July 19th, 2015

  • gineer

Пошла вот по ленте мулька... утверждать что нет у кацапов совести

Да есть у них совесть.

Просто, у нормальных людей... совесть принято слушать. Испытывать чуство вины. Раскаиватся.

А у них, она уже болит и ноет... а они её тупо глушат обезбаливающим... а некоторые, уже видимо задумываются, а другие уже и решились... тупо ампутировать.

Но таких немного... их видно издалека,
потому что им какраз уже никакое "докажи" не требуется...
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Как казаки Берлин брали (но скрепы, сука, помешали)

Originally posted by grzegorz at Как казаки Берлин брали (но скрепы, сука, помешали)
Если кратко, то по благословлению Гундяя три казака отправились в конный поход на Берлин. Ужирались так, что под конец июля заехали только в Пинск, где и расколотили стеклянную вазу.

Collapse )

Так и стоит бедный Берлин невзятый, скучает.

  • gineer

Римейк "Свинаренко, первая кровь"

Originally posted by genby at Римейк "Свинаренко, первая кровь"

Читаю вести из Мукачево, о том что на Закарпатье силовики начали спецоперацию по нейтрализации бойцов «Правого сектора», которые скрываются в горах вблизи Мукачево. В небо подняты вертолеты, а также прибывают дополнительные подразделения Нацгвардии.

Сразу вспоминается какой то старый фильм 1982 года. Почему не снять римейк основанный на реальных событиях

Ветеран АТО в Донбассе Грицько Свинаренко в надежде отыскать своих боевых товарищей путешествует по Закарпатью. Узнав о скоропостижной кончине своего последнего товарища из добровольческого батальона, он приходит в тихий провинциальный городок. Там его встречает задиристый местный народный депутат Михаило Ланьо, который принимает Свинаренко за бродягу и, отвезя его за пределы города, говорит ему, чтобы тот не возвращался, иначе его ждут неприятности. Но, не проехав и полкилометра, депутат замечает, что Свинаренко идёт в направлении «его» города. Депутат пытается его остановить и, в конце концов, арестовывает.

    Далее его привозят в участок, где местные милиционеры, ставя себя выше закона, избивают героя АТО. Свинаренко совершает побег из участка миллиции, угнав при этом мотоцикл, на котором он едет в горы. Милиционеры с собаками преследуют Свинаренко, сгоняя его к обрыву. Окружённому со всех сторон Грицько ничего не остаётся, как попытаться спуститься вниз по отвесной скале, однако милиционер Микола Йовбак на вертолёте замечает его и пытается застрелить из автомата. Свинаренко не остаётся ничего, кроме как прыгнуть с обрыва на раскидистые ветви карпатского дуба, растущего внизу, надеясь на то, что они смягчат падение, и он остаётся жив. Вертолёт продолжает преследование и стрельбу, поэтому Свинаренко, прячась за стволом дуба, кидает камень в стекло кабины. Пилот теряет управление, и Микола Йовбак теряет автомат. Свинаренко выходит к возмущенным милиционерам и пытается объяснить, что случившееся было случайностью, но милиционеры открывают стрельбу и ранят его. Свинаренко бежит в лес, и милиционеры преследуют его.

   В лесу Свинаренко ранит пятерых милиционеров при помощи ловушек и, схватив депутата, предупреждает его, чтобы тот прекратил преследование, иначе Свинаренко «устроит им войну, которая ему и не снилась». Однако, вернувшись в участок, депутат вызывает на подмогу военных — части Национальной гвардии. Тем временем в город приезжает полковник Дмитро Ярош (бывший командир Свинаренко) и даёт Ланьо совет «Если вы решили послать за Свинаренко двести человек, то не забудьте ещё одно — мешки для трупов». Полковник пытается вступить с Свинаренко в переговоры, что позволяет военным вычислить его местоположение. Солдаты выступают в лес и засекают там Свинаренко. Он прячется в заброшенной шахте, и в него стреляют из гранатомёта. Вход в шахту от взрыва обвалился. Несколько часов все считают Грицько погибшим. Тем временем Свинаренко уходит в глубь шахты, преодолевая завалы и спасаясь от крыс, выбирается из заваленной шахты через вентиляционный выход на дорогу. По дороге едет военная колонна. Воспользовавшись сложившейся ситуацией, Свинаренко захватывает и угоняет военный грузовик с пулемётами в кузове. Ночью он прорывается в город, ведомый желанием разобраться с депутатом, взрывает бензоколонку, расстреляв трансформатор, оставляет без света район города, взрывает магазин оружия и боеприпасов, расстреливает помещение участка милиции. В итоге, тяжело ранив депутата из пулемёта, но попав в окружение милиции, после переговоров с полковником Дмитро Ярошем Свинаренко сдаётся властям.
Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Будет война или нет?

Originally posted by grzegorz at Будет война или нет?

Мобилизация российских граждан в войска и воинские формирования свидетельствует о том, что Кремль не собирается прекращать свою военную агрессию на востоке Украины, а лишь готовится к усилению своих войск на Донбассе.
Об этом говорится в сообщении Медиацентра СНБО Украины в ответ на появившуюся информацию о мобилизации согласно указу президента РФ Владимира Путина от 17 июля 2015 года. http://apostrophe.com.ua/news/society/accidents/2015-07-18/ukraina-otreagirovala-na-voennuyu-mobilizatsiyu-v-rossii/30031


Collapse )

Пан Гжегож так не считает.
Причины могут быть две: а) боязнь внутренних восстаний из-за падения уровня жизни и бэ) таки еще одно "горячее" нападение на Украину (по типу ситуации прошлого лета, когда кацапы в открытую завезли регулярные войска).

Во втором случае пропаганда должна уже готовить народ - поднимать истерию про укрофошыздов и писать о неминуемости победы.

Вопрос к живущим на россии: нет ли у ощущения, что пропаганда усилилась?

Волощак М. Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання

Частина II

Частина I див. http://bitter-onion.livejournal.com/107053.html

Баланс доходів і видатків ― Баланс прибутків і видатків
Дрель ручна ― Дриль ручний
Дрогобиччани ― Дрогобичани
Дубльонка ― Шкірянка, дублянка
Не мати часу для думок ― Не мати часу на роздуми
Патріотично налаштоване духовенство ― Патріотично налаштоване духівництво
Близькі по духу ― Споріднені духом
Експресаналіз ― Експрес-аналіз
Експрезидент ― Екс-президент
Електрополотер ― Електричний натирач підлоги..
Енцифаліт ― Енцефаліт
Ехо пішло гаєм ― Луна пішла гаєм
Ехо війни ― Відлуння війни
Євроазія ― Євразія
Єлисавета ― Єлизавета
Єнакієво Донецької області приймало гостей ― Єнакієве Донецької області приймало гостей
[Spoiler (click to open)]
Єпіскоп ― Єпископ
Написати жалобу ― Написати скаргу
Подали жаркоє ― Подали печеню
Жахи війни ― Страхіття війни
Жемчуг ― Перли
Пече жжога ― Пече печія, згага
В Книзі Життя записано ― У Книзі життя записано
Жильці будинку ― Мешканці будинку
Жовтуха ― Жовтяниця
Голодний жолудок ― Голодний шлунок
Театральне жюрі ― Театральне журі
Триває забастовка ― Триває страйк
Заборжники ― Боржники
Завідувач відділом ― Завідувач відділу
Заготовка кормів ― Заготівля кормів
Задача бою ― Завдання бою
По заказу ― На замовлення
Законодавством України розробити ― На основі законодавства України розробити
Законопроект визначив ― Законодавець визначив
Державні закрома ― Державні засіки
Закупка продуктів ― Закупівля продуктів
Замороження рівня зарплати ― Заморожування рівня зарплати
Починаються заморозки ― Починаються приморозки
На запит учительки, чи допомагав ― На запитання вчительки, чи допомагав
Запросили від заявителя ― Запросили від заявника
Запорука цьому ― Запорука цього
Ідея про започаткування духовної опіки ― Задум започаткувати духовну опіку
Засоби масових інформацій ― Засоби масової інформації
Тюремні застінки ― Тюремні катівні
Стріляти у затилок ― Стріляти в потилицю
Заточник ― Заточувальник
Затрати чималі ― Витрати чималі
На захисті держави стоять ― В обороні держави стоять
Заходи для догляду за взуттям ― Засоби догляду за взуттям
Захолустя ― Задвірки
Традиція приречена на поступове зачахання ― Традиція приречена на поступове згасання
Дрібні зачіпки до редакції ― Дрібні причіпки до редакції
Заяць ― Заєць
Збанок молока ― Дзбанок молока
При збереженні правил ― За додержання правил
Збільшення штрафів ― Підвищення штрафів
Збочення від принципів демократизму ― Нехтування принципами демократизму
Ручна зварка ― Ручне зварювання
Звернення про реабілітацію ― Звернення з приводу реабілітації
Зверхвартість ― Надвартість
Організація звільнення країни ― Організація визволення країни
Всесвітнє Згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії ― Всесвітнє згромадження служебниць Непорочної Діви Марії
Згущонка ― Згущене молоко
Здатність гуртувати ― Спроможність гуртувати
Здача іспитів ― Складання іспитів
Здача з суми ― Решта
Для здійснення підтримки ― Для здобуття підтримки
Здоровпункт ― Пункт охорони здоров'я
Дихати злобою ― Важким духом дихати
Розшукується за злочин ― Розшукується за скоєння злочину
Лісова земляніка ― Лісові суниці
Зілля запашні ― Зілля запашне
Змістом своїм нагадувала ― За змістом нагадувала
Змія підколодна ― Гадина (гадюка) потайна
Знайомство з цим документом ― Ознайомлення з цим документом
Введення грошового знаку ― Введення грошового знака
Секретарка із знаннями англійської мови ― Секретарка, яка володіє англійською мовою
Знасилування ― Зґвалтування
Виховання відіграє помітне значення ― Виховання відіграє помітну роль
Значкісти ― Значківці
Зневіра в завтрашній день ― Зневіра в завтрашньому дні
Від зорі до зорі ― Від світання до смеркання
Зростання позиції україністики ― Зміцнення позицій україністики
Квартира з усіма зручностями ― Квартира з усіма вигодами
Сильний зуд ― Сильне свербіння
Зупинення масових крадіжок ― Припинення масових крадіжок
З'ява ― З'явлення, поява
Ігловколювання ― Голковколювання
Московське іго ― Московське ярмо
Учителі підтримали ідею школярів ― Учителі підтримали задум школярів
Змагалися івано-франківці ― Змагалися іванофранківці
Та іже ― Та іже з ними
Дівчина з ізюминкою ― Дівчина з перчиком
Захисний імунітет ― Імунітет
Інагурація ― Інавгурація
Інбир ― Імбир
Інваліди по зору і сліпо-глухі ― Інваліди з вадами зору та слуху
Індючка ― Індичка
Раціоналізаторська ініціатива ― Раціоналізаторська пропозиція
З великим інтересом поставилися студенти до розповіді ― Студенти дуже зацікавилися розповіддю
Докладнішу інформацію щодо лекцій можна довідатися ― Докладніше про лекції можна довідатися
Інциндент ― Інцидент
Іорданія ― Йорданія
Для підготовки спеціалістів з вищою освітою 'Історик" ― Для підготовки спеціалістів з вищою освітою за фахом історик
Розказав про цю історію ― Розповів про цю пригоду
Рослинна їда ― Рослинна їжа
Йоан ― Іван
Ріки Йордан ― Ріки Йордану
Оксана Йосифівна ― Оксана Йосипівна
Казіно ― Казино
Міська казна ― Міська скарбниця
З голубою каймою ― З блакитною (голубою) облямівкою
Сік з каланхое ― Сік з каланхое
Кинути камінь розбрату ― Кинути яблуко розбрату
Мешканці Кам'янець-Подільського ― Мешканці Кам'янця-Подільського
Канівчанка виборола перше місце ― Канівка виборола перше місце
Під час канікулів ― Під час канікул
Капля в морі ― Крапля в морі
Капризи погоди нас не балують ― Погода нас не тішить
Під караулом ― Під вартою
Картавість ― Гаркавість
Візитна карточка ― Візитна картка
Карцерогени ― Канцерогени
Кахель із Словакії ― Кахлі із Словаччини
Нова качеля ― Нова гойдалка
Купила качан капусти ― Купила головку капусти
Квінтенсенція устремлінь ― Квінтесенція устремлінь
Асоціація квітовідів ― Асоціація квітникарів
Під керівництвом диригента ― Під керуванням диригента
Києвлянка ― Киянка
Випадам покладено кінець ― Випадам покладено край
Кінолента ― Кінострічка
В кінці весни ― Наприкінці весни
Малювати кісточкою ― Малювати пензлем
Старе кладбище ― Старе кладовище (старий цвинтар)
Кладовка ― Комора
Клеймо ганьби ― Тавро ганьби
Застелити клейонкою ― Застелити цератою
Захист клітки шкіри ― Захист клітини шкіри
Зайві клопоти ― Зайвий клопіт
Кліщами не витягнеш ― Обценьками не витягнеш
Сік з клюкви ― Сік із журавлини
Хокейна клюшка ― Хокейна ключка
Смачна клубніка ― Смачні полуниці
Сузір'я зодіаку — Козерог ― Сузір'я зодіаку — Козоріг
Як з козла молока ― Як з цапа молока
Колега ― Колега
Говорити колкості ― Говорити ущипливі слова, шпигати словами
Колледж ― Коледж
Золоті колосся ― Золоте колосся
Кольористика ― Колористика
Коньюктивіт ― Кон'юнктивіт
Шкіряний кошильок ― Шкіряний гаманець
Наукова командировка ― Наукове відрядження
Командування флотом ― Командування флоту
Комендант Української Національної Армії ― Командант Української Національної Армії
Компенсація у випадку каліцтва ― Компенсація за каліцтво
Комфорка плити ― Конфорка плити
Конкурентом молокозаводам був ― Конкурентом молокозаводів був
Дитячі коньки ― Дитячі ковзани
Коньюктура ― Кон'юнктура
Кінотеатр ім. Коперніка ― Кінотеатр ім. Коперника
Копченості ― Копченина
На семінарі виступила корейка ― На семінарі виступила кореянка
Пускає міцні корені ― Пускає міцне коріння
Мають бути використані на користь України ― Мають бути використані для добра України
Соковиті корма ― Соковиті корми
Учні змайстрували кормушку ― Учні змайстрували годівницю…
Налетіти коршуном ― Налетіти шулікою (коршаком)
Ходити на костилях ― Ходити на милицях, костурах
Жив у кочегарці ― Жив у кочегарні
Видану за кошт самого автора ― Видану коштом самого автора
Нова краска ― Нова фарба
Крижовник має гострі шипи ― Аґрус має гострі колючки
Гіпертонічна криза ― Гіпертонічний криз
Накрити горщик кришкою ― Накрити горщик покришкою
Водяна криса ― Водяний щур
Кровопідтоки на спині ― Синці на спині
Кровельщик ― Покрівельник
Вибраний круг людей ― Вибране коло людей
Кружка молока ― Кухлик молока
Граючись, діти сіли у кружок ― Граючись, діти сіли в коло
Кульчики ― Сережки
Купля-продаж інвалюти ― Купівля-продаж інвалюти
Формування окремого куріня ― Формування окремого куреня
На куті вулиць ― На розі вулиць
Вирватися з лабет смерті ― Вирватися з лабетів смерті
Києво-Печерська Лавра ― Києво-Печерська лавра
Лакіровка дійсності ― Лакування дійсності
Він лакомка ― Він ласун
Лакомство ― Ласощі
Плетуть лапті ― Плетуть личаки
Смачна лапша ― Смачна локшина
Ларки ― Кіоски
Гострі лезвія ― Гострі леза
Лелеку мій, лелеченько ― Лелеко мій, лелеченьку
Країна кленового листа ― Країна кленового листка
Біла лєнта ― Біла стрічка
Редакційна летучка ― Редакційна летючка
На одинадцятьох листках ― На одинадцятьох сторінках
Листки з книжок ― Аркуші з книжок
У листопаді місяці у Львові ― У листопаді у Львові
В поті лиця ― У поті чола
Творче лице актора ― Творче обличчя актора
Він має статус юридичного лиця ― Він має статус юридичної особи
Ліга Українських Жінок ― Ліга українських жінок
Лікарство завоювало визнання ― Ліки здобули визнання
Лікбез ― Лікнеп
Для ліквідації каменів з організму ― Для видалення каменів з організму
Працював на лісозаготовці ― Працював на лісозаготівлі
Поле захищає лісополоса ― Поле захищає лісосмуга
Ми щодня одержуємо тисячі кубометрів лісу ― Ми щодня одержуємо тисячі кубометрів дерева
На літру води ― На літр води
Промосковське лоббі ― Промосковське лобі
Лоботряс ― Лобур
Логово хижаків ― Лігво хижаків
Смокче під ложечкою ― Смокче під грудьми
Кусати собі локті ― Кусати собі лікті
Лом ― Брухт
Відрізаний ломоть ― Відрізана (відкраяна) скиба (скибка)
Лопасть пароплава ― Лопать пароплава
Лощина ― Видолинок, виярок, лощовина
Любимець публіки ― Улюбленець публіки
Люксембурці ― Люксембуржці
Користуються льготами ― Користуються пільгами
Приїхало багато мадяр ― Приїхало багато мадярів
Яловичина з макароном ― Яловичина з макаронами
Малокрів'я ― Недокрів'я, анемія
Манкурство ― Манкуртство
Маньяк ― Маніяк
Усе це марення справило ― Уся ця маячня справила
Марнотрацтво ― Марнотратство
Масло-какао ― Кавова олія, олія-какао
Масло рослинне ― Олія
Завтра — День Матері ― Завтра — День матері
Рідка маса ― Рідина
Старий матрас ― Старий матрац
Маслобойка ― Маслоробка
Інтегровані в машинобудівництві ― Інтегровані в машинобудуванні
Матеріали порушень законодавства ― Матеріали про порушення законодавства
Медзаключення ― Медвисновок
Ремонт мебелі ― Ремонт меблів
Проблеми національних меншостей ― Проблеми національних меншин
Пожертви месіонерів ― Пожертви місіонерів
З метою виявлення жанрових особливостей ― Для виявлення жанрових особливостей
З метою доведення ― Щоб довести
Милості прошу ― Щиро запрошую
Під час мисливства ― Під час полювання
У Митрополії ― У митрополії
Виступив Митрополит Гавриїл ― Виступив митрополит Гавриїл
Зі сторони митців пропонуються ― Митці пропонують
Мілошевич ― Милошевич
Мініспиртзавод ― Міні-спиртозавод
Мінінгіт ― Менінгіт
Міри пожежної безпеки ― Заходи пожежної безпеки
Мітингуючі ― Мітингувальники
Ліки пити місяць ― Ліки пити протягом місяця
Останні з могіканів ― Останні з могікан
Заціпило мову ― Заціпило рота; заціпило
Моделів ― Моделей
Молодожони ― Молодята
Запрошується молодь 14—20 років ― Запрошується молодь віком 14—20 років
З моменту публікації ― З часу публікації
Всяке моралізування ― Усіляке моралізаторство
Мошкара ― Мошка
Перенесення мощів ― Перенесення мощей
Біла мука ― Біле борошно
Місто Мукачів ― Місто Мукачеве
Картопля в мундирах ― Картопля в лушпинні
М'ягкотілість ― М'якотілість
Значні набутки ― Значні досягнення
Ми не маємо достатніх навиків ― Ми не маємо достатніх навичок
Стала в нагоді ― Стала в пригоді
З нагоди Конституції ― З нагоди святкування Дня Конституції
Нова колонка для нагріття води ― Нова колонка для нагрівання води
В період максимальної нагрузки ― У період максимального навантаження
Надання і вилучення ділянок ― Виділення і вилучення ділянок…
Наїздники ― Наїзники
Поміж наковальнею і молотом ― Поміж ковадлом і молотом
Накопичувач енергії ― Нагромаджувач енергії
Для налагодження справ ― Для полагодження справ
Система налогів ― Система оподаткування
Тривога від намагання ― Тривога з приводу
Підтвердити свій намір про членство в організації ― Підтвердити свій намір стати членом організації
Напайка металевих пластинок ― Напаювання металевих пластинок
Напильник ― Терпуг, напилок
Напиток ― Напій
Нервова напруженість ― Нервова напруга
У духовних і політичних напрямках ― У духовній і політичній сферах
Присягнули на вірність народу України ― Присягнули на вірність народові України
Весільний наряд ― Весільне вбрання
Населеність Землі збільшується ― Кількість населення Землі зростає
Має насмарк ― Має нежить
Натощак ― Натще, натщесерце
Насіннєсховище ― Насіннєсховище
Моральні начала ― Моральні засади
Бере своє начало ― Бере свій початок
Це справжнісіньке нахальство ― Це справжнісіньке нахабство
Навіть при наявності таких товарів ― Навіть з такими товарами
Недолік ― Хиба, вада, огріх
Легке недомогання ― Легке нездужання
Невиліковний недуг ― Невиліковна хвороба
Недоторканість кордонів ― Недоторканність кордонів
Працювати цілу неділю ― Працювати цілий тиждень
Хронічна нежить ― Хронічний нежить
Перелік вести до незакінченності ― Перелічувати до нескінченності
Непогрішимість ― Непогрішність
Критика неполадків ― Критика неполадок
Шкідливий непотріб ― Шкідливі відходи
Непримиримість до негативних явищ ― Непримиренність до негативних явищ ―
Нерозбериха ― Безлад
Неув'язки ― Непогодженості
Причорноморська низина ― Причорноморська низовина
Нівіляції ― Нівеляції
У Новоград-Волинську ― У Новограді-Волинському
Новомісяччя ― Молодий місяць, молодик
П'ять юнаків загинуло на ножах ― П'ятеро юнаків загинуло від ножів
Малі ножниці ― Малі ножиці
Ноль градусів ― Нуль градусів
Нужди українців ― Запити українців
З розумінням поставитися до нужд сімей ― Зрозуміти потреби сімей
Приїхав нью-йорківець ― Приїхав ньюйорківець
Про обездолення народу говорив глава держави ― Про знедолення народу говорив глава держави
Торговий обіг ― Торговий оборот
Об'єм продукції ― Обсяг продукції
Не в обіду сказано ― Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле
Прийняли обіт ― Прийняли обітницю
Поранення в області серця ― Поранення в ділянці серця
В усіх областях співпрацювати ― У всіх галузях співпрацювати.,
Облік нашого сучасника ― Образ, обличчя нашого сучасника
Обліпіха ― Обліпиха
Обмінюваність товарами ― Обмін товарами
Нове обмундировання ― Нове обмундирування
Гарні обої ― Гарні шпалери
Впровадження в оборот ― Впровадження в обіг
На обочині ― На узбіччі
Здоровий образ життя ― Здоровий спосіб життя
Методи обробки грунту ― Методи обробітку ґрунту
Обслугою в магазині були задоволені ― Обслуговуванням у крамниці були задоволені
Бути обузою ― Бути тягарем
Написати об'яву ― Написати оголошення
Англійська палата общин ― Англійська палата громад
Бурхливі овації ― Овації, бурхливі оплески
Овена ― Овна
Без оглядок на ― Незважаючи на
Навіть з огляду на високі ціни ― Хоч ціни й високі
По одежі можна здогадатися ― За одягом можна здогадатися
Бунтар-одиночка ― Бунтар-одинак
Тепле одіяло ― Тепла ковдра
Для оновлення стосунків ― Для відновлення стосунків
Ішли опади у вигляді снігу ― Ішов сніг
Оплата мита ― Сплата мита
Світоглядна і політична орієнтовність людей ― Світоглядна і політична орієнтованість людей
Освоєння передових ідей ― Засвоєння передових ідей
Освячення пасок розпочнеться ― Свячення пасок розпочнеться..
Основа для звільнення ― Підстава для звільнення
Основа для розлучення ― Привід для розлучення
Особняк ― Власний будинок
Тролейбусна остановка ― Тролейбусна зупинка
Мала отвьортка ― Мала викрутка
Навколишнє оточення ― Навколишнє середовище (довкілля)
При отриманні штрафу ― Під час стягнення штрафу
З отриманням незалежності ― Зі здобуттям незалежності
Охримович ― Охрімович
Зайняли очередь ― Зайняли чергу
Митна очистка ― Проходження через митницю
Тривога очі обпече ― Тривога душу (серце) обпече
Набравши 54 очка ― Набравши 54 очки
Падіння виробництва ― Спад виробництва
Левова пайка прибутків ― Левова частка прибутків
Палатка ― Намет
Довга палка ― Довга палиця
Наука тримає пальці на пульсі життя ― Наука базується на реаліях життя
Пам'ятник Шевченка ― Пам'ятник Шевченкові
Товариство охорони пам'ятників історії та культури ― Товариство охорони пам'яток історії та культури
В пам'ять про непересічну людину ― На пошанування непересічної людини
Пан отче ― Панотче
З панею Наталею ― З пані Наталею
Сузір'я зодіаку — Панна… ― Сузір'я зодіаку — Діва…
Забезпечить паром ― Забезпечить парою
Парохіяни ― Парафіяни
Вис тупив Святійший патріарх ― Виступив Святійший Патріарх
Київський Патріархат ― Київський патріархат
Педагог з української мови ― Учитель української мови
Мов пелена спала з очей ― Мов полуда спала з очей
Байкова пеленка ― Байкова пелюшка
Значні перебільшення ― Значне перебільшення
Грошовий перевод ― Грошовий переказ
Перекличка учнів ― Переклик учнів
Новий переключатель ― Новий перемикач
Висловив переконання, що здобуде перемогу ― Запевнив, що здобуде перемогу
Перекупщики ― Перекупники
Переписка з читачами ― Листування з читачами
Досвідчений перепльотчик ― Досвідчений палітурник
Великий перерив ― Велика перерва
Триматися за перила ― Триматися за поручні
Персона "нон грата" ― Персона нон ґрата
Золоті перстені ― Золоті персні
Перетин кордону ― Перетинання кордону
Перетурбації ― Пертурбації
Перехресток ― Роздоріжжя, перехрестя
Жгут - Джгут

Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Как написать пост. Визуальный редактор

Originally posted by lindenss at Как написать пост. Техническая сторона 2.0


Сегодня мы узнаем, для чего нужны все эти многочисленные кнопочки над текстовым окном.

Вообще, в форме создания записи существует две вкладки: Визуальный редактор и HTML. Если вы новичок в ЖЖ или же слово «HTML-тэги» ничего не говорит вам, не заморачивайтесь и переходите во вкладку «Визуальный редактор» — она, кстати, откроется по умолчанию.

Кстати, вы можете установить, какую именно вкладку открывать изначально: для этого перейдите в настройки и выберите нужное значение в строке «Режим редактора записей по умолчанию» (не забудьте сохранить сделанные изменения).

Вне зависимости от того, каким редактором вы предпочитаете пользоваться, вы увидите одни и те же кнопки (правда, в визуальном редакторе их больше). Что делают эти кнопки? Развёрнутый ответ под катом.

Collapse )

Новости из Закарпатья! Непонятный Сектор, Верховный Йовбак и линия Арпада.

Originally posted by foshter at Новости из Закарпатья! Непонятный Сектор, Верховный Йовбак и линия Арпада.
Драститя, блогеры! ЖЖ "Відвага і Ковбаса!" ведет свой репортаж из Закарпатья, где как известно сегодня довольно таки весело.

Вы уже читали, наверное, в этих ваших интернетиках правду-маразмавду от информационных агентств и дурачка Наема и в курсе, что бойцы ПС разделились на несколько групп и рассредоточились по Закарпатью. Часть их находится в с. Лысарня возле Мукачево, часть перешла хребтами на г. Синяк (практически граница Перечинского и Мукачевского районов), остальные же оказались на Великоберезнянщине на г. Яворнык.

А теперь правда. То, что "правосеки" (почему в скобках? об этом чуть попозже) разделились и рассредоточились по горам - истинно. Но, то, что Нацгвардия взяла в кольцо Яворнык и собирается выкурить оттуда беглецов - вранье и маразм. Потому что окружить Яворнык - все равно, что обнять облако - тоесть нереально. Говорю об этом спокойно и ответственно, потому как несколько раз лазил на эту гору - это настоящий портал на все стороны света.

То что в селах неподалеку наставили Кугуаров, наскидали с вертолетов солдат, это хорошо - пусть люди за государственный кошт подышат горным воздухом. Но то, что они собираются сделать - преступление. Преступление не солдат, а командования, рассредоточенного в Киеве. И Верховного Йовбака Пети в том числе. Потому как штурмовать Яворнык военами, которые горы видели на картинке, а никакие кугуары в тех лесах не пройдут - безумие и самое тупорылое уничтожение живой силы и техники.
Collapse )

Мовна політика в Україні

Оригинал взят у a_lypkivskiy в Мовна політика в Україні




«Патріотична» русифікація, або Больові місця чинного українського мовного законодавства








Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

(Ліна Костенко)

Існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти «патріотична русифікація»

Головне завдання українського законодавства про мову було і залишається тим самим — стримувати русифікацію і дерусифіковувати українське суспільство. Два десятиліття цей процес тривав зі змінним успіхом, але хисткий баланс між обома мовами, який полягав у законсервуванні спадщини століть на момент здобуття Україною державної незалежності, зберігався. Все різко змінилося з приходом до влади Януковича та його оточення. Законодавству про мову було завдано болючого удару, а статус державної української мови було підважено ухваленням Закону України «Про засади державної мовної політики».

[Далі...]Мовну політику в Україні визначає стаття 10 Конституції України, але вона залишається значною мірою декларативною, хоча у відомому мовному Рішенні Конституційного суду від 14.12.1999 року № 10-рп, а також у президентському Указі «Про Концепцію державної мовної політики» від 15.02.2010 року № 161/2010 розставлені всі крапки над «і».

Зокрема, у Рішенні визначено: положення про українську мову як державну міститься у розділі І «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні; поняття державної (офіційної) мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом поняття “конституційний лад”. Іншою його складовою є поняття державних символів.

У Концепції зазначено, що повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації, єдності України.

Закон Колесніченка—Ківалова і спроби його змінити

Автори Закону “Про засади державної мовної політики” Колесніченко і Ківалов зробили спробу не лише нівелювати і без того слабкий статус державної мови, а й вирішили, назвавши закон засадами, прирівняти його до Конституції, що не відповідає юридичній техніці і нормам. У статті 92 сказано: винятково законами України визначається порядок застосування мов, а не засади державної мовної політики.

Ініціатори законопроекту “Про засади державної мовної політики” йшли до своєї мети залізною ходою. Зокрема, Вадим Колесніченко взявся “нагинати” ректорів національних вишів України шляхом письмової пропозиції надати позитивний експертний висновок про згаданий законопроект, який підтримали київські ректори

В. Андрущенко (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова) і Р. Васько (Національний лінгвістичний університет), а також Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

Підписавши Закон “Про засади державної мовної політики”, Віктор Янукович вирішив хитрувати. Він доручив прем’єр-міністрові України Миколі Азарову утворити робочу групу з метою доопрацювання закону, а також забезпечити невідкладне затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Доручення про зазначену Державну програму не виконано ні невідкладно, ні “відкладно”.

У робочу групу під керівництвом віце-прем’єр-міністра-міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової не увійшли його автори, але увійшли відомі фахівці, які радикально відредагували “засади державної мовної політики” — від зміни самої назви документа (“Про порядок застосування мов в Україні”) до пропозицій не надавати мовам нацменшин статусу регіональних, а лише запроваджувати заходи з їхнього захисту, якщо на певній території мешкає 30 % носіїв такої мови (було 10 %). Крім того, документ повертав 75-відсоткову квоту на мовлення українською мовою від загального добового ефіру радіо і телебачення.

Це була спроба повернути статус-кво української мови як державної, підважений Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим, яка теж закінчилася нічим — як і наступні спроби депутатів VII скликання. Маю на увазі законопроект “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні” авторства В. Яворівського, М. Матіос та І. Фаріон; ухвалений, але не підписаний закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”; конституційне подання 57 народних депутатів України щодо визнання цього закону неконституційним.

Отже, закон Колесніченка—Ківалова діє вже три роки. Януковича вже немає, “недобитки” Партії регіонів не мають визначального впливу на державну політику, але, парадоксально, русифікація, яка мала б закінчитися після Революції гідності, не закінчилася досі.

“Патріотична” русифікація від Порошенка-Турчинова-Яценюка

Чому? Відповідь проста: їй, якщо й не сприяє, то не заважає нова влада. Нагадаю. 23 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”. Олександр Турчинов, обраний напередодні головою Верховної Ради, а 23 лютого наділений повноваженнями виконувача обов’язків президента України, незважаючи на коаліційні зобов’язання, не підписав цей закон, унаслідок чого він не набув чинності. Теперішній секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов, № 4 у списку ВО “Батьківщина” на виборах 2012 року, знехтував угоду про створення коаліції у майбутній Верховній Раді, свій підпис під нею і пункт 6 угоди, який звучав так: “Скасувати Закон “Про засади державної мовної політики” як антиконституційний, такий, що розколює суспільство та ставить під загрозу державний статус і розвиток української мови”.

Крім того, у квітні 2014 року голова Верховної Ради Олександр Турчинов і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк у спільній заяві вдалися до термінології, якої немає в українському законодавстві, а саме: “закріплення спеціального статусу для російської мови і захист цієї мови”.

Ставши торік у травні президентом України, Петро Порошенко продовжив політику Турчинова. У червні 2014 року він вніс до Верховної Ради України проект змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування), в якому російській мові також надається спеціальний статус.

До слова, під час мовних протестів, будучи міністром економіки в уряді Азарова, Порошенко заявив, що мовне питання не таке важливе для українців.

7 липня минув рік від дня звернення 57 народних депутатів України до Конституційного суду України. До високопосадових захисників закону Колесніченка—Ківалова додався голова Конституційного суду Юрій Баулін, який досі затягує розгляд цієї справи по суті, порушуючи визначені законом строки провадження.

Звернення низки громадських організацій до Бауліна з вимогою “припинити порушення Закону України “Про Конституційний суд України” та “Регламенту Конституційного суду України” і невідкладно включити питання про розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті завершилося відпискою. Процитую дещо з відповіді керівника секретаріату КСУ Я. Василькевича, яка надійшла мені: “У листі за підписом Голови ВРУ Турчинова О. В. від 24 листопада 2014 року повідомлялося, що прийняття Закону України “Про засади державної мовної політики” призвело до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій…” Крім того, у листі йдеться про створення Тимчасової спеціальної комісії з підготовки мовного законопроекту постановою парламенту від 4 березня 2014 року і спрямування напрацьованого законопроекту на розгляд Венеційської комісії. Проте нічого не сказано, чи була відповідь від цієї комісії. Незважаючи на це, КСУ вирішив продовжити підготовку матеріалів справи до розгляду на невизначений термін. Мабуть, усі чекають, коли настане 4 серпня — і кілька принципових суддів КСУ, відомих своїми окремими позиціями, підуть у відставку.

Вперше від 1991 року Україна живе без Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Остання програма закінчилася 2010 року. А ту робочу групу, яку на доручення Януковича створив Азаров, прем’єр-міністр Яценюк ліквідував 4 березня 2015 року.

Якщо коаліційна угода депутатів VII скликання, про яку я згадував, містила чітку норму про скасування закону Колесніченка—Ківалова, то коаліційна угода депутатів VIII скликання кардинально інша. Ось що там сказано на цю тему: “Гарантування державою повної свободи використання будь-якої мови у приватному житті і міжлюдських взаєминах і водночас забезпечення неухильного використання української мови як єдиної державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Право українців на доступ до освіти, культури, отримання послуг українською мовою буде надійно захищено. Водночас буде посилено стимулювання й контроль вивчення іноземних мов, у першу чергу мов країн-членів ЄС”.

Усі ми бачимо, як сьогодні “надійно захищене” право українців на отримання послуг українською мовою.

Насправді існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти патріотична русифікація імені багатьох нинішніх політиків, яка продовжуватиме абсолютно безкарно “унормовувати” мовне поле українського суспільства таким чином, щоб українська мова не дуже заважала російськомовним патріотам.

(В основі статті — виступ на Міжнародному “Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова” 01.07.2015 року в Києві)


Тарас МАРУСИК, м.Київ
CамбО

Трохи за Мукачево

Collapse )Панове, я вибачаюсь, шо с грязными ногами залез на трибуну в кафедре, но звиняйте спортсмена, реверансам и прочим мансам не обучен)))
А если серьезно - то, будь ласка, викажете свое мнению по поводу вот этого поста. Ну, если не трудно...

Collapse )

19 июл, 2015 в 13:21




Collapse ) Комусь уже приготували гроші, комусь - кулі..." Сашко Білий.






Collapse )







и скажите - ну, если все это правда, конечно - тогда, на кой фаллос, мы до сих пор не имеем внятного закона об импичменте. Понимаю, шо пан Профессор будет на меня ругаться - но, может надо какое движение сделать, хочь и в сетях, по этому поводу? Может тогда, как то, наши "менагеры" дупля отдавать станут?

ЗЫ
матом на меня не кричать, в монитор не плевать, мышь не писдить, гаденышем не обзывать

ЗЫЗЫ
и кто эта тетя, шо так пронзительно написала сей труд?

Дякую.

Посмертна книга Сверстюка

Оригинал взят у a_lypkivskiy в Посмертна книга Сверстюка
Євген Сверстюк. Світлі голоси життя.

В інтернетах продається за 165 грн. Зателефонував у видивництво, товариш поїхав, купив,
лежить на столі. 2 екземляри по 100 гривень. Неоціненне джерело думок.


"До книги вибраного ввійшли есеї та літературні статті, писані протягом півсторіччя. Автор згадує не лише добре знані імена, а й імена непересічних людей, з якими доля звела його на тернистому життєвому шляху в часи неволі і в умовах свободи. Ці імена є тими світлими голосами, які, попри похмуре обличчя доби великого знецінення людини, животворили культуру, розширювали сферу добра, сповідували неперебутні істини й найвищі вартості, дзвінко відлунюючи у наснажених, шляхетних і хоробрих серцях кожного покоління. Видання адресоване широкому колу читачів."

Це видання стало, на жаль, посмертним – до виходу книги Євген Сверстюк не дожив всього 10 днів.
Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка
Формат: 128x196 мм
Кількість сторінок: 768
Видавець: Кліо, Київ
Зміст:

- Іван Кошелівець. Окремий Євген Сверстюк


[Далі...]

1. В’ячеслав Липинський

2. Василь Липківський

3. Мстислав

4. Українська література і християнська традиція

5. Іван Котляревський

6. Тарас Шевченко

7. Іван Франко

8. Леся Українка

9. Олена Пчілка

10. Павло Грабовський

11. Павло Тичина

12. Юрій Лавріненко

13. Микола Зеров

14. Михайло Орест

15. Олександр Довженко

16. Володимир Сосюра

17. Богдан Антоненко-Давидочич

18. Дмитро Донців

19. Олег Ольжич

20. Олена Теліга

21. Микола Бердяєв

22. Віктор Некрасов

23. Микола Руденко

24. Єжи Ґедройць

25. Юрій Шевельов

26. Іван Кошелівець

27. Міґель Сервантес

28. Йоганн Вольфґанґ Ґете

29. Адельберт Шаміссо

30. Стендаль

31. Антуан де Сент-Екзюпері

32. Іван Турґєнев

33. Ален Безансон

34. Вацлав Гавел

35. Василь Симоненко

36. Борис Мозолевський

37. Микола Лукаш

38. Іван Дзюба

39. Ліна Костенко

40. Василь Стус

41. Ірина Жиленко

42. Іван Світличний

43. Надія Світлична

44. Михайло Кравчук

45. Валерій Марченко

46. Олекса Тихий

47. Михайлина Коцюбинська

48. Зіновій Краківський

49. Ярослав Лесів

50. Євген Грицяк

51. Оксана Мешко

52. Андрій Сахаров

53. Олександр Солженіцин

54. Юрій Орлов

55. Джеймс Мейс

56. Мирослав Мартинович

57. Олексій Братко

58. Іван Бровко

59. Валерія Андрієвська

60. Василь Лісовий

61. Василь Овсієнко

62. Діти різних народів

63. Опанас Заливаха

64. Андрій Антонюк

65. Мирослав Дочинець

66. Марія Приймаченко

67. Бути собою

68. Олесь Шпилька

69. Олександер Сугоняко

70. Світлі голоси життя – то острівки освоєної нами культури

Видавець: Кліо
Номер за каталогом: ISBN 9786177023219
Рік видання: 2015

Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Совсем основы Интернет

Отцы-основатели Интернет

В 1955 году, в июне месяце, 8 числа, в Лондоне, в семье программистов-математиков родился мальчик Тим. Понятно, что имея таких родителей, мальчик сооружал из пустых коробок маленькие макеты компьютеров и рисовал на перфокартах а не обычных листах бумаги. Еще из перфокарт он делал ремни (кто из Кадетов и Вольных Слушателей делал ремни?). Это и предопределило его судьбу.
Collapse )
* * *

Что такое HTML язык и с чем его едят...

Иногда проще показать, чем рассказывать.
Стяните файлик https://www.dropbox.com/s/wcgb0jfdgqw3rn9/1.html?dl=0 себе на диск и откройте ее в браузере.
Вы увидите нечто, типа

Collapse )

  • gineer

Ось так

Не думав що доведеться зіткнутися,
саме в цій спільноті,
з випадком так добре описанного і кодифікованого профессором Цибулею,
кацапського мовного кретинізму -- потребою щось доводити, якось виправдовуватись,
за те що комусь здається що прізвище Свинаренко (Ткаченко, Писаренко... Порошенко нерешті) звучить "неприличнА".

див. пост

ДОДАНО

\\когда меня оскорбляют по национальному признаку, називая Свинаренком, а когда я говорю: "Ша! Мне не нравится, когда меня оскорбляют!"?

Ще раз... для людей з ва... е-м-м.

Яким чином прізвище Свинаренко,
тобто по правилам української мови -- син свинаря,
є образливим?

Може профессія свинар у нас так принизлива?

Ми що, мусульмани?

Є взагалі щось, якесь реальне підгрунтя під цю ідею?

Ну, крім того, явного,
що з кацапської точки зору "Свінаренко" звучить "непристойно",
і начебто натякає на якісь там відносини зі свинею.

Ми що, точно повинні (на)слідувати кацапа в цьому його викривленні???

І якого біса ми тоді говоримо про якусь нашу від них ментальну незалежність, а то і зверхність?


БІНГО! Один є (той хто зрозумів пра... відповідно до авторського задуму)

saint_daemon
2015-07-19 17:45 (UTC)

Вообще-то, если вспомнить, как оно было в фильме (а тут сюжет передан почти дословно, просто без некоторых тонкостей), получится, что кроме Ланьо и его йовбаков, отрицательных персонажей нет. Остальные делают то, что надо делать либо по уставу, либо по совести.

То есть, "ирония" ватоцефала прошла вся мимо. Он даже, видимо, не понял, что именно написал. Скоро дойдёт до того, что они всерьёз станут сравнивать себя с Мордором и делать вид, что хоббиты, эльфы, роханцы и все прочие, кто не за Саурона, это на самом деле негодяи.


PS Насправді... це останнє в них уже давно є, пропагується...
CамбО

Благодарочка)

Благодарю, всех неравнодушных кадетов, шо объяснили мне всю пагубность увлечения красиво состряпанными текстами. Это я за тетеньку эту http://ofeliyadd.livejournal.com шоб понятнее было.
Соблазнившись словами пронзительными, переливающимися аки яхонты на солнце, не рассмотрел я жабу гадкую.
Воопчем, наглючая попытка, на фоне умело накачиваемого народного недовольства на действия (а также бездействия) и физиогномию Порошенко, начать процесс обеления некоего Балоги. Причем , показательно отделив его от небезысвестного Мертвечука. Буду краток - я лох.
Насколько я понял из ваших камментов - в Мукачево произошло следующее :
группа местных "диких" йовбаков, у которых от ПС только шевроны на цифре были - решили дерзко заявить о себе и откусить акций от безбалансового филиала ООО "КонтрабасЗакарпатье". Но, йовбаки местные "домашние", под чутким руководством главйовбака некоего Ланьо, не согласились с повесткой денной. А так , как ООО "КонтрабасЗакарпатье" является регионообразующим филиалом всего Закарапатья, соответственно, подобное изменение состава акционеров, не могло пройти без согласия Киева. Все верно?
Да и отдельно дякую за обучение катам. У меня по ним уже коричневый пояс, в горошек
Collapse )

  • gineer

Пацан пришел к успеху. Вписался в вечность.

Originally posted by alexvolodimer at Пацан пришел к успеху. Вписался в вечность.
Оригинал взят у ixteac7 в Лицо войны
b5

Дарья Марченко «Лицо Войны»
Collapse )
Материалы: Масло, акрил, гильзы (более 5000 единиц) : калибры 5,45 и 7,62 ( АК, СВД 7.62, Пулемет Калашникова 7.62, АГС, ПМ 9мм., Пулемет «Утес» 12.7 мм., ПКВТ

Подробней и больше фото
  • gineer

Как снять порчу?

Originally posted by nazlo_vsemu at Как снять порчу?

Диалог с ватой.

Активисты: Ребята нам не нравится как есть и мы стремимся менять жизнь к лучшему! Идемте с нами, вместе мы сила!

Вата: Все плохо! Презедент - предатель! Правительство - о нас не заботится! Рада - о нас не думает! Все пропало!

Активисты: Да, все плохо! Но ведь чтобы стало все хорошо нужно трудится. Идемте строить новую страну для себя и не будем ждать президента и парламент.

Вата: Мы уже трудились, мы уже делали, а все равно все плохо!

Активисты: Может вы что-то не то делали и не для того трудились? Но сейчас можно все исправить и все изменить. Сейчас уникальная возможность!

Вата: Мы ничего не можем изменить, мы ни на что не можем повлиять. Вы тоже ничего не сможете, вот ведь уже год ничего не меняется к лучшему! С каждым днем все хуже и хуже!

Активисты: Тирана прогнали. Армию воскресили. Новоросию похоронили. Войска агрессора сдерживаем уже год. В некоторых сфера реформы идут, в других вот-вот, но нужно работать, нужно объединяться, нужно быть активыми гражданами.

Вата: нет никаких улучшений, пока у меня зарплата(пенсия, стипендия, пособие) не будет как в Лондоне я не поверю в ваши реформы! Все плохо!

Активисты: никто кроме нас реформы не сделает, идемте же делать, сколько можно ныть?

Вата: Это не справедливо! Президент должен... ВР должны.... правительство должно.... а они все предатели! Все плохо! Нас сливают!

Активисты: а что же должны мы с вами? Что нужно делать нам чтобы жизнь была лучше, экономика стабильней, армия сильнее, экология экологичней?

Вата: это вы во всем виноваты майданутые бендеровцы, а вот в сесесере было хорошо, а теперь все плохо и будет все хуже. У вас ничего не получится, потому что от вас ничего не зависит и ничего изменить вы не сможете! Фсеееее плооооохо! (истерически навзрыд, заламывая руки и закатывая глаза)

Занавес.

п.с.
к сожалению это практически ежедневный диалог с родственниками. Ничего их не берет: ни логические цепочки, ни пирамида логических уровней, ни нлп, ни открытые вопросы, ни техники жестких переговоров, ничего! думаю, может гипноз попробовать или порчу какую надо снять?
fr

Механизм патриотизма

Машина? А че это?
А машина есть устроиство, превращяющее потенциальную энергию в физическое движение. Разницу потенциалов, разницу в высоте или давлении переделывает в кручение, верчение, постукивание или свистение.
Collapse )

Історія України-Руси

Оригинал взят у a_lypkivskiy в Історія України-Руси
Оригинал взят у andreygarin в Історія України-Руси

Arkas_Istoriya_Ukrayini-Rusi-2-1912

Микола Аркас
Історія України-Руси
Видання друге, 1912 р.
З друкарні Олександра Ріппера в Кракові

[Читати далі]

Зміст книжки

Життєпись Миколи Аркаса Передмова до 1. видання
Передмова до 2. видання
Вступ

Період перший — початковий


  1. Зовнішня історія Української землі . Давній чоловік. Словяне. Скифи. Сармати. Усякі кочовники. Українські словянські племена.

  2. Життя громадське

  3. Побут та культурне життя Рід. Городи. Як і з чого жили Словяне. Торговля. Вдача Словян. Віра й звичаї.

Період другий. Самостійно-державний до року 1340







Початок київської держави. Перші князі на Руси. Олег. Ігор. Ольга. Святослав. Володимир Великий. Святослав Володимирович Окаянний. Ярослав Мудрий. Ізяслав Ярославич. Святослав Ярославич. Всеволод Ярославич. Святослав Ізяславич. Володимир Всеволодович Мстислав Володимирович. Ярополк II. Володимирович. Всеволод Ольгович. Ізяслав Мстиславич. Ростислав Мстиславич. Юрий Володимирович Довгорукий. Ізяслав Давидович. Ростислав Мстиславич. Мстислав II. Ізяславич Українські землі в XI.—XII. в.

Турово-Пинська земля, Чернигівщина й Переяславщина. Волинь і Побуже. Червенські городи. Галичина й Угорська Русь. Володарь Ростиславич. Володимирко Володарович. Ярослав Володимирович Осмомисл. Володимир II. Ярославич Угорська Русь .

Степ і Тмутороканське князівство. Роман Мстиславич. Мстислав Мстиславич Удатний. Данило Романович. Татари. Лев І. Данилович Юрий І. Львович. Лев II. Юриєвич, та Андрій Юриєвич. Юрий II. Тройденович Подніпрове у другій половині XIII. і на початку XIV. в.

Життя громадське. Князь і віче. Боярська рада. Княжий двір. Адміністрація. Суд. Військо. Финанси. Церква і духовенство.

Дружина і боярство земське.
Міщанство, Селянство
Побут і культура. Економічне життя і торговля. Гроші. Право. Побут. Христіянстро. Будівництво. Різьбарство. Малярство. Культурна робота київських князів. Культурна робота в инших українських князівствах. Освіта та книжність.






Період третій. Литовсько-польський (1340—1654)







Мендовг. Витень. Гедимин. Ольгерд. Ягайло Вел. кн. Литовський і король Польський. Витовт. Свитригайло. Казимир Ягайлович. Олександер Кази-мирович.

Нові сусіди з полудня. Люблинська унія.

Козаччина. Богдан Ружинський. Іван Підкова. Баторієва реформа. Самійло Зборов-ський. Криштоф Косинський. Северин Наливайко. Григорий Лобода. Самійло Кішка.

Козаччина на початку XVII. ст.

Козацький побут

Гетьман Петро Сагайдачний. Гетьман Олифер Голуб. Гетьман Михайло Дорошенко. Гетьман Грицько Чорний. Тарас Трясило. Гетьмани: Тимохвій Орандарович, Андрій Гаврилович, Іван Петражицький, Кулага. Гетьман Василь Томиленко. Гетьман Павло Бут, або Павлюк. Гетьман Остряниця. Гетьман Гуня.

Україна перед Хмельниччиною

Гетьман Богдан Хмельницький

Жовті води та Корсунь. Під Львовом та Замостям. Битва під Пилявою. Хмельницький у Київі. Зборівська угода. Білоцерківська угода і третя війна. Умова з Москвою. Переяславська Рада. "Статі" Богдана Хмельницького. Хмельницький зі Шведами воюють Польщу. Умова з королем шведським Карлом і з Ракочієм. Юрася Хмельницького обірають наслід-ником Богдана Хмельницького. Смерть Богдана Хмельницького . Суперечки і сварки з полковником Пушкарем. Рада у Гадячі. Поход Ромо-дановського і Трубецького на Україну. Облога Конотопа. Побіда Вигов-ського під Конотопом. Рада у Германівці. Король польський присягає на Гадяцькі пакта. Юрия Хмельницького знов обірають Гетьманом.

Чуднівська умова .

Устрій, побут і культура. Князі. Бояре і земяне. Городи. Кріпости. Села. Духовенство. Устрій в Польщі. Король. Сейм. Конфедерация. Духовні. Судівництво. Військо. Шляхта. Міщане. Селяне.

Петро Могила. Унія і борба за віру. Острожські. Друкарні. Письменство.

Побут і культура за Хмельницького. Старшина. Козаки. Запорожці. Міщане і ремесники. Селяне. Духовенство. Освіта.






Період четвертий. Польсько московський (1663—1687)







Гетьман Павло Тетеря. Гетьман Іван Бруховецький. Гетьман Петро До-рохвієвич Дорошенко. Договір під Бучачом. Самойлович Гетьманом. Дорошенко зрікається булави. Гетьман Демян Многогрішний. Іван Сірко. Гетьман Іван Самойлович. Знова Юрась Хмельниченко. Духовний собор 1685 р.

Гетьман Іван Степанович Мазепа

Рада на річці Коломаці в Полтавщині. Мазепа Гетьманом. Права України обмежують. Другий поход у Крим. Гетьман в Москві. Мазепа будує кріпости.

Запорожська згода з Ханом. Заходи Мазепи коло розвою культури. Нехіть до Гетьмана. Петрик. Азівські походи.

Семен Палій .

Походи козаків у Лівонію, Інгрію і Польщу. Другий поход на Волинь. Княгиня Дольська. Мазепа й Меньшиков. Єзуіт Заленський. Орлик. Бунт Булавина. Мотря Кочубеївна. Донос Кочубея. Кочубея та Искру карають на смерть. Карл XII. на Україні. Москалі нищать Батурин. Запорожці передаються на бік Шведів. Зруйновання Чортомлицької Січи. Битва під Полтавою. Утеча. Смерть Мазепи

Гетьман Іван Ільіч Скоропадський

Орлик. Павло Полуботок наказним Гетьманом. Гетьман Данило Апостол. Межигетьманство. Гетьман Кирило Григорович Розумовський. Знову Малоросійська колегія. Кріпацтво.

Гайдамаччина

Послідні часи Січи Запорожської

Кальнишевський. Москалі руйнують Січ .

Чорноморці

Запорожці за Дунаєм. Внутрішнє життя Запорожців за Дунаєм. Гладкий кошовим. Зрада Гладкого.

Внутрішній устрій і культура. Січ і єї устрій. Шляхта. Міщани. Козаки. Посполиті. Духовенство. Запорожжя. Освіта. Київська Академія. Штука.

Україна під Польщею






Період пятий. Росийсько-австрійський





Погляд. Котляревський. Шашкевич. Тарас Шевченко. Кирило-Методієвське Братство. Смерть Шевченка. Література. Указ 1876 року. Товариство імени Шевченка у Львові. Життя на Буковині. Еміграция. Просвіта, Тов. педагогічне і другі товариства у Львові. Письменство і штука. "Січи" і "Соколи". Маніфест 1905 р. Державна Дума.






Образи і рисунки.


  • На осібних листках: Портрети: М. Аркаса, Володимира В., Ярослава Мудрого, Короля Данила, Богдана Хмельницького, Івана Котляревського, Тараса Шевченка і Вїзд Хмельницького до Києва.

  • В тексті: Скифи, намальовані на Никопольській вазі (два рисунки з першого видання Істориї Аркаса)

  • Давнє городище у м. Голтві (нова кліша)

  • Городище з князівських часів (нова кліша")

  • Веснянка у Словян (з І. вид. Іст.) .

  • Похорон Словянського князя (з І. вид. Іст.)

  • Олег у Царграді (з образу Т. Ліпіньського)

  • Договір Руси з Греками (з образу Т. Ліпіньського)

  • Ольга (з образу Т. Ліпіньського)

  • Помста’ Ольги (з репродукциї)

  • Святослав у Переяславці (з образу Т. Ліпіньського)

  • Розмова Святослава з Цимісхієм (з образу Т. Ліпіньського)

  • Могила Олега Святославича коло Овруча (з І. вид. Іст.) .

  • Хрестять Киян (з І. вид. Іст.)

  • Скидають Ідолів (з образу Т. Ліпіньського)

  • Князь Володимир у Рогніди (з І. вид. Іст.).

  • Борис і Гліб (рисунок Кв.)

  • Могила Бориса (з І. видання Істориї)

  • Церква Бориса і Гліба (з І. вид. Іст.)

  • Утеча Святополка ( „ )

  • Боротьба Мстислава з Редедею (з І вид. Іст.)

  • Анна Ярослявна, королева французька (з І. вид. Іст.)

  • Мармурова домовина князя Ярослава ( „ )

  • Кияне визволяють Всеслава (з образу Т. Ліпіньського)

  • З’їзд князів у Любчу (з образу Т. Ліпіньського)

  • Князь Володимир Мономах (портрет Кв. ]

  • Володимира Мономаха стрічають Кияне (з образу Т. Ліпіньського)

  • Похорон князя Мономаха (з образу Т. Ліпіньського)

  • Андрій Суздальський руйнує Київ (з образу Т. Ліпіньського)

  • Стіна в Галицькім замку (з фотографії Заклинського)

  • Бояре тягнуть на вогнище Настасию, невінчану жінку князя Ярослава Роман Галицький (портрет Кв...)

  • Князь Роман Галицький не приймає королівської корони (перерисовано з І. вид. Іст.)

  • Галич (у XVIII. столітті) (зі старого штиху)

  • Руїни Галицького замку (з фотографії Заклинського)

  • Церква Успіння у Володимирі Волинському (з І. вид. Іст.)

  • Орда іде (з І. вид. Іст.)

  • Батий під Київом (з І. вид. Іст.)

  • Оборона Десятинної церкви (з І. вид. іст.)

  • Князю Данилови підносять королівську корону (з І. вид. Іст.)

  • Князь Лев І

  • Король Данило закладає город Львів (з рисунку Кв. ) .

  • Князь Юрий І. Львович (перерисовано з І. вид.)

  • Одежа і зброя за часів князівства (два рис. з І. вид. Іст.) .

  • Гривна (викопана в руїнах Десятинної церкви) (рисунки з природи)

  • Срібний денар Святополка (1015—1018) ( „ „ )

  • Срібний Денар Ярослава Мудрого (1019—1054)

  • Срібні гроші Володимира Великого

  • Лавра Печерська (з І. вид. Іст.)

  • Руїни Десятинної церкви (із старого рисунку)

  • Золоті ворота (в полов. XVII. віку) (із старого рисунку) .

  • Золоті ворота (тепер) (з фотографії)

  • Князь Святослав з родиною (перерисовано з мінятури) .

  • Шолом Ярослава Всеволодовича (1191—1246) (знайдений 1802 р. в пов. Володимирськім над Клязьмою)

  • Софійський Собор в Київі (з І. вид. Іст.)

  • Софійський Собор (давно) (із старого рисунку) .

  • З Остромирова Евангелия (XI. вік) (факсімілє) .

  • Похід Ігоря на Половців (шкіц)

  • Красний замок (під ним убито Гедимина)

  • Малий замок князів литовських у Луцьку (з фотографії)

  • В’їздова вежа в Луцькім замку (тепер) (з фотографії).

  • Великий князь литовський Ольгерд (з І. вид. Іст.)

  • Київський князь Олександер (Олелько) Володимирович (з І. вид. Іст.) . Вел. князь литовський і польський Ягайло (з польської істориї Хоцішевського) Вел. князь литовський Ягайло велить схопити князя Кийстута (з І. вид. Іст.)

  • Вел. князь литовський Витовт (з І. вид. Іст.)

  • Руїни замку князів литовських у Бильні

  • Вел. князь литовський Свитригайло (з І. вид. Іст.) .

  • Король польський Жигмонт Август II. (рисунок Кв... )

  • Байда закладає Січ на Хортиці (шкіц Т. Романчука) .

  • Острів Хортиця, де була перша Січ запорожська .

  • Король Стефан Баторий (із старого портрету)

  • Князь Дмитро Вишневецький-Байда (з І. вид. Іст.) .

  • Козаки на Чорному морі (образ Іжакевича з "Ниви")

  • Криштоф Косинський (з портрету Яна Матейка) .

  • Руїни Острожського замку (рисунок з старого штиху).

  • Після битви на Волошиці (з образу Т. Яіпінського) .

  • Запорожці споряжаються у морський похід (з І. вид. Іст.)

  • Засідка Запорожців (з І. вид. Іст.)

  • Запорожська хвигура (виглядають, чи не іде ворог) (з І. вид. Іст.)

  • Запорожець (з І. вид. Іст.)

  • Запорожець (з Еварницького "Запорожье")

  • Запорожські військові клейноди (з І. вид. Іст.) .

  • Запорожська Січ (у половині XVII. віку) (з І. вид. Іст.)

  • Запорожська рада (з І. вид. Іст.)

  • Козачий табор (з Еварницького "Запорожьє")

  • Ікона Покрови у січовій церкві (з І. вид. Іст.)

  • Запорожська чайка (з І. вид. Іст.)

  • Запорожський корабель (з І. вид. Іст.)

  • Гетьман Петро Сагайдачний (за ним битва з Турком), (портрет Осипа Куриласа)

  • Сагайдачний під Москвою (рисунок О. Куриласа)

  • Теофан, патріарх єрусалимський (з І. вид. Іст.)

  • Переслідування православних (з образу Куриласа) .

  • Король польський Володислав IV. (рисунок із старого штиху)

  • Адам Кисіль, воєвода київський (з І. вид. Іст.)

  • Павлюк розсилає універсали (з образу Я. Струхманчука) .

  • Сейм у Варшаві (рисунок Сластьона)

  • Полковник Кричевський (із коллєкциї Вячеслава Липинського)

  • Хмельницького обірають Гетьманом (з образу Куриласа) .

  • Реєстрові пристають до Хмельницького під Жовтими Водами (з образу О. Куриласа)

  • Наскок козаків (з І. вид. Іст.)

  • Похід Хмельницького з Тугай-Бейом (з образу Коссака)

  • Каменець Подільський (з І. вид. Іст.)

  • Козаки в польськім таборі під Пилявцями (з образу Т. Романчука)

  • Замок у Львові у XVI столітті (із старого штиху)

  • Хмельницький приймає послів зо Львова (з образу О. Куриласа) .

  • Король польський Ян-Казімир (із старого портрету)

  • Запорожський герць (з І. вид. Іст.)

  • Смерть полковника Ничая (з образу Т. Романчука)

  • Триста козаків на острові під Берестечком (з образу Т. Романчука)

  • Стріча Тимошевих останків (з образу Т. Романчука)

  • Цар московський Олексій Михайлович (з І вид. Іст.)

  • Переяславська рада (з образу Куриласа)

  • Полковник Богун (на основі рисунку Стахевича)

  • Козацьке військо виступає у похід (рисунок Сластьона) .

  • Облога Буші (з образу Я. Струхманчука)

  • Церква Богдана Хмельницького у Соботові (колись), (з І. вид. Іст.), . Церква, де лежав похований Богдан Хмельницький (тепер), із коллєкциї Вяч.

  • Липинського)

  • Богдан Хмельницький (з ритовини Гондиюса)

  • Власноручний підпис Богдана Хмельницького

  • Смерть Богдана Хмельницького (з образу О. Куриласа) .

  • Памятник Богдана Хмельницького у Київі (з І. вид. Іст.) .

  • Печатка Богдана Хмельницького з його гербом .

  • Гетьман Іван Виговський (з І. вид. Іст.)

  • Київський митрополит Дионисій Балабан (з І. вид. Іст.) .

  • Гетьман Юрий Зіновьєвич Хмельниченко (з І. вид. Іст.) .

  • Смерть Виговського (з образу Т. Романчука)

  • Юрий Хмельницький йде в монастир ^з образт О. Куриласа) .

  • Петро Могил:і, митрополит київський (з Яблоновского Акад. Мог.) .

  • Раіна Могилянка, княгиня Вишневецька (з І. вид Іст.)

  • Київська Академія і її студенти (на початку XVIII. віку), (з І. вид. Іст.)

  • Руїни Академії могилянської в Київі (із старого штиху)

  • Володимирський єпископ Іпатій Потій (з І. вид. Іст.) .

  • Біблія острожська 1580 року (верх) (низ)

  • Іннокентий Гізель (з Яблоновского "Акад. київ,") .

  • Мелетий Смотрицький, охр. полоцький (з Яблоновского "Акад. київ ") .

  • Димитрий Туптало (з Яблоновського "Акад. київ.")

  • Іоанникий Галятовський, архім. єлецький (з Яблоновського "Акад. київ.")

  • Руїни Скиту Манявського (з фотогр. Заклинського)

  • Заставка (на 996 сторінці Нового Завіту)

  • Початок євангелій від Луки

  • Острожська біблія (1581 року: заголовний листок) .

  • Гетьман Петро Тетеря (з І. вид. Іст.)

  • іосиф Нелюбович-Тукальський (з І. вид. 1ст.)

  • Гетьман Іван Мартинович Бруховецький (з І. вид 1ст.) .

  • Гетьман Петро Дорошенко (з І. вид. 1ст.)

  • Місце, де проживав гетьман Дорошенко (з 1. вид. 1ст.) .

  • Злука Дорошенка з Туреччиною (з образу Я. Струхманчука)

  • Гетьман Михайло Ханенко (з І. вид. Іст.)

  • Могила гетьмана Петра Дорошенка (з І. вид. Іст.) .

  • Домовина Гетьмана Дорошенка ( „ ) .

  • Гетьман Демьян Многогрішний ( „ ) .

  • Многогрішного ведуть на муки (з образу Т. Ліпіньського) .

  • Гетьман Іван Самойлович (з І. вид. Іст.)

  • Запорожці одписують султанові Мухамедові (з образу Ріпина)

  • Король польський Ян III. Собєський (із старого штиху) .

  • Памятник кошовому Іванові Сірку (з І. вид. Іст.)

  • Митрополит київський Гедеон, князь Святополк Четвертинський (з І. вид. Іст.)

  • Гетьман Іван Мазепа (з І. вид. Іст.)

  • Марина Мазепина (з портрету в „Ми гейш ІЯагос1о\ует" в Кракові Гетьман Іван Мазепа (з образу О. Куриласа) .

  • Самарський Запорожський собор (з І. вид. Іст.) .

  • Цар московський Петро І. (з І. вид Іст.)

  • Жінка Палія (з "Київської Старини").

  • Король Шведський Карл XII. (з І. вид. Іст.) .

  • Василь Леонтіевич Кочубей (кліша з І. вид. Іст.) .

  • Могила Мотрі Кочубеївни (кліша з І. вид. Іст.) .

  • Москалі руйнують Батурин (з образу Т. Ліонського)

  • Український полковник часів Мазепи (з І. вид. Іст.) .

  • Карл XII. на Дніпрі (з І. вид. Іст.)

  • Під Миколаєвом (з рисунку Миколи Аркаса) .

  • Будинок Мазепи у Чернигові (з І. вид. Іст.) .

  • Церква Вознесення у Переяславі (з І. вид. Іст.) .

  • Гетьман Іван Скоропадський (з І. вид. Іст.) .

  • Жінка Гетьмана Скоропадського (з І. вид. Іст.).

  • Архиепископ веофан Прокопович (з І. вид. Іст.) .

  • Наказний Гетьман Павло Полуботок (зі старого портрету)

  • Засідання Малоросійської коллегії (з образу Осипа Куриласа) .

  • Цар Петро в Полуботка у вязниці (з образу Ріпина)

  • Гетьман Данило Апостол (кліша з І. вид. Іст.)

  • Гетьман Кирило Розумовський

  • Його палата (з І. вид. Іст.)

  • Імператориця Катерина II. (з І. вид. Іст.)

  • Запорожський полковник Панас Колпак (з І. вид. Іст.)

  • Князь Потьомкин Таврійський (з І. вид. Іст.)

  • Очаків при кінці XVIII. віку

  • Запорожець часів Катерини II. (з І. вид. Іст.)

  • Гайдамацький Ватажок Мамай (стародавній малюнок)

  • Архимандрит Мельхиседек Яворський (з І. вид. Іст.)

  • Запорожець Максим Залізняк (з І. вид. Іст.)

  • Гайдамаки виступають в поход (рисунок Сластьони)

  • Гайдамаки слухають кобзарської думи (рисунок Сластьони).

  • Уманський сотник Іван Гонта (з І. вид. Іст.)

  • Жінка сотника Івана Гонти (зі старої гравюри)

  • Гурьєв схопляє Гонту та Залізняка (з образу Т. Ліпіньського) .

  • Гайдамаки коло монастиря перед походом (з рисунку Сластьони).

  • Генерал Кречетніков на Україні оповіщає маніфести (з І. вид. Іст.)

  • Остання рада на Запорожжі (з І. вид. Іст.)

  • Руйновання Січи (перерисована з кліші в І. виданню)

  • Кальнишевського вивозять з України (з образу Т. Ліпіньського) .

  • Могила кошового Петра Кальнишевського (з Еварницького "Запорожье") . Клейноди чорноморського війська у Катеринодарі Чорноморець перших часів (з І. вид. Іст.) .

  • Чорноморець 1842 року (з І. вид. Іст.)

  • Печать війська Чорноморського

  • Імператор Микола І. (з І. вид. Іст.)

  • Гладкий з старшиною перевозять царя Миколу через Дунай (з І. вид. Іст.) . Чорна Рада (з повісти Куліша, видання іллюстр.) .

  • Сїч Наддунайська (рисунок з природи)

  • Портрет старого козака (з Еварницького "Запорожье") .

  • Козацькі клейноди (з І. вид. Іст.)

  • Дніпровий поріг Ненаситець (з Еварницького "Запорожье")

  • Епископ Георгій Кониський (з І. вид. Іст.) .

  • Генеральний підскарбій Яків Маркович (з І. вид. Іст.) .

  • Митрополит Рафаіл Заборовський (з портрету)

  • Григорій Полетика (з портрету)

  • Церква св. Миколая в Києві (з фотографії)

  • Григорий Сковорода (рисунок Кв. )

  • Цісарь австрийський Франц Йосиф І. (з фотографії) .

  • Імператор Олександер II. (з І. вид. Іст.)

  • Памятник Котляревського в Полтаві (з фотографії) .

  • Маркіян Шашкевич (з портрету М. Івасюка) .

  • П. Куліш (з іллюстрованого видання "Чорної ради") .

  • Засідання Кирило-Меоодиєвського братства (з образу Куриласа)

  • Шевченко на засланню (з образу О. Куриласа)

  • Сьвітлиця Тараса Шевченка (з фотографії) . ,

  • Похорон Тараса Шзвченка (з образу О. Куриласа)

  • Могила Шевченка коло Канева (з фотографії) .

  • Могила Шевченка — з далека (з "Київської Старини") .

  • Перша українська трупа М. Кропивницького із І. вид. Іст.) .

  • Будинок товариства імени Шевченка у Львові (з фотографії) .

  • Проф, Др. Ст. Смаль СТоцький (з фотографії)

  • Товариство асекурацийне "Дністер" у Львові (з фотографії) .

  • Бурса товариства педагогічного у Львові (з фотографії .

  • Товариство "Просвіта" у Львові (з фотографії)

  • Юліян Романчук (різьба Терещука)

  • Роя ремісничої молодіжи львівського "Сокола" (з фотографії) .

  • "Січовики" при вправах на січовім сьвяті (з фотографії) .

  • "Січовички" з Печеніжина при вправах (з фотографії)

Карти: Східня Европа перед X століттєм. Українські землі за князів. Східня Европа з початком XIV. століття. Велике князівство литовсько-руське. Україна в XVII. століттю. Лівобережна Україна поділена на полки. Плян Січи. Запо-рожські землі. Теперішна територия українська.

Нові кліші і карти географічні зроблено в заведенню Яблонського в Кракові.

ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ.

Книжка отся не написана ані для слави, ані для чести, а вже найменьше для зарібку, жерелом єї — охота навчити сина, ідо діялося колись на рідній землі. Се бачимо з того примірника, ідо його покійний Микола Аркас дарував свому найменьшому синови „Микосї“. В надписі каже він виразно, що книжку отсю зладив на се, щоб син читав єї, щоб пізнав з ньої минувшину ріднього народа і щоб полюбив його так, як любив батько.

В тих щирих, невибагливих словах міститься не тільки ґенеза книжки, але і єї програм. Хто прочитає їх, повинен знати, чого йому сподіватися від книжки і чого він у ній не повинен шукати.

В тих словах, на мою гадку, криється також секрет того небувалого успіху, який мало перше видання історії Аркаса. Вона написана так, як тільки батько може писати для ріднього сина, ясно, щиро і тепло, з горячою любвою і того, про що пишеться і того, для кого воно написане. А вжеж не радби батько синови неправду говорити — звідти й охота оперти книжку на тім, що дотепер наука про нашу .минувшину довідалася і розслідила.

Книжка, почата 1902 року, росла разом з тим, як ріс син покійного Аркаса. Зразу подавала вона тільки найважнійші події з минувшини України, і подавала їх способом елементарним. Але з кождим роком, а ще красше, з кождим місяцем, треба було поширювати предмет і зміняти форму. Микола Миколаєвич Аркас згодом зібрав у своїй хаті спору бібліотеку історичну (кілька тисяч книжок), читав, слідив і доповнював той короткий начерк історії України, який первісно зладив був для науки сина. Так виросла спора книжка, в якій автор представив, ідо діялося на нашій землі від найдавнійших аж до ни-нішних часів і яку долю переживав за весь той час наш многоміліо-новий народ.

Разом з тим зявилася гадка видрукувати отсей підручник, щоб він послужив не тільки одній людині, але й ширшому загалови. Отже покійний Микола Миколаєвич приладив до друку свою історію, а приладив єї відповідно до умов тодішньої важкої цензури і тодішньою „ярижньою" правописею. Сталося се протягом 1904 року.

Але настав памятний 1905 рік. Повіяло волею і стали розцвитати чарівні квіти великих надій. Наш автор забирається з жаром до дальшої праці. Провірює цілу книгу єще раз, доповнює те, що пропустив був з огляду на давну цензуру і зміняє давну дивовижну, але обо-вязкову правопись на так звану кулішівку. Се забрало йому цілий рік часу так, що йно з кінцем 1906 року книжка була готова до друку в новій редакциї, а 1907 р. передано єї відомому з незвичайної точности й літературної совісности письменникови, покійному Василеви Доманиць-кому. Він то піднявся труду допильнувати друку, коректи і подбати, щоб вона вийшла, як пристало на історію, хотьби навіть тільки популярну, а всеж таки історію великого народа. Доманицький не занедбав справи і його заходом вийшло перше видання „Історії України“ Миколи Аркаса 1908 року в Петербурзі, в друкарні товариства „Общественная Польза“. Кліші до малюнків та карти виготовила фото-цинкографія С. Прокудін-Горского в Петербурзі, а обгортку зладив артист Микола Ткаченко. Видрукованож книжку в 7.000 примірників, з чого 500 на кращім, а 6*500 на звичайнім папері. На кращім коштувала вона 3 рублі, на звичайнім 1 рубель 50 копійок. Ціле видання передано до продажі Українській книгарні в Києві, звідки вона і розійшлася протягом кількох місяців.

Був се нечуваний дотепер успіх, щоб так скоро таке велике число української книжки пішло в народ і як-раз сей успіх а також деякі дуже прихильні рецензиї і єще прихильнійші листи з подяками, якими покійного Миколу Аркаса засипувано, зневолили його подбати сейчас о друге, ще лучше видання. Впевнившися в потребі і в хосенности книжки, хотів він видати єї ще гарнійше і розкішнійше, щоб вона не тільки вчила, але й заохочувала до науки історії ріднього краю. Друге видання доручено томуж Василеви Доманицькому, щоб він повів його як знає найлучше, не зважаючи на ніякі, хотьби як високі кошта.

Але тут і почалася траґедия, якої мало котра з книжок дізнала.

Заледви Василь Доманицький розглянувся, що і як робити, за-ледви скликав до Закопаного, де перебував, як недужий на груди, гурток довірених людий, письменників та артистів (В. Липинський, Т. Ліпіньский, Курилас, Хоткевич, Маріяш, Лепкий), щоб з ними обговорити форму й розміри нового видання, заледви забрався до роботи, як ось надійшла сумна вість, що незабутнього автора першої великої популярної історії українського народу не стало між живими. Він помер

13 Березня 1909 року. Заки родина прийшла до себе і заки можна було пригадати їй бажання покійного Миколи Миколаевича, минуло

кілька місяців. За той час погіршилося також здоровля Василя Дома-ницького. Як прийшов лист від жінки покійного Аркаса, Ольги Іванівни, він лежав в санаторні Дра Длуского в Закопанім так, що треба було спровадити туди властителя друкарні* А. Ріппера і при ліжку недужого редактора списати контракт.

Друкарня А. Ріппера обовязалася видрукувати друге видання історії з численними новими іллюстрациями, новими мапами й новою окладинкою, з текстом значно зміненим і поширеним. Крім того до книги мав увійти портрет покійного Миколи Аркаса, як автора і 8 портретів найбільших українських мужів, відбитих на осібних листках. Зразу хотів покійний Доманицький містити отсі портрети в трибарвних репродукцнях, але опісля, з огляду на великий видаток, треба було понехати тую гадку і вдоволитися звичайним чорнодруком. Малюнки робили краківські артисти, головно О. Курилас, Т. Ліпіньский, Я. Струхманчук і Т. Романчук. Тих малюнків зладжено коло сто. Заки їх артисти покінчили, а клішарня Яблоньского в Кракові виготовила кліші, минув рік часу. І рисунки і кліші треба було давати до прові-рення недужому Доманицькому, неодно треба було справити, неодно вдруге робити, так, що редакторови отся праця приходила не легко. Він лежав між двома сотнями зденервованих і кашляючих хорих на величезній веранді заведення Драі Длуского в Закопанім і дивлячись на верхівя снігом; покритих Татрів, думав про Україну, про єї історик) та про те, щоб друге видання книжки Миколи Аркаса вийшло як найгарнійше. Одною рукою держав скрипт, або малюнок, а другою термометер. Робота йшла вперед, а горячка піднімалася в гору. Так допильнував він майже всіх малюнків, перейшов цїлу книгу з олівцем в руках, повписував те, що прислав покійний Аркас і те, що сам він, Доманицький, вважав потрібним додати, або змінити і кілька аркушів, а саме до Хмельницького, післав до друку. Першу корректу робив Лепкий в Кракові, другу посилали до Закопаного» а третю знов у Кракові. Звичайна річ, що з посилкою не все йшло гладко. Часом друкарня спізнилася, часом редактор не міг побороти недуги і передержав корректу, з того листи, депеші і весь той заколот, що надокучить навіть здоровому чоловікови, а хорому то вже таки допече до живого.

Можна сказати, іцо кождий аркуш отсьої книги являвся, як результат якогось трагічного зусилля людини, котра рвалася до праці, й до виконання принятого на себе обовязку, а падала в ооротьбі з судьбою. Така боротьба тягнулася кілька місяців. Раз недуга кидала покійним Василем на ложе терпіння, то знова він, силою духа і ве ликою охотою до життя й до праці брав над ньою верх. Аж таки стало на єї. Кашель майже не давав хорому спокою, горячка держалася високо, кровотоки приходили зчаста і Доманицьий мусів виїхати доАрка-шон, уФранциї, недалеко берегів океану. їхав з надією, що верне. Забрав з Особою отсей примірник першого видання історії, на котрім пороблені були усі зміни та перерібки і казав собі посилати другу корректу. Посилка така трівала тепер більше ніж тиждень і видання почало тягнутися так пиняво й тяжко, як тяжко тяглися дні редактора. Аж 10 вересня 1910 року н. ст. зівсім припинилося. І здавалося, що зі смер-тию Василя Доманицького прийшов також кінець другому виданню істориї Аркаса. Не знати було, хто має тепер тим ділом занятися і як його повести до кінця. Аж по кількох місяцях відізвалася д. Ольга Арка-сова, що вона, не зважаючи на дотеперішню трагічну судьбу книги, хоче єї довести до ладу. Але як? Редакторського примірника, того, що забрав Василь Доманицький до Аркашон, не було, корректа, яку вислала друкарня, також не вернула, а з Миколаєва, де мешкає д. Ар-касова до Кракова, де друкувалася книга, дорога далека та ще переділена кордоном. Почалося листування, пішли депеші, а книга ждала. Вкінци треба було зрічися надії; на отсей, наново зредагований Арка-сом і Доманицьким примірник, що остався в Аркашон і вести книгу по*вказівкам устним пок. Доманицького, по заміткам, які він передав у листах та по тім, що він написавшу своїх книжочках про Буковину і про Галичину. Треба було поступати обережно, щоб не відступати від давнього тексту і щоб книжку хоч приблизно видати такою, якою хотіли бачити єї покійні Аркас й Доманицький. Хто мав коли небудь до діла з працею видавничою, той зрозуміє отеє важке й клопотливе завдання третього редактора та не буде йому робив важких замітів, чому не справлено того, або тамтого, чому не змінено одного, або другого місця, чому не написано так, тільки інакше. Тому, бо книга мала всеж таки бути працею Миколи Аркаса під редакциєю Василя Доманицького, а не чиїм иньшим трудом. І як коли передмова має право просити читача о вирозуміння, то передовсім має його передмова до другого видання Історії Миколи Аркаса. Тая історія має вже свою історію а доля єї така важка, як мало котрої книжки. Нехайже об тім тямить шановний читач. Щоб не розминутися з правдою, треба сказати, що деякі аркуші провірював д. Вячеслав Липинський, а деякі прочитував та справляв дб. Микола Левитський з Харкова.

Та не тільки редакция, але й видання отеє було дуже клопо-тливе. Друкарня не дістала скрипту на той час, який условлено в умові, вона держала осібного складача, дорожів папір, три аркуші складу увязнило велику силу черенок і держало їх через кілька місяців, отже друкар домагався за се осібної винагороди. Пішло листування, заграли телеграфічні дроти між Краковом а Миколаєвом, приїхав довірений п, Аркасової і що йно сама д. Аркасова мусіла трудитися до Кракова, щоб условитися з друкарнею. Врна не жалувала ні труду, ні грошин, щоб тільки працю незабутнього мужа видати в новому виданню, вона рада була кождої хвилі побачити отеє видання і клопоталася кождої днини, чому воно не являється з друку.

Нехайже шановні читачі, беручи друге видання Історії Аркаса до рук памятають також про отею історію історії, а хто з них читає не тільки очами, але й душею, той памятатиме, що книжку писав батько для сина, щоб навчити його минувшини ріднього народа і розпалити в нім любов до рідньої землі і до єї долі.

До статті додаються ФАЙЛИ:


  • "Історія України-Руси" / Микола Аркас / Видання друге, 1912 р. З друкарні Олександра Ріппера в Кракові

  • Листи Василя Доманицького до Миколи Аркаса (1907–1908 роки) / І. Старовойтенко // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 515-592. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

  • Історія України Мик. Аркаса / В'ячеслав Липинський // Літературно-науковий вісник. - Том 43. - 1908 - серпень

  • «Історія України-Русі» М.Аркаса у світлі відгуків та рецензій початку ХХ ст. Інна Старовойтенко // Український історичний журнал. – К.: «Дієз продукт», 2009. – Вип. 1, (№484). – 238 с.>

СКАЧАТИ за посиланням: http://www.ex.ua/view/84761556



Ось так от..

Грустное знание..

Знаете, одноклюбники, наверное, я больше не буду употреблять термины типа "вата", "москаль", "ракоцап" тощо относительно россиян..
Потому шо любая оскорбуха должна быть обидной по смыслу, на уровне восприятия оппонентом, а не только как аккустический раздражитель..

Например, я могу называть свою собаку "змеенышем", "стервозой" и даже "засранкой".. Она не обидиться, ибо не понимает..
Укусившего вас комара можно упустить или прихлопнуть.. Обзывать его "гадом" не обязательно, бо все равно не поймет..

Если какой бусурманин будет на вас кричать на своем бусурманском языке и делать страшное лицо, вы не поймете, но, на всякий случай, обидитесь.. А еще подумаете: а чего я такого сделал не так?.

У россиян реакция та же.. Разница в том, что говоришь с ними на одном языке и, вместо шоб задуматься, они кричат в ответ.. Хотя ничего не поняли..

Собственно, к чему это я..
В последние дни пришлось мне общаться с довольно большой популяцией россиян-обитателей Питера..
Как только разговор касался политики, подавляющее большинство гордо заявляли: "Я новости не смотрю и не читаю!"
А затем высказывались по-киселеву с небольшими вариациями.. Вариации - как в резолюции по делу Бухарина: "Поступило два предложения: "расстрелять" и "судить и расстрелять"..

Вот, смотрите..
Любое разумное существо знает, откуда оно получило информацию..
Євглена зелена, умей она думать, никогда бы не подумала, что "унюхала тепло"..
Кошка не может "слышать свет"..
У дельфина не получается ощутить вкус звука.. (впрочем, за дельфинов не поручусь - мутные они, шифруются))..
А вот россияне знают все новости, не читая, не слыша, не нюхая, не трогая..
Коллективное бес-сознательное, да и только..

Далее..
Любое разумное существо способно не только получать и усваивать информацию, но и проверять ее..
Перед каждой кормежкой рыбок в аквариуме звоните в колокольчик.. Да, через какое-то время они будут всплывать на звук колокольчика.. Но, не получив хавчик, они быстро забудут об этом уже бесполезном знании..
Попробуйте скормить вашей собаке невкусное лекарство, засунув его в какую-нибудь вкусняшку.. На третий-пятый раз собака посмотрит на вас так, шо вам станет стыдно и вы сами захаваете эту микстуру..
За последние полтора десятка лет россиян сколько раз обманывали?. А они верят одному и тому же персонажу..
Даже гордятся.. Между "Нас в Крыму нет!" и "Мы там были" прошел лишь год.. Я уж молчу про все предвыборные обещания..

Пидсумок:
Как назвать двуногое прямоходящее теплокровное существо(?), которое не способно обьяснить источники своей информации, не способно критически эту информация оценить и НЕ ХОЧЕТ этого делать?.
Россиянин?.

Вы можете сказать: а шо тут такого грустного?. Это ж ночный факт..

А грусное то, дорогие мои, что среди таких людей я живу.. И некоторых из них даже люблю..
А изменить их - не могу..
  • gineer

Фошызм с Тассадаром: Степан Бандера

Originally posted by tassadar_ha at Фошызм с Тассадаром: Степан Бандера
"Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіялізму — гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український. В наслідок національного поневолення Україна, як теж інші народи в такому ж становищі зазнали саме найгірших лих, з-поміж усіх тих, що ними відзначалась кожна доцьогочасна московська державно-політична і суспільна система. Кожний режим московської тюрми народів зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби для того, щоб втримати та закріпити поневолення, пограбування і нищення України й інших народів. Московський нарід не тільки не протиставився тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіялізму. Ривалізуючі за владу системи і сили в Росії, намагаючись з'єднати собі симпатії більшости московського народу і плямуючи непопулярні риси противника, завжди суперничали між собою в тому, хто з них здобуде більше для російського імперіялізму. Кожна московська держава, як царська, так демократична і большевицька, завжди послуговувались підступом і віроломністю супроти України й інших народів, і кожну форму союзу перетворювала в найжахливіше поневолення. Отже, ворогом був не тільки даний режим — царський, чи большевицький, не тільки державна і суспільна система, а сама московська нація, навіжена бісами імперіялізму, жадобою бути все більшою, могутнішою, багатішою, але не власним ростом, а коштом поневолення інших народів, їх пограбуванням і всмоктуванням у себе.

Мета наших визвольних змагань — повне унезалежнення від Москви через побудову Суверенної Соборної Української Держави, — не може бути нічим підмінена. Сама зміна режиму й устрою Росії, при будь-якому узалежненні від неї України, не є ані суттю, ані етапом українського визволення. Сучасна визвольна боротьба українського народу з большевицькою Москвою є одночасно боротьбою з імперіялізмом московської нації взагалі, так, як большевизм є формою і витвором цього імперіялізму".

- С. Бандера, 1952

Не удивительно, что за поребриком относительно мирного идеолога Бандеру ненавидят даже больше, чем реального воина-"спартанца" Шухевича.