bitter_onion

Це - Сирія.
Маленький хлопчик у м. Дума, підіймає український прапор, як символ нездоланності у прагненні людей до свободи.



Це фото зроблене ще у 2014-му році. На ньому видно руїни від війни у місті, що перебуває в облозі.
Український прапор став символом свободи та боротьби за власну гідність для мільонів і мільонів людей по всій планеті.
Ми не маємо право на поразку, маючи такий прапор.

Борімося і поборемо.

Опубліковано auburn_daddy в Дух свободи

Уровень производства и занятости в США. 1980 принят за базовый уровень.



После переноса значительной части национального промышленного производства за пределы США (в Китай и другие страны), разработка новых технологий и оказание высокотехнологичных услуг оказалась куда более выгодным и прибыльным делом, чем собственно изготовление товаров, но при этом само промпроизводство в США выросло в 2,5 раза.
И это же уменьшило общую занятость примерно на 35 %, в основном из-за повышения производительности производства. Особенно резкое снижение занятости произошло в последние 15 лет.

Но, по мнению института Брукингса, это происходит скорее из-за изменения технологического уклада на более современный, чем представляет собою глобальный тренд. Страна за 35 лет пережила т.н. "reskilling" - полное переобучение и изменение структуры рабочей силы.

"Украина - аграрная страна". И это всё, что ли?

Богдана Ярова
Ещё раз про акцию.
1. Меня обвинили, что я собираю деньги - ложь.
2. Что я за эти деньги покупаю детям подарки в своём магазине- ложь
3. Что я на этом зарабатываю - ложь.
Это третья такая наша акция. Я категорически с самого начала была противником сбора денег. Моя цель была скоординировать семьи погибших с благотворителями. Это очень важно было для двух сторон. Плакали и дарители - для них это было важно. Плакали и одаренные- потому что помощь была не обезличенная, и они понимали, что вот живые люди - украинцы, о них не забыли и помогают. Многие спонсоры брали опеку над семьями на постоянной основе. Так формируется гражданское общество, и так мне казалось будет правильным.
За 3 акции мы собрали огромную базу погибших, тяжело раненных, и ребят побывавших в плену, и некоторые семья крайне мало обеспеченных участников АТО.
Никто ни на какие карточки деньги не собирает.
В комментариях вы пишете своё желание учавствовать. Вы получаете в личку контакты семей, которые дали согласия учавствовать в акции. Дальше вы сами с ними связываетесь, выясняете какой подарок хочет ребёнок, или покупаете его на своё усмотрение, или перечисляете деньги НЕПОСРЕДСТВЕННО семье!!!!
Единственная просьба присылать в личку отчеты. Эти очень стимулирует других к участию в акции.

Оригинал взят у negora_2 в Подарите людям внимание, не жлобитесь

Оригинал взят у onchuka в Хунтаны! Кто стрельнул из поробытеля по кацапосупервундервафле в августе по-пьяне?))

Оригинал взят у negora_2 в Су 33 не шмог ... обрыв троса... 911... видео...

Де-радянизація, це усунення силовим методом усього того, що було раніше насаджене силовим методом,
чі -
 нємєцкоязьічніє патріотьі Чехії, протів прітєснєнія нємєцкого язьіка в свободной Чєхії.


1940 рік. Чехія.
Вже анексовано Судети.
В анексованій частині країни вже знищені всі згадки про чеську мову, все тотально переводиться на німецький язьік.
В тій частині Чехії що ще лишилася вльною, німецькомовні топ-блогери Чехії, звернулися до патриотів країни:

-Мьі нє пазволім чєхам уподобляться гєрманскім нацистам і ущємлять в нашєй странє нємєцкій язьік!
Всё , особєнно в Чєшскіх СМІ і культурє,  должєн рєшать свободньій рьінок  спроса і прєдложєнія і чєстная конкурєнція возможностєй бізнєса і государства!
Прінудітєльноє замєщєніє родного нам с дєтства велікого нємєцкого язьіка чешской мовой,  катєгорічєскі нєдопустімо!
Вєдь язьік нє імєєт значєнія! Сколько раз тьі чєловєк, столько раз  тьі знаєщь нємєцкій язьік! *
Государствєнную чешскую мову, конєшно знать надо, но мьі нікогда і  нікому  нє позволім навязьівать её нам!
Мьі, нєміцкоязьічніє патріотьі Чєхії і  самі вьірослі на вєлікой нємєціой культурє  с томікамі Ґьоте і Шиллєра под подушкой, і дєтй наші будут только  так расті!
Для возвращєнія Судєтов єсть только одін цівілізованньій путь - ето построіть в свободной Чєхії такое процвєтающєє дємократічєскоє общєство, гдє  будєт і дальшє  развіваться наша нємєцкая культура, гдє нємцьі і нємєцкоязьічньіє чєхі будут жить лучшє, чєм в тоталітарном Трєтьєм Рейхе.
І тогда, обманутьіє нєправдівой націстской пропагандой нємцьі і нємєцкоязьічньіє гражданє Чєхії, жітєлі наших Судєтов, самі увідят, что в Чєхії нємєцкоязьічніє гражданє Чєхії  всєх національностєй живут лучше, чєм в Гєрманії.
І только так мьі вєрнєм свої врємєнно оккупірованньіє тєрріторії!
А чєшскомовнюкі і чєшсковьішіватнікі, вносящіє раскол в наші рядьі, могут ідті карпатскім лєсом і нє путаться у нас под ногамі.
Так поєбдім!

* * *
Все, що починається з префікса «де-», ні легким, ні однозначно справедливим бути не може.
«Де-» завжди означає масований та агресивний злам.
Декомунізація, денацифікація, деполітизація, деклерикалізація, делєнінізація, деномінація, девальвація — все, що починається на «де-», лишає за бортом величезну кількість людей.
Будь-яке «де-» означає більшою чи меншою мірою соціальний злам. Чи принаймні надлам.

...«декомунізація»... означає «усунення силовим методом усього того, що було раніше насаджене силовим методом».


2016 рік. Росія. місто Сургут.

* * *
Станіслав Кульчицький:
існують три терміни, якими позначають нижчий, середній і вищий ступені розуміння того, що сталося з усіма нами у ХХ столітті:
десталінізація, декомунізація і дерадянізація.
«Дерадянізація пов’язана не так із декомунізацією, як із дерусифікацією»

*
Продовження, що змінює зміст:
( Read more...Collapse )

Але зараз, дякувати Богу, Одеса вже не радянька, скоро буде вже зовсім не російська,  і тому, я, українець, пишу це:

Загальне викладаня  у вишах Української СРСР у 20-ті роки  йшло українською мовою.
Але були і національні курси (був, наприклад, в Одесі ще і німецький курс, з тих фольксдойчів що жили тут з часів Єкатерини, але про німецький курс я лише знаю, що він був).
Ось це - групове фото викладачів і випускників 1929 року єврейського курсу одеського педагогічного інституту з експозиції  єврейського музею «Мігдаль-Шорашим» .



Планувалося, що після закінчення цього вишу всі вони стануть викладачами не тільки мови і літератури, а і з різних  предметів на ідиш.
Ось, наприклад, написаний від руки мовою ідиш у ті ж роки (1928-29)  підручник з електродинамики, за яким навчалися ці студенти:


Але після згортання політики коренізації і хвиль репресій щодо всіх, хто повірив у можливість повноцінного національного відродження в СРСР щиро  і активно прймав у тій коренизації участь,  всіх хто на цьому фото, чекала невесела доля.
Щонайменше заборона на фах (бо кому в російськомовних радянських школах потрібні викладачі на ідиш?),
а щонайбільше, як для "буржуазних націоналістів" - Колима, Магадан і куля в потилицю з спочином в загальних ямах на шостому километрі Овідіопольської дороги, чі в безименних ровах  на другому христианському цвинтарі.*
З посмертним папірцем для рідних про "дєсять лєт бєз права пєрєпіскі".
Та навіть, якщо  хтось з них пережив і ті Сталінськи  часи і  румунську окупацію під час війни,  розстріляти могли і після війни, вже як до "космополітів".
Ще пізніше, радянська влада вже гнобила іх як  бандерівських посіпак:



А іх діти, назавжди перелякані таким приголомшливим руйнівним ефектом від всього свого справжнього національного, ставали вже не єврейською, а посттравматичною русской=русскоязьічной одєсской інтєллігєнциєй.

Найпаскудніше тут те, що на сьогодні хоть щось відомо про долю лише одного з тих, хто на фото.
Про викладача Слабченко. Поламали йому життя комуністи.

Тобто - про своїх жертв національного соціалізму (скорочено нац-изму) єврєї говорять, розкопують, шукають, знаходять, пам'ятають.
А ось до аналогічних розшуків таких самих еврейських жертв, але помордованих не національними соціалістами, а інтернаціональними соціалістами (комуністами), у євреїв за майже 100 років, до сих пір якось руки не дійшли.
Таке враження, що нікому це не цікаво, забули. Лєс рубят - щєпкі лєтят.
Може тому, що саме діти-онуки таких зламаних, змучених, знищенних, працюючи по редакціях одеських ЗМІ, складали радісні оптимістичні радяньскі міфи про дружбу народів, якою так вільно дьішіт денаціоналізований радяньский чєловєк, і ніяк не може надишатися нею аж до того моменту, покі не вдихне повітря Хайфи чі Брайтон-Біч, про яке він мріяв на кухні насправді.

А одиниці з них, що і досі залишилися в Одесі, ті  і до сих пір тримаються за  ту посттравматичну постсовкову  ідентичність - "національність одесит, которьій oтмeчaєт трі Пacхі кряду,".
Аби не єврей, аби не українець, аби не політичний українець.

*
Спи́сок Сандармо́ху — список 1111 осіб,
репресованих в Україні, а також українців, репресованих за її межами, які  були розстріляні 27 жовтня — 4 листопада 1937 року
в урочищі Сандармох поблизу робітничого селища Медвежа Гора у Карелії.

* * *
Про ці наслідки того, що некоректно називають русифікацєю (і що насправді є денаціоналізацією до ступіню русскості), я також писав тут:
Київ жидобандерівський. Свідоцтво про шлюб 1930 р. Одеса жидобандерівська. Шкільний атестат 1928 р.(фото)