oleg_leusenko at Эксперт: Украине следует перейти к инфонаступлению на русском языке. Те, що я роблю 30 років:)Украине следует прекратить практику информационной защиты от гибридных атак путинской России и перейти к информационному наступлению, активно используя при этом русский язык в борьбе за благосклонность русскоязычных граждан.
Такое убеждение выразил директор Центра исследований армии, конверсии и разоружения Валентин Бадрак во время международного форума "Коммуникационно-контентная безопасность в условиях гибридно-мессианских агрессий путинской России". Упомянутое мероприятие состоялось в четверг в Военном институте Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.
( Read more...Collapse )
П’ять копійок: Те, що я роблю вже майже тридцять років і кожен раз пояснюю про це ура-патріотам, чому я веду війну із руцкимиром російським суржиком, нарешті зрозуміли і інші експерти. Прикро, що ця тема широко не обговорювалася суспільством весь час, поки ми жили в проекті УРСР-2, тому зараз маємо такі проблеми, як агресію проти нас і окупацію нашої землі.
Спрямованість більшості моїх дописів часто орієнтується на взаємовідносини між Україною та пострадянським простором, на російськомовних українців і п’яту колону в Україні, на мешканців інших країн, які не спілкуються українською мовою або, як у випадку із руцкимиром, розуміють її, але на україномовні тексти майже не реагують.
Мої дописи репостять друзі на вірменські ресурси, на форуми Тбілісі, постять в Татарстані, Молдові і в чеченській діаспорі, інгуші та сибірці, євреї Ізраїлю та російська опозиція за кордоном. На пости звертають увагу совки, а це також дуже важливо. Ці хворі потвори взагалі не зобов’язані розумітися людською мовою, їх «прєдєл» – феня і російський суржик.
Звичайно, суто українські дописи, які торкаються внутрішніх справ, треба більшою мірою писати українською. Але не забувайте, що в Україні є багато українських, але на жаль, російськомовних патріотів.
Під час українсько-московської війни ворог отримуватиме дописи своєю мовою, які також потрапляють у пошукові системи російською, а це дуже важливо. Сталінський агітпроп готував листівки для німецьких солдат німецькою, а не російською мовою, а відомство Гебельса поширювало інформацію в тому числі на мовах народів окупованих територій.
І головне. Те, що росіяни нервують на мої російськомовні дописи я бачу не один десяток років. А цей показник красномовно ілюструє, що зараз, до самої перемоги, ми з ворогом маємо боротися його языком.
Такое убеждение выразил директор Центра исследований армии, конверсии и разоружения Валентин Бадрак во время международного форума "Коммуникационно-контентная безопасность в условиях гибридно-мессианских агрессий путинской России". Упомянутое мероприятие состоялось в четверг в Военном институте Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.
( Read more...Collapse )
П’ять копійок: Те, що я роблю вже майже тридцять років і кожен раз пояснюю про це ура-патріотам, чому я веду війну із руцкимиром російським суржиком, нарешті зрозуміли і інші експерти. Прикро, що ця тема широко не обговорювалася суспільством весь час, поки ми жили в проекті УРСР-2, тому зараз маємо такі проблеми, як агресію проти нас і окупацію нашої землі.
Спрямованість більшості моїх дописів часто орієнтується на взаємовідносини між Україною та пострадянським простором, на російськомовних українців і п’яту колону в Україні, на мешканців інших країн, які не спілкуються українською мовою або, як у випадку із руцкимиром, розуміють її, але на україномовні тексти майже не реагують.
Мої дописи репостять друзі на вірменські ресурси, на форуми Тбілісі, постять в Татарстані, Молдові і в чеченській діаспорі, інгуші та сибірці, євреї Ізраїлю та російська опозиція за кордоном. На пости звертають увагу совки, а це також дуже важливо. Ці хворі потвори взагалі не зобов’язані розумітися людською мовою, їх «прєдєл» – феня і російський суржик.
Звичайно, суто українські дописи, які торкаються внутрішніх справ, треба більшою мірою писати українською. Але не забувайте, що в Україні є багато українських, але на жаль, російськомовних патріотів.
Під час українсько-московської війни ворог отримуватиме дописи своєю мовою, які також потрапляють у пошукові системи російською, а це дуже важливо. Сталінський агітпроп готував листівки для німецьких солдат німецькою, а не російською мовою, а відомство Гебельса поширювало інформацію в тому числі на мовах народів окупованих територій.
І головне. Те, що росіяни нервують на мої російськомовні дописи я бачу не один десяток років. А цей показник красномовно ілюструє, що зараз, до самої перемоги, ми з ворогом маємо боротися його языком.
