abbat81 wrote in bitter_onion

"Мовне питання - десь у третьому десятку серед нинішніх проблем України"©

Мене цікавить думка кафедри на це гостре питання, бо щось воно починає ото шкварчати не на жарт. Зі своєї сторони, у мене вистачає аргументів, що це суцільна маячня, адже саме цього вимагають окупанти.

Питання це виникло від спорідненості думки журналістки Соколової із думкою окупантів в одному із своїх сюжетів (див. 4:50). А саме те, що вона готова поступитись терористам на Донбасі у питанні з мовою. Тут треба зробити відступ і пояснити, що словосполучення «журналістка Соколова» трохи недоречне в силу своєї наявної позиції, тому що журналістика викриває думки людей, з якими працює, і закінчується там, де починає висловлювати власну думку.

Можна було б списати це на ляп т.з.«журналістки», але коли в іншому її сюжеті (див. з 0:30) ми бачимо те ж саме: «найті какова-та нєадекватнава украінца» стосовно Ніцой, яка виступає за дерусифікацію України.

Тепер по основному:
— мовне питання підняв не я, але ця т.з. «журналістка» із триколорним парашутом за спиною.
— «Йти на поступки» терористам — це методичка Тарути-Медведчуків. 

— «Йти на поступки» терористам — це легітимізація терористів як суб'єкт переговорів, «мы же ґаварілі, што эта ґражданская вайна» — прощавай санкції, «какой єщйо аґрессор?»

— «Йти на поступки» терористам у мовному питанні — це те, чого завжди хотіли вони, не ми.

— «Йти на поступки» терористам у мовному питанні — це консервація гнійника, який тепер із бюджету прийдеться нам же і оплачувати — росифікацію Донбасу. Як наслідок, вони інші, «мы вашей мовы нє учілі, давай на нармальнам языке!» Вихід: прийдеться повернути русский язык в українські школи, щоб мати засіб комунікації з ними.

Повернусь до аґєнта Соколовой. На мій погляд, вся ця артистична подача в сюжетах — суть лубриканта, за допомогою якого запихають в мізки українців оці тези про те, що  українська мова «не є архіважливим на даний момент», хоча на мій погляд якраз навпаки і є архіважливою ознакою, коли загинуло -надцять тисяч українців. Окупант розхитував протести спеціально в зросійсених містах. І якщо ви думали, що вони зникли — то помиляєтесь. Їм і по сьогодні заважає та українська мова і вони чинять спротив як можуть, не так сміливо, як в березні в Запоріжжі чи Дніпрі, у травні в Одесі. 

Ці артистичні подачі не нові, «всє смєюцца, пачєму ти нє смєйошся» -з «Украина как порно-актриса», «расстрелять Верховную раду» — це ж так весело, але так анархійно. Все це пройдені методи, я лише зупиняюсь тут, щоб зауважити цей момент, як вони діють.


Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded