частенько вибігаємо не до кінця одягнуті на вулицю. В результаті отримуємо: "Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила...", як писав классик. Що ми собі говоримо після того як простудимось? Так мені і треба, за що це мені і тд (як приклад, не забувайте). А що ж у цій схемі мислення треба поміняти, щоб поміняти наслідки? І тут все також дуже просто. Давайте поекспериментуємо. Чому ви вибігли "голі" на вулицю? Бо поспішали. Чому ви застудилися? Бо не достатньо загартовані для цього були. Як це змінити? Придумайте нове правило. Перед вибіганням на вулицю вам має "тьохкати" думка в голові про те, що, можливо, ви недостатньо тепло одяглися. Довіртесь собі і цій думці. Верніться і одягніться ще краще. Якщо ви одягнулись, а вам все одно холодно: спитайтесь себе - для чого мені холодно? Для того, щоб ви загартувались і більш не мерзли. Так що гартуйтесь - і прийде момент, коли ви перестанете мерзнути, навіть у Йорданській ополонці.

Так що наступного разу, коли люди, що вас оточують, вам порадять краще одягтися - не сприймайте ці слова як критику. Сприймайте їх як пораду. Інколи людям зі сторони краще видно ваші "помилки/недоліки", над якими вам можна, по бажанню, попрацювати.

Всіх благ нам.


[Лекція №13: Бог та релігія тотожні?]
Що я особисто вкладаю в поняття "Бог"? Бог це якась вища для нашого людського розуміння сутність, яка багацько років тому назад (13,8 мільярдів) задумала якийсь чудернацький експеримент. В результаті прогримів Великий Вибух, Бог перестав існувати в своєму попередньому вигляді, натомість з'явився Усесвіт з цілою купою всяко всячини, такої як: темна матерія, темна енергія, вільні хімічні елементи, зірки і тд. Ось і маємо, що Бога немає, та в той же час він знаходиться всюди і завжди. В кожному з нас в тому числі. Ми його "діти", які складаємось з його мікро-частинок та піддаємось впливу його ж законів буття.

Натомість старі та не дуже релігії світу мають дещо спрощену версію розуміння Бога та людини в цьому світу. Всі їх різновиди перелічувати не вистачить місця, та слід зазначити, що всіх їх об'єднує одна річ - вони застарілі, зашкарублі та традиціоналістичні. Себто такі, що важко піддаються змінам та оновленню. Та, шановні слухачі, хіба ж на дворі не 21-е століття вже? Хіба людство не почало свій розвиток по експоненті? А релігії в цій справі пасуть задніх. Тому я стверджую, що Бог та релігія не тотожні. Релігія всього лиш один з проявів людського існування, призначення якої - тримати людину в заданих рамках. Проте я маю переконання, що подібні обмеження погано впливають на людство на його теперішньому етапові розвитку. Традиції мають поступитися щоденному оновленню людини на шляху її до саморозвитку. Хоча в той же час ці традиції можуть і мають стати прекрасним підґрунтям для цього розвитку. Ось такий ось черговий парадокс від мене.


Дякую за увагу.


[Лекція №14: Психотип служивих людей запоребрикової недоімперії]
Почну з кінця, бо то свіжак. Тільки-но дістав декілька наочних прикладів шаблонного мислення служивих людей недоімперії. Бачив я ці шаблони і раніше, та обставини склалися так, що все зійшлося до купи в одному місці (форум одної популярної гри, де я маю деякий свій матеріал і ось уже майже п'ять років там ошиваюсь). Приклади будуть дуже специфічні, бо то ж гра.

Шаблон перший: мовний шовінізм.
Признак этнической принадлежности, это те опусы на "мове", который ты постишь не только в этой теме, прекрасно зная, что нарушаешь правила форума. Хочется выделиться?
Всі довкола мають говорити мовою імперії, бо інакше вона розвалиться на території поневолених етнічних народів, які входять в склад цієї імперії і служивим людям ніде буде жити.

Шаблон другий: вибірковість уваги.
ничёсе, неудобняк произойдёт сейчас, потому как, я более чем уверен, что увидев разноцветную картинку с циферками, ты как и положено верующему, даже не стал её проверять. ибо циферки нагло врут, к примеру сведение кв5 2,9, а не то что написано. остальное же вызывает полное недоверие к проводимой оценке. башня лёвы никак не может иметь показатель хуже, чем у кв. тут тебе и размеры, и отсутствие какого либо адекватного наклона её брони, ну и её авторы тактично умолчали об огроменных дырах кв5 в виде титек, что как бэ наводит на мысль, что кв в табличке просто подгонялся под нужный результат.
Перед цим я написав, що хотів би побачити актуальну картинку по грі і показав приклад старої картинки. Та гравець звернув увагу хіба на те, що допомогло б йому знецінити вартість моїх аргументів і на рівному місці нагородив купу всякої всячини, яка жодного стосунку до мого повідомлення не мала.

Шаблон третій: відсутність критичного мислення.
С вами все тот же мэд, задающий неудобные вопросы, разрывающие мозги простому обывателю под боярошником. Оставайтесь на связи!
-------------------------------
Шутки про боярышник? Хотя чего ещё ожидать от человека с украинским флагом на аватарке? Надо ж как-то оскорбить
Людина мене абсолютно не знає, хіба бачить аватарку (таку як і в ЖЖ) і підпис в профілі (місцезнаходження: Бандерштадтщина). Хто може зловтішатися над бідними людьми, додаючи легку нотку Правого Сектору, які не маючи мізків в голові п'ють метиловий спірт? Звичайно ж українець.

Шаблон четвертий: один за всіх або всі за одного
Ты украинец. Никто тут не называет тебя салоедом, бендеровцем или ожидателем безвиза. Все называют тебя Мэд. Зачем вспоминать боярышник, который пьют бомжи и алкаши, а потом мрут от него? И зачем приравнивать к ним аудиторию форума?
Ніде ніякого прирівнювання цілої адуторії не було, але служива людина імперії не може пройти повз того, що когось з його "колег" ображають. Тому він зобов'язаний стати на захист, навіть якщо його про це не просили.

Шаблон п'ятий: "переведення стрілок"
Он же пишет, что он под боярышником разрывает мозги обывателю.
Ну так то да... Катать это убожество под назвнием КВ-5 можно только под боярышником. Ну или еще под чем...
Без коментарів.

Шаблон шостий: вказування незнайомій людині, що їй робити.
Это очевидно, и не требует глубокого анализа ряда изречений, подписей и пр. А ещё, завышенная самооценка и, как бы это помягче сказать... Мягче не получается, а грубо не хочется... Перейти на нормальное человеческое общение так сложно? Если сложно, лучше пиши и дальше лингвистические опусы, но не в этой своей ветке, дорогой MadHatter)
Улюблена справа московитів. Самі вони нічого робити добровільно не хочуть, проте команди роздавати - залюбки.

Шаблон сьомий: потреба в твердій руці начальника зверху.
Продолжаем пурготень? Извините за быдломосковитский, но, увы, не московит... Недавно еще был вашим) Но, стоп, хватит офтопа, модеры, пора на отдых отправлять и тему в положенное русло отправить, не?
Як і писалось вище - самому не можна перестати офтопити. Для цього потрібно для початку відгребсти від модератора, а потім вже спокійно собі нічого не робити.

Шаблон восьмий: вважати нормою підтримування в голові взаємовиключних речей.
Ты смешон, MadHatter, теперь я никак иначе не буду тебя именовать, и прощения не попрошу) Ничего-то ты не умеешь, ничем не выделяешься, и нац. принадлежности 0%, прости, но факт. Знаем, встречали, вам к психотерапевту. На этом общение подошло к логичному завершению, ибо нефиг ​
Для чого мене якось називати в майбутньому, якщо не бажаєш зі мною більше спілкуватися? Нісенітниця, але тим не менше люди якось з таким психотипом живуть.

Шаблон дев'ятий: проблеми з короткочасною пам'яттю.
Проигнорировать, пожаловаться, какая по сути разница ... всё смешалось в доме Облонских в теме КВ-5)
Не пройшло і 50-ти хвилин, а пацієнт вже знову включається в розмову.

Шаблон десятий: виправдання власної позиції через намагання принизити співбесідника
смотришь на его посты и понимаешь,шо это днище не в адеквате
Без коментарів.

П.Н. Якщо шось подібне помічаєте за собою - не лякайтесь. Це все можна використати собі в благо.


  • Current Music
    Ofenbach - Be Mine (Amice Remix)
Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Ідіотське питання до знавців ірландських історичних обставин

Є тут знавці історії Європи?


Originally posted by semesyuk at Ідіотське питання до знавців ірландських історичних обставин
Після Великого ірландського голоду (An Gorta Mór) в 1845-1849 роках, позиції ірландської мови в Ірландії остаточно похитнулися. Плюс англійці ще крепше прикрутили гайки в мовному питанні, можна сказати по саму бараболю, через систему освіти і соціальних преференцій. З того часу ці острівні бульбоельфи масово перейшли на англійську мову, бо такими були лещата історичних обставин.

Однак, всі знають про могутній ірландський пісенний спадок. Він, цей спадок, часто-густо існує одразу в двох варіантах - ірландськомовному і англомовному. Мені цікаво - як так вийшло? Це що, хтось спеціально напрягся і поперекладав сотні пісень?

Плюс такий ще момент - ритміка англійської та ірландської мов дуже різна, і взагалі мови вкрай не схожі. Як так вийшло, що ці англомовні варіанти так добре сіли на традиційний ірландський мелодизм? Цікавить сам механізм - як це відбувалося?
Архитектор

Антиватно про язык

Оригинал взят у archytector в Антиватно про язык


Практически любое обсуждение на тему языковой политики дает тонны «добра и любви», которые легко конвертируются в социальный капитал, рейтинг и прочие сомнительные ценности. Интереснее всего то, что заметен диссонанс между настоящей обеспокоенностью этим вопросом в сети и абсолютным игнорированием в реальной жизни. Но и туда доходит слабое эхо медийных скандалов.

Collapse )