?

Log in

No account? Create an account

Клюб Кадетов Кафедры

Підсумки минулого тижня
a_lypkivskiy wrote in bitter_onion
Originally posted by a_lypkivskiy at Підсумки минулого тижня

Втім, це не всі російські досягнення. Ще знищено 178 тонн (!) "санкційних" яблук.






"Россия — это такая страна, где солдат хоронят тайком и со стыдом, а сыр — демонстративно и с гордостью." ©

Слава нам, пиздець ворогам! ©


¡NE VSEREMOS'!


Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Мать Россия, с сыновней любовью, я песнь о тебе, за тебя, запою!
creature
minsk007 wrote in bitter_onion
Originally posted by mysliwiec at Мать Россия, с сыновней любовью, я песнь о тебе, за тебя, запою!
Главный редактор российского журнала Maxim Александр Маленков рассказал о положении дел в России. Иносказательно:

"— Наша мать больна! У нее цирроз ног, сифилис рук и дефицит извилин!

— Как ты можешь так говорить?! Это же наша мать!

— Вот результаты анализов, надо срочно что-то делать.

— Не любишь мать — так и скажи! Ты просто плохой сын.

— Я как раз люблю мать. И поэтому говорю: надо срочно ее спасать!

— Ерунда, она в отличной форме.

— Как же, в отличной! Вот результаты: кровь, желчь, реакция Вассермана. Заговаривается, думает, что сейчас 1945 год.



— Больше слушай Васcерманов. Вот я действительно ее люблю. Посмотри, какой ролик я снял про маму, про ее героическую молодость. Класс?

— Класс, да, класс. Но сейчас-то она болеет.

— Вот что ты за человек! Видишь только плохое! Я тебе про то, как она нас растила, какое было сложное время, как она боролась, а ты про какие-то болезни.

— Она очень плохо выглядит.

— Как ты можешь так говорить! Матерей не выбирают. Я считаю ее самой красивой!

— То есть ты предпочитаешь не обращать внимания на болезни?

— Вот заладил: болезни, болезни... У всех болезни. Это все соседки по лавочке клевещут из зависти. Анна Петровна давно точит зубы на ее сумку с колесиками.

— У Анны Петровны "мерседес". Зачем ей мамина сумка с колесиками?!

— Как ты наивен! Или не наивен, а притворяешься? Может, ты хочешь быть в доле, когда соседки сумку на колесиках делить начнут?

— Что ты несешь?! Какая сумка?! При чем здесь вообще я? Я тебе показываю результаты анализов...

— Кто их тебе дал? Анна Петровна?

— Нет, врач.

— А врачу кто дал?

— Врачу никто не дал, он врач, он взял анализы и написал результаты. Почитай, тут ужас.

— А ты думаешь, Анна Петровна ничем не болеет? У нее насморк, между прочим!

— Насморк? Я тебе про цирроз и сифилис, а ты мне — насморк!

— Насморк что, не болезнь?

— Болезнь, конечно, но...

— Вот! Все остальное — демагогия! Болезнь поднимет с колен иммунитет. Болезнь — это новые возможности.

— Если лечить. А ты вместо того, чтобы купить лекарств, всю мамину пенсию потратил на ролик о ее героическом прошлом.

— Зато вся лавочка ей завидовала!

— Чему завидовать? Она уже месяц не выходит из дому. У нее искривление глаз, заворот ушей и перелом мозга. Она может умереть!

— Ну сам посуди, если до сих пор не умерла, значит, справляется. Логично? Цирроз и сифилис — это просто наша семейная традиция.

— Нет, нелогично. Вот Галина Ивановна тут умерла, хотя тоже до этого не умирала. Болела, болела и — умерла.

— Но она не была такой героической женщиной. Это во-первых. Во-вторых, у нее не было таких сыновей, как мы. Особенно я. Ты — не знаю, ты все время про маму гадости говоришь. Я, кстати, не уверен уже, что ты мой брат и ее сын. И не похож даже. На Анну Петровну вот похож... У нас в семье, знаешь ли, принято к матери относиться с уважением, а не вопить на весь двор, что у нее сифилис.

— То есть ты не собираешься ничего делать?

— Я-то как раз делаю, пока ты болтаешь. Вот, смотри, я спою песню. Наша мааать — здоровей всех на свееете! Несоглааасных утопим в клозееете! Наша мааать здоровее всех в мииире, несоглааасных замочим в сортииире! Любишь мать?

— Люблю, но...

— Тогда пой!"


Вот оно чё, на самом деле...
гзт
ainrex wrote in bitter_onion
Прошло всего 23 года, ещё лет 20 осталось...
Не успели.
Рабы взяли верх и заставили Моисея повернуть назад...

Оригинал взят у vba_ в Мотивация бедняков
Вчера я оказался в числе многих, обсуждавших вранье российского государственного телевидения, и ожидаемо ко мне повалила масса незнакомых юзернеймов с опровержениями. Примечательно, что концепция "не тронь нашего суверенного устройства" сильно изменилась по сравнению с прошлым.

Раньше защита строилась на том, насколько ситуация в России лучше западной.

С тех пор как многое в стране пообломалось (и это видно всем и всякому), произошло отступление на следующий рубеж обороны. Он озвучен так – да, у нас говенно, ну так везде говенно, так что не надо нам тут...

В соответствие с таким рецептом мне и писали массово вчера. Никто не защищал отморозка Киселева, но прокламировалось, что и по любому западному каналу идет такое же беспардонное вранье. И в газетах ихних западных тоже ничему верить нельзя.

Тут, правда, встает вопрос, откуда известно о повальном вранье в западных СМИ, как не от того же Киселева? А уж откуда российские люди знают о жизни в других странах, при том, что почти три четверти не имеют загранпаспортов, а не выезжали за границу и того больше? Понятно, откуда. Из того же ящика.

Но сейчас меня интересует не это, а другой, гораздо более важный вопрос. Что заставляет людей с пеной у рта оправдывать свое телевранье или доказывать, что их нынешняя жизнь не сильно говенней, чем жизнь людей в далеких странах? Что заставляет рассказывать небылицы о том, что и в других краях так же массово берут взятки, унижают и обворовывают людей, беспрестанно врут в СМИ и фальсифицируют выборы, как это происходит в России? Что?Read more...Collapse )



Катедра на выезде
Grzegorz Brzęczyszczykiewicz
grzegorz wrote in bitter_onion
http://gorky-look.livejournal.com/101880.html

Ну чо...

Экспедиция, або "Он сказал поехали, и махнул ногой"
gorky_look wrote in bitter_onion
Оригинал взят у gorky_look в Экспедиция, або "Он сказал поехали, и махнул ногой"
Все, катедра пакует вещи и уезжает инспектировать Харьков и Днепр. Поэтому статей ближайшие три дня не будет - только короткие отчеты. Ничо, потом отыграемся.

Итак.

Программа крайне плотная, в каждом божьем граде, кроме встреч с кадетами и вольнослушателями, еще и прессухи, эфиры и интервы. Так что ловите на лету и подходите на встречи. В Харькове, возможно, будет авторпати (если Чипалина не протянет ноги). Расписание выкладывал.

Книжки, авто, селфи, вопросы-ответы - безусловно. Не так часто выбираюсь из сумрачных лабораторий, чтобы игнорировать интерес кадетов к ноукам.

Read more...Collapse )



В России запутались с ненавистью и экстремизмом
Grzegorz Brzęczyszczykiewicz
grzegorz wrote in bitter_onion

О том, что считать настоящим экстремизмом — в видеоблоге Горького Лука на ONLINE.UA

О том, как материалы нашей кафедры признали в России экстре... как это слово вообще говорится? Экстремистскими, да. Решением Кировского районного суда города Свердловска... Или его переименовали уже в Екатеринбург? Тогда я не понимаю, почему район не переименовали. Статья о ненависти и о бегемотах и антилопах была признана экстремистской, доступ к сайту нашему был заблокирован. Ну, конечно, кацапы всегда все делают через с****у, поэтому заблокирован доступ только к одной странице, которая, скорее всего, была указана в иске.

Read more...Collapse )


Индейцы, почём ваш Манхеттен?
Архитектор
archytector wrote in bitter_onion
24 мая 1626 года Петер Минуит провернул самую знаменитую сделку на рынке недвижимости. Не много и не мало, но он приобрел Манхеттен – теперешний центр Нью-Йорка. Была ли эта покупка действительно выгодной?


Read more...Collapse )

«Министерство любви» — как победить троллей
petrdub wrote in bitter_onion
Оригинал взят у petrdub в «Министерство любви» — как победить троллей
Беларуский блогер @belamova создал ролик о принципах работы российских пропагандистов в социальных сетях.

В России работают так называемые «фабрики троллей». Их задача — продвигать прокремлевскую пропаганду в интернете. Они активно присутствуют в социальных сетях. В этом видео мы объясняем, как отличить тролля и не дать собой манипулировать.




Підкорювач Москви - Девлет Гірай
a_lypkivskiy wrote in bitter_onion
Originally posted by a_lypkivskiy at
5 травня 1571 року кіннота кримського хана Девлет Гірая досягла Москви. Осадивши місто, вона опанувала столицею Московської держави, де крім міського ополчення не зустріла жодного опору. 40 днів Девлет Гірая домагався переговорів з російським царем Іваном Грозним, який весь цей час переховувався в Ростові з побоювання потрапити в полон до кримського хана. Він був настільки наляканий, що готовий був повернути і Казань і Хаджі-Тархан (Астрахань). Але кримський хан уже не обмежувався поверненням колишніх володінь Кримського ханства, він мав намір зробити з Московії васальну державу, а з великого князя Московського Івана IV свого васала і данника.
Народився Девлет Ремзі в 1512 році, в останні роки правління свого великого діда Менглі Гірая. Рік його народження збігся зі сходженням на османський престол його дядька Селіма I Явуза, якому активно сприяв в протистоянні з його братом Ахмедом кримський двір. Свого батька Мубарек Гірая Девлет не знав, так як він загинув під час єгипетського походу, коли він був ще немовлям. Дружина Мубарек Гірая вступила в тронний шлюб спочатку з ханом Мухаммед Гіраєм, а після його загибелі під Хаджі-Тарханом, вийшла заміж втретє. На цей раз її чоловіком став третій син Менглі Гірая Сааадет Ремзі, той самий який активно сприяв сходженню на османський престол другого сина султана Баязида II Дервиша принцу Селіма, одруженого на його сестрі Газні (Айше).
[Далі...]
Дитинство і юність Девлет Гірая пройшли при Бахчисарайському палаці серед інтриг і боротьби своїх родичів за владу. Коли Девлет Гірай змужнів, його вітчим і одночасно рідний дядько Саадет Гірай призначив племінника своїм спадкоємцем - калги. Але ці роки були найбільш неспокійними в житті молодої людини. Через кілька років після його призначення в ханстві почалися смути і заколоти, призвідниками яких стали два рідних брата нового хана Сахіб Гірая, який відмовився заради Криму від Казанського престолу і Іслам Ремзі. Вони залучили на свій бік Ширинский рід. Боротьба хана з утихомирення власних родичів тривала близько чотирьох років, після чого Саадет Гірай бачачи, що його рідні брати рішуче налаштовані проти його ханства, подав прохання про відставку і в 1531 році виїхав до Стамбула, де і оселився в містечку Ейюб Ансарі. Після від'їзду з Криму Саадет Гірая, владу захопив Іслам Ремзі, але через п'ять місяців його змінив Сахіб Гірай. Насамперед новий хан зайнявся перестановкою посад при дворі. Він не зважив зі своїм племінником Девлет Гірай, який все ще залишався на посаді калги і уклав його на кілька років до в'язниці. Колишній хан Саадет Гірай звернувся з проханням до нового султана Сулеймана, який посів престол після смерті батька в 1520 році, вплинути на нового хана і запросити колишнього калгу в Стамбул, тим самим визволити його з ув'язнення. Сулейман виконав прохання свого дядька і через деякий час Девлет Гірай виїхав до Стамбула.
У 1551 році в житті Девлет Гірая стався крутий переворот. Справа в тому, що через деякий час Сахіб Гірай хан в свою чергу став просити султана відіслати до нього Девлет Гірая, для того, щоб призначити його ханом в Казань. Але султан і великий візир Рустем паша витлумачили це прохання як прихований намір усунути Девлета, як потенційного суперника (на той час проти Сахіб Гірая в ханство починало визрівати невдоволення його родичів). Тому в Стамбулі було вирішено, що Девлет Ремзі все ж відправитися в Крим, але тільки в якості кримського хана.
На початку правління положення нового хана здавалося нестійким, проте воно в кінцевому підсумку стало одним з найтриваліших в історії Кримського ханства. Цей період ознаменувався великими військовими подіями, посиленням дипломатичної активності Криму, розширенням військово-політичного співробітництва з Портою. Девлет Гірай I на початку свого правління увійшов в кримські літописі як «узурпатор» трону, а в кінці - «підкорювач столиць». Престиж хана виріс і у ногайської орди і на Північному Кавказі. З ним пов'язані надії на відновлення Казанського і Хаджі-тарханской юртов в Поволжі. Була досягнута серйозна внутрішня стабільність і самому Криму, і вперше за багато років забезпечено порядок престолонаслідування в роду Гіраїв. 27 років правління Девлет Гірая залишило яскравий слід і історії Кримського ханства, і історії всієї Східної Європи.
Одночасно хан повів складну дипломатичну гру з Польсько-Литовською державою. І незважаючи на те, що формально був встановлений союз Криму з королем Сигізмундом II Августом, кримський хан ухилився від спільних військових операцій з польсько-литовськими військами проти Москви, проявивши себе як розважливий політик, котрий прагнув до взаємного ослаблення двох своїх сусідів. До середини 60-х років зовнішньополітичне життя Криму істотно зміцніло. Султан Сулейман I був залучений з Габсбургами в Центральній Європі. Девлет Гірай підтримав османського родича в військових діях і послав йому в підкріплення свого старшого сина калгу Мухаммеда, який проявив військову доблесть в Угорщині.
Скориставшись моментом, коли велика частина кримської кінноти була в Західній Європі, Іван IV у 1556 році здійснив похід на Хаджі-Тархан в надії що вона йому дістанеться так само легко, як в 1552 році Казань, коли в Криму проходили смути в період межцарствованія сагіб і Девлета Гірая. Російський цар бачив собі за мету змінить ставленика кримського ханства в хаджі-тарханской ханстві хана Ямгурчі і поставити ханство в васальну залежність від Москви.
На Хаджі-Тархан Іван Грозний мав види вже з 1556 року. Тоді Девлет Гірай залишивши в Криму замість себе свого сина Мухаммеда Гірая, що недавно повернувся з Угорщини, рушив зі своїм військом до Хаджі-Тарханов. У той час Московія знаходилася під тиском режиму опричнини, який тільки допоміг послабити державу. Воєводи Івана Грозного не розрахували свої сили і були розбиті, а кримський хан, наступаючи на російські війська в той рік, дійшов до Тули.
Облога міста тривала 40 днів. Іван IV, покинувши свою столицю, переховувався в Ростові з побоювання бути полоненим кримським ханом, який терпляче чекав, коли російський цар все ж погодиться почати переговори. Нарешті цар погодився вести переговори через посередників. Він віддав хану всю свою казну і погодився укласти договір про виплати щорічної данини ханству, тим самим визнавши Крим своїм сюзереном. Саме в 1571 році Іван Грозний фактично визнав себе і Московію васалом Криму і скріпив цю угоду щорічною виплатою данини, яка стабільно виплачувалася аж до 1700 року.


Российские архивы НКВД. Документ 2. Нападение УПА на райцентр Городницы
petrdub wrote in bitter_onion
Оригинал взят у petrdub в Российские архивы НКВД. Документ 2. Нападение УПА на райцентр Городницы


В этом документе – «политдонесение», говориться о нападении отряда УПА на райцентр Житомирской обл. Принято считать, что УПА, действовали только на Галичине и Волыне, но оказывается, что это не так. Житомирская обл. граничит с Киевской, не так то далеко им до столицы было, всего 250 км. Хотя в документе говориться, что это была банда, но кого только большевики не называли бандами, даже белогвардейцев. Прочитав документ, читайте ниже мой комментарий.
Read more...Collapse )



Картинка Дня або Охуительной силы документ .
webfantom wrote in bitter_onion
Оригинал взят у webfantom в Картинка Дня або Охуительной силы документ .