Клюб Кадетов Кафедры

Сенсационное расследование "Дождя".

Кто он — друг детства Путина из Пустомержи и рейтинга Forbes.

Имя Петра Колбина из поселка Ясный в Архангельской области впервые появилось в рейтинге Forbes в 2011 году — 187 строчка с состоянием в полмиллиарда долларов, а дальше его дела шли только в гору. Колбин оказался третьим акционером крупнейшей энергетической группы Gunvor, коллегой Геннадия Тимченко.

А еще Колбины много лет дружили с Путиными: каждое лето семьи вместе с детьми — маленькими Володей и Петей — отдыхали вместе. Кто он, загадочный друг из детства президента, — смотрите в репортаже Дождя.



В декабре 2000 года пенсионер Виктор Колбин получил письмо.
( Collapse )

*****

Похоже, за вову взялись всерьез. Такие "инсайды" просто так в печать не просачиваются.
Зуб даю.

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 р, та Котляревським ("Енеїда 1798 року).

А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.

Всі літописи, діловодство, листування, викладання велися церковно-слов’янською, яка фонетично та граматично далека від української мови. Ця офіційна мова церкви, нав’язана, так званими «просвітителями», Кирилом та Мефодієм, була чужа народу. В ортодоксальному середовищі церковно-слов’янська була аналогом «мертвої» латинської мови католицького світу, яка не мала народу носія і була мовою освіти, науки та літератури. Тому ми зараз і читаємо літописи, наукові та художні твори середньовіччя малозрозумілою, штучною і схожою на російську мовою. Яскравим прикладом є «Граматика» Мелетія Смотрицького видана в 1619 році друкарнею Віденського братства. Ця книга лягла в основу «Російської граматики» Михайла Ломоносова.



А якою мовою говорив простий люд? Яка мова була душею нашого народу? Невже Шевченко та Котляревський вигадали українську на основі польського чи російського діалекту? Ні, вони були першими хто наважився надрукувати і показати поезію живої розмовної народної мови.

Українську літературну традицію вони перейняли у студентів та викладачів Києво – Могилянської академії (Митрофана Довгалевського, Георгія Конисського та інших), які на початку 18-го сторіччя писали інтермедії українською мовою.

Інтермедії це короткі драматичні твори, в яких на сцену виводяться простолюдини, що говорять «слогомпростым, деревенским мужицким» («Піитика» М.Довгалевкого 1736-1737) з дотепним анекдотичним сюжетом, який нерідко був запозичений із життя народу.

На щастя, вдалося знайти в журналі «Кіевская старина» від 1883 року, випуск 12, без перебільшення унікальний і надзвичайно рідкісний твір в своєму роді. Дві інтермедії початку 17-го сторіччя. Вони збереглися в польській транскрипції у відомого польського письменника І. Крашевського. Твір називається: «Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, Посланника Божого, в 5-ти діях, з додаванням двох інтермедій, написаних Яковом Гаватовичем, вчителем вільних наук та філософії у Львові. Представлена була в Кам’янці на ярмарку, в день того ж св. Іоанна Хрестителя, 1619 року, а надрукована у св. Миколая на передмісті Яворівському».

Твір передрукований із журналу «Кіевская старина» мовою оригіналу. Насолоджуйтеся українською мовою, якій 400 років.



Інтермедія після другої дії «Кіт у мішку».

( Collapse )
Такою мовою говорили козаки Сагайдачного та Хмельницького. Такою мовою співали матері колискові своїм дітям десятки поколінь. Тому за чотири століття вона майже не змінилася. А це означає, що українська мова була майже такою ж за чотири сторіччя до написання цих двох інтермедій. І ще до татаро-монгольської навали зі сходу в Київській Русі лунала наша рідна солов’їна. Окрім того, «Граматика» та інтермедія видані в один і то й же 1619 рік, але написані вони різними мовами.

Джерело

Помните летом 2014 года была попытка закрыть российско-украинскую границу? Для этого были отправлены три бригады ВСУ: 72-ая мех.бригада из Белой Церкви (Киевская обл.), 51 (ныне 14) мех.бригада с Волыни и 79-ая бригада ВДВ из Николаева. Тяжело им там было, они находились под постоянным обстрелом со стороны России, а ответить не могли, не было разрешения. Но вот уничтожать врага на территории Украины, они могли, что они и успешно делали, именно для этого их туда и отправили.

28 июля ВСУ разбили огромную колону оккупантов под Дибровкой. 79-тая бригада из своих позиций точным прицельным огнем разбила огромную колону российских оккупантов отправив их на тот свет. После прицельного арт удара сил АТО, колона начал сильно взрываться. Солдаты за кадром говорили, что это разрывается ГРАД. Произошло данное столкновение возле села Дибровка. Данное село находиться неподалеку российской границы, между ПП «Мариновка» (высота «Браво») и ПП «Изварино». Голос говорящий за кадром с позывным «Гранит» получил звание Героя Украины. После этой разбитой колоны русские оккупанты отправили очередные партии. К большому сожалению, силы АТО с потерями отступили, но обещали вернуться и выбыть мразей.

Видео под катом. Осторожно, не нормативная лексика.
( Collapse )

Оригинал взят у mysliwiec в Бреше, як президент Ізраїлю Реувен Рівлін про УПА ( про черпак дьогтю у діжці меду)