stefan_blog (stefan_blog) wrote in bitter_onion,
stefan_blog
stefan_blog
bitter_onion

Дві підбірки. Дві

New! Карколомне поєднання, Антіна та Дорна!
"Опомнісь" і Open The Dorn на відео "А  ТЄЛО ПЄЛО"
"Не плач, моя мала, доля не з'їсть, доля не зла" - то, звісно, про забарикадованих "Диких гусей", залучених королівським протестантським орденом після того як чіповані фраєр у білому та тітушка в треніках вирізали під корінь всю казенну охорону маєтку. Зрештою, найманці прийняли участь у британській війнi з вампіризованими нацистами, що саме оточили останній рубіж оборони в конференц-залі (вибух гранати співпав з музичним "тидимць!" у пісні "Моя мала"), а на виручку людям пробиваються вже під файерлейковий "Against ionized ods" вампіреса з двома авіаційними колуметами ("Владімір Харконенн"), що ненароком попала на службу до ордену "Хельсинг" під час невдалої анти-терорстичної операції поліції.
Роз'яснення: звісно, сама основна ідея не тільки в максимальному використанні українських пісень *(про те, з чим асоціюється - нижче), а й у регламентованості правилам запису з екрану самій початковій ідеї: скласти разом два альбоми медіафайлів - музики, кліпів, аніме, де одне віконце грати без звуку, а інше одночасно з ним, підмічаючи де що співпало "пророче", вдало, смішно, пародійно, симетрично в графічній кольоровій гаммі чи відповідності дії на екрані до описувальних слів: "Твої зелені очі", коли верфольфівка-гипнотизер влаштовує mind-blowing show засівшим диким гусакам, через глюки ламаючи мораль і оборону. Або "Місця щасливих людей", коли вже йдуть субтитри під фотоальбомну біографію Піпа-солдата удачі, хоча в останні миті життя його оточували й не зовсім люди.

* - пісні десятилітньої давності прослуховування - для мене пам'ять про громадські спроби принести користь від простого роблення зоозахисного добра, а ще про розчарування, нестримування гніву, щасливу втому від того що хоч щось вдалось зробити, навіть якщо нескоро вдасться довести до кінця
Синхронійний жанр, саме все давно зійшлось, а я лише показав цей зв'язок - увімкнена пісня попід відеоряд без зачіплянь обох. З логікою, що так й мало бути, десь там духовно-ноосферно;)
Як воно сама ідея, з цивільними кліпами, з КОбзоном, ФОстер Піплами, Монатіком, у посиланнях та коментарях тут: https://facebook.com/notes/stefan-khrabrov/збірка/1908241445897844/
а далі вже суто аніме.
Спілка Гельсингів vs. “Крайній бат”(Letzte Bataillon) vs. Дев’ятий хрестовий похід


Картинка-демотиватор із дев'ятого епізоду, з СС можна глянути тут https://youtu.be/3EAIz50pJ2c (увімкніть українські субтитри)
Для початку - трейлер, два. Має підготуватий глядача “заберіть крихких нервами від екрану, тут відбувається нечувані неподобства під популярну музичку, в тому числі розчленування під “Тікай! Бо буде війна!”, захоплення штабів під “веселі, брате, часи настали!” і приліт аеромобільної бригади карателів під “а дерева плакали!”.
Знято тим же методом, що й решта, але оригінал кліпопідбірки анонсів 2005-2012 років кудись пропав. Тому ці записи іноді допомагають вберегти відео з ютубів, як от зникла “Майже весна” з інтерв’ю https://youtu.be/oHlVty4TGBU?t=1656 в іншому аніме ;)
Перша серія, три варіанти:
варіант один  - під кліпоскопію та грайрегістр походово-фентезійної музички початку 2000-их: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/777449965642000
невдала антитерористична операція у селі знайомиться з упирями, а глядачі - з єдиною вцілілою, щоправда, вже не у статусі людини.
варіант два: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/832365393483790 “Перша пісня” починає: Твоє життя...!
“Твоє життя”,- звертається дядечко до любимої племінниці, досилаючи патрон, адже вона - спадкоємиця маєтку Гельсингів, того скаженого роду в якому лікар з вампірами воював. От.
Наприкінці вісімдесятих в ці байки вже ніхто не вірить. А хтось зробив так, що дядечко з племінницею опинилися самі, не рахуючи його тілоохоронців. І, от,
“...моє життя!!! Моє бажання!!!” - Бах! (підспівування: ах-ах-ах-ай!). Ранить дівчинку, кров її скрапує на якийсь незрозумілий трупак у підземеллі - батечко пояснював що секретний підвал в разі чого захистить, бо тамує сюрприз.
Не сталося. Розпач і безнадія, гнів від того що так по-дурному лишається померти. Пекельний родич уже наставивд дуло... Чекайте! А що там за зву...
Друга пісня “Най-най не засинай!” - лісом крокують зомбі, стара англійська поліція і тип у капелюсі.
Зав’язується “Невидима сім’я”.
“І навіть у свято так темно навколо без вікон твоїх і дверей” - двері розлітаються від пострілів і вже триває антитерористична операція антивампірського підрозділу- дебелого графа і колишньої поліціантші з розущільненого села. З’являються конкуренти - католицька церква, тринадцятий відділ, заблукалий спецназівець.
Територія-то ірландська, а значить - суперечлива в релігійному плані: чи то підзвітна католикам, чи протестантам, до яких відноситься і той лицарський орден однієї фамілії, що собі дракулу приручила і навчила регулювати межі допустимого вивільнення сили. Найрозпечатаніше - це коли він викидує на поле бою всі всотані за останнім 500 років життя (“І чи було усе? П’ять століть назад?” https://borodianka-2007.livejournal.com/video/album/453/?mode=view&id=1364 - питаються у треці “Африка” в іншому епізоді з вампіризованими нацистами, що якраз на експериментах з кров’ю графа і постали, першою ластівкою 1944-ого. Про цей приквел - шматочок. Музикою Прокоф’єва до забороненого у часи німецько-радянської дружби фільма “Олександр Невський”: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/859909494062713/)
По секрету скажу що на це можна глянути вкінці цього https://plus.google.com/107162988468450126294/posts/ZTQ9WXdzzhh двохгодинного відео музики Police/King Crimson сімдесятих, гуртів ОЕ/скрябін, ігросаундтреків Heroes of Might and Magic 3 та сталкер. Усього що прослухав і засвоїв на момент попадання в такий творчий світогляд знаходження взаємностей по цьому жанрі підігравання анімей мущики одне одному, sync'хронно.
Чим усе закінчилося у першому акті?
"Ти собі сама!"- спецназівець ганяється за полісменшою, а потім чіпляється і до директорки ордена.
"Моя машина!" - дракула несподівано постає, щаслива сім'я воз'єднується, ватиканець вивітрюється (до речі, прмітили що в бою вони з вампірякою підсвічені контурами, як супротивниеи в грі wizardry8? A? Не грали...)
'Я їду додому. До тебе..",- анімешна "камера" вихоплює місяць угорі у тому ж положенні що й попіднизу значок реклами "roshen", солодкий знак якості, ось тут: https://osvitlinya-2011.livejournal.com/video/album/311/?mode=view&id=2903
варіант 3: все те саме, тільки під Депеш Мод вісімдесятих. Блек селебрейшн, ну, Вам зрозуміло.

https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/vb.100001310120841/1043330962387231/?type=2&video_source=user_video_tab
Особливо, раджу версію під Брін он зе Найт гурту Police тута: https://www.dailymotion.com/video/x4n3b27
2. Двa варіанти, як Вам подобається - ігросаундтреки надибані 2011огo https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/1200013713385621
Чи суцільно альбом Горилляк d-sides,надибаний 2008. Don't get lost in the fa-a-arm! http://video.meta.ua/9725784.video?pos=14
3. Цей варіант суціль з музики ЖЖ-періоду, прослуханої одного року.

https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1189713944457586/ Особливо раджу цей трек: Sheltering Sky https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/vb.100001310120841/782329295154067/
А от інший варіант, теж з тодішньою музикою, раджу:
4. Скрябін-годдиник, Океан Ельзи-вище неба, люди як кораблі і Блайндед бай зе лайт. Авіаносець, захоплений нацистами і чарівні кулі Ріп ван Вінкль (в оригіналі вона ще й співає). Все таке. Раджу. Три варіанти запису:
"Все буде добре! Настане наш час!" ' співає Крайній батальйон вампіризованого супротивника.
5. веселі часи, брате,настали.  https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/991125730941088

6. І тривають
7. Тривають
https://bozhevilny-krsr.livejournal.com/video/album/301/?mode=view&id=483 , -“Передам по радіо: Прощай, рідна Батьківщино!”
9.  Потрібно бачити. Перша повносметражна ідея 2014/4/12. Три варіанти.
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/vb.100002569768397/783537948408523 (вмикайте субтитри українською!)
10. Друга повнометражна ідея, 2014/4/13. З усіх залишу для перегляду тут один варіант:
Цільноепізодичний amv-іст.
Це про ту технологію, яка тут застосовується
без монтажу та склейок, що відео, що музики, просто зіграно одночасно під певний відстроєний порядок пісень.
На музику, що несе якусь асоціацію.
На серіали, які єдині чимось зацікавили "націєтворчим" (тобто, чому воно підсвідомий зв'язок і символічну духовну користь знайшло в далекому 2011-ому.
Про що воно?
Про музику підземну і надземну, про електронні пісні незмінних з bandit's 90's ментально-архітектурних краєвидів, про ржавчину і сміття вулиць, промислових секторів, постапокаліптичних пустирів.
Про дух богеми й митців, що супроводжував підняття державної усвідомленості часів першої революційної "зоряної осені"2004'.
Про усе чим пахне ("Чим пахне?", - Скрябін) або душить, або бісить випробуваннями - невідповідністю рожевих мрій та міжвоєнної реальності (бо "якби вчились так як треба...", то помітили б що світ сусідів югославів, осетинів, грузинів кардинально відрізняється від тої зеленій юні, в якій постала держава України та українців).

До аніме, на яке накладено більше ста пісень і треків, список

Завдякі логічній клепі, якою все це було підібрано, приклад на фрагментах фільмів і кліпах.

Вступне слово: в нашій постіндустріальній економіці з мобілками та гаджетами майже непоказною залишається інша сторона, підземна, залюднена непотопляємими кадрами чільників відомств, технарів, допотопних хазяїв руїн заводів та господарниками твариницької галузі, в тому числі бюджетних притулків-живодерок для друзів людини.
Такі ніде не пропадуть, а якщо вкрадуть - будуть пересажені в крісло по сродній праці, не тому що попалися, а щоб нікуди з економіки не дівалися.
Таємниці життя цих місць очікують щоб на Вас звалитися, підім'яти під себе застрянним духом і ретро-дискотекою 80-их самих завоцьканих брежнівських хітів, Ваш зір готові пришпилити до стіни ордени Леніна (видані чи куплені на узвозі?) на стіні поруч з московським календарем православних дат, а товщина і сизина адміністративних пик готова вразити Вашу уяву: як то воно утворилися такі рельєфні прожилки на червонясто-м'ясистому підборідді? Невже художники журналу "Перець" малювали з натури? А ще якщо збереться більше ніж один адміністратор, припустімо, заговоре з прибиральницею чи телепортірує завгоспа, - Ваші звиклі до богемного літературного суржика вуха бузовірськи заріже виплеканий на городі язик, що навіть транскрипціями на письмі не зможете передати усю шир і жир цього мовного збочення (до управдомші-феліноненависниці я гадав що "тіліхфон" то тільки в інтернеті жартома калякають). А будете вести себе зразково - ще наслухаєтеся як при Союзі завлікательно було, коли медалі за темпи давали.
А що відбувається у кабінетах відомств у тиші і товші сталінок, казарм, не урядового кварталу, а тих самих профільних місць донесення виконання верхніх рішень у життя? Адепти скажуть, що там така зрада, аж сльози течуть: розпродаються держінтереси, наводяться вроки активістам і приймаються вироки національній культурі та достоїнству, паплюжиться духовність, розграбовується артефакт та музейний експонат, чи з чого там складається профільний автопарк та інвентар?
Високе звання мешканця Країни та епохи реалізується поспіхом у заздрощах, жлобстві та впертій самовпевненості, до чого нас вчить опит постсовецького виживальщика, тому улюблений жанр відносин який здатні заподіяти українці одне одному - це survival horror. А до тих, хто не з нам, до таких, що без нас - до активістів, волонтерів, неправославних самаритян претензії: "то ти не тово робиш!!!"
А, забув, реальність дисидентів та правозахисників більшість не сприймала як щось стосовне до себе, як згодом зоозахист, дітезахист, захист літніх людей та безпритульних, а природозахистом по власному місцю проживання взагалі було цікавитись непорядно з часів будівництва комунізму, хоч як би "Собор " Олеся Гончара, прмислово-цивільні атомні вибухи та Чорнобиль не натякали, що Жити в країні безоглядних до жертв техногенних експериментів - шкідливо для достоїнства і психіки

І щодо всього вищесказаного презентую дві підбірки:
Старий Fullmetall Alchemist
Трек Dark Rift групи God Is an Astronaut з-поміж усього використаний тут: https://electron-kobzar.livejournal.com/video/album/1722/?mode=view&id=3320
Серія в стилі "Військових зливають у алхемічні котли".
Попередній епізоди з циклу "Громадянська війна на Сході або ж Ліорська Народна республіка" - тут https://cat-disturbed.livejournal.com/video/album/274/?mode=view&id=664 - укінці використані перші акорди пісні "Історія".
Наступне - думки полковника про зраду у вищих ешелонах влади" (Лунає "Клей" Скряба) https://stefan-blog.livejournal.com/video/album/658/?mode=view&id=4998
і невдала спроба замаху на сталінофюрера (ігрова композиція "Забуті недруги" колишнього клавішника гурту Арія, нині покійного Кирила Покровського) https://stepankhrabrov.livejournal.com/video/album/562/?mode=view&id=1508
Взагалі, дивитися, а не просто глянути, Сталевого алхіміка почав з цього: https://cat-disturbed.livejournal.com/video/album/3014/?mode=view&id=3704
От "Нікому то не треба" на поєдинок зі страченими зеками, яким вирок замінили на переселення душ в один обладунок. https://osvitlinya-2011.livejournal.com/video/album/311/?mode=view&id=826
"То для нас" - по ритму підходить і по зміні екранних планів https://stefanblog.livejournal.com/video/album/1722/?mode=view&id=7589, адже, як казав Юрій Макаров у статті  "Канон, маршрут, надія?"
буває так що підібраний звукоряд
*"співпадає до секунди, до найменших акцентів і монтажних стиків, а чому – теж незрозуміло"*
Навіть не знаю, в чім тут передати прикол, пісня Най буде дощ https://stepan-khrabrov.livejournal.com/video/album/420/?mode=view&id=6293 Скрябіна: "Тікає дим крізь пальці, не втримати його ніяк", а на екрані дим "І скільки не старайся, він собі як вільний птах",  місто вже яку добу розділилося і воює одне з одним, а військові центрального штабу призведуть до ще більших жертв, бо так і було задумано "по конспірології".
"А я так хтів тримати дим
Затиснув пальці аж до крові
Та залишились пусті
Мої скривавлені долоні" - і показуються скривавлені руки гомункула після вечері, що, як і вся його пробірочна сім'я - мертві і сильні (слова пісні Технофайт https://facebook.com/stepan.khrabrov/videos/vb.100002569768397/1028563917239257), регенерують на основі енергії людських життів, перенесениих у філософські камені.
З націєтворчого раджу вітчизняні хіти 90х на зображення початку 2000х:
"А Татко хорий", бо поставив химерний експеримент над донькою та собакою, а потім круто змінив кут зору, будучи взятим військовими в таємні підземні лабораторії.
Збігальницький огляд.
Духовна пародія
Отже, підказки для тих хто дивитиметься або сумнівається шовонотам за шість епізодів серіалу підряд на паралельний український спів, без монтажу, без хорошої якості, з англійськими субтитрами що можна увімкнути - почитати переклади пісень, в тому числі мої власні самопальні та "покращення" існуючих вже сьогодні: https://youtu.be/oHlVty4TGBU
отже,
1. "Позич мені сонце', крім задерикуватого характеру приспіву що відповідає посмішкам персонажів-гомункулів, є ще музичний момент що збігся з вихилясами Гордині, коли він типу "тіньовий коридорчик" створює, і це ж треба щоб одночасно запущена з початком епізодом пісня збіглася саме в цьому місці! ЦЕ Ж ТРЕБА, ЦЕ Ж ТРЕБА! У моє віконце, гей, гей!
Наступна: Сосни. Бо поїздки в Бородянку крізь Ірпінь. Тут під початкові звуки пісні повертаються свідомость молодшого брата Головного Героя (те що вони обидва каліки, один без руки й ноги, а другий без тіла й душа прикріплена до обладунку - то так склалося. Зате батько у них кількасотлітній, а про те як одного разу будучи рабом зв'язався кровно з Науковим Експериментом по видобуванню безсмертя згідно підказок гомункула для потреб царя і обманом опинився з безсмертним тілом і півмільйоном душ принесеної в жертву країни усередині - про це окрема мова).
Продовження: "...навколо моя стіна", бачите? Хоча не впевнений що там в кадрі хвойні. А "кудись мене несе, де я не був ще досі" - є куди кого нести, везти машиною буде потім.
Далі, "Сам" у стилі чорнобілого Скрябіна (те що назнімав кліпмейкер - тільки згодом виявилось що вийшло в стилі чорнобілих Depeche mode, про ті кліпи тоді не знали, а перебували в однаковій "музі"), інша назва "Сплячий патруль".
Гострі тіні Гордині, відрізані від світла, розчиняються водночас зі звуковим ефектом початку пісні, і на слова "Бо(г) від вас давно пішов" - розвертається та йде геть батько братів Елріків.
"Сам" і "Самотній в'язень" лунає до теми затриманого Алла заодно з гомункулом, а "...падали вниз, ніби мертві птахи" відлунюють на фоні вбитих державним алхіміком Кімблі ішваритів, що тонуть у темряві згаслої свічі на переході кадру до ув'язненних, Прайдчик ще постукує по шолому у ритм приспіву.
Весела початку дев'яностих "На даху добре" супроводжує привал героїв перед початком Доленосного дня (коли глобальний задум заснування 50-мільйонної держави має сповнитись у розрахунках гомункулів), а під "Тільки ти не вмирай" Едвард прощається з братом ("твої холодні руки.." бо сталеві).
Перші променi Сонця зустрічають революцію (чи воєнно-алхімічний переворот), кінцеві кадри нарізки наступної серії супроводжуються кліпом "ТОЙ ДЕНЬ" (тобто, коли починається Promised day, в російському перекладі "Тот день"), переходячи у інтро наступної частини.
Керівників перевороту разом з захопленою дружиною фюрера у минулій серії: https://myspace.com/…/-_2015_02_26_16_58_44_246.m…/109785755, звісно, арештовують, лунають постріли. Але команда змовників переграє і розпочинається... https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1402902553138723&set=a.556453141117006&type=3&theater
Післямова
У нас ту офіційно у політиці закінчилась епоха президентств і прем’єрств двох Вікторів, а разом з тим культуру струснув справжнісінький “світяний кінець”, поставивши життієпис багатьох на військові рейки. От цей перехід і розрив назавжди з тихим замріяним спогляданням (...куди котиться український світ) і хотілось підсумувати. Особисто мені “фінальний бій” душевно-травматично був давно коли самозречено намагався рятувати від “будки” собак,  відтак поставивши життя на рейки алертності й самоспецпризначності, покинув навчання і здоровий глузд життя, бо опісля нездійснення громадської організації - товариства захисту тварин (ТЗТ) взявся напучувати простір цитатами духовності. А там і сам спізнав шо по чім, відтак - цей синхронізований жанр, як наслідок духовної віри, сподівань, порівнянь і передбачень. В основному - відірваних від реальності.
Як би то так пояснити що було спізнане...
[Світ творчих образів, єдиний і цілий для всього людства, однаково близьким і друїдам кельтів і святим Сходу, і що попри звичний попсовий погляд на високотехнологійну іншопланетику є таке, що здавна знає і супроводжує усілякі епічні прагнення людини, як приміром у Бердника "Окоцвіт" (повість цінна й тим, що точно демонструє кармічні відносини з казкою, з чудом що поселилося у серці і до якого нема діла матеріальному оточенню).]
Ліричність мелодій на анімешність побоїщ гомункулів, паладінів світла, упирів і химер  відсилає до замилованого стану народно-патріотичного архетипу, який попри глибінь віків дозволяє собі морально-душевні спустошення, як-то зрадофілія (історична, з дисидентських, повстантських і УНРівських часів), безвідповідальність за природу як варіант байдужості до державності і, нарешті, безграмотність у відношенні що до домашніх, що до безпритульних тварин (друге, як Ви здогадуєтеся, зобов’язане своєю появою першому), а у часи конфліктів типове відношення до небажаних безпритульних тварин переходить і на людей. Що тут рішати, як діяти - думайте кожен для себе сам, бо життя підкидує що завгодно, тільки не той ідеал яким ми самі в собі хочемо бути. А я запам’ятав у студентські часи всі ці пісні саме як одинично-революційний супровід до “подвигів” повсюдного реагування й агітаційного спілкування щодо зайвих українсьому населенню тварин.
Але ж який дух у нас був у 2004-ому! Оце й хотілось відмітити, наклавши на згаданий відеоряд популярних пісень на “5 каналі” що накладалися поверх кадрів діючої тоді революції громадянської самосвідомості: Зоряна Осінь, Майже весна, Вставай! Ось вони тут й застосовані:
а до того як з’явились повнометражки, практикував знаходження amv (чийогось намонтованого відео на трек) і підставляв до них вдалі пам’ятні пісні. “Майже весну” з алюзіями на революційність помаранчевого егрегору практично самий перший приклад літа 2013, коли ще був чисто прикол “накладіть на анімешний відеоряд” Хельсингу, ось пізніший варіант:
уже під самий розвиток подій весни 2014 і розвивання кліпово-пісенної логіки під цільноепідозичний відеоряд, згодом навіть поєднано-епізодичний https://stefan-blog.livejournal.com/2014/09/14/.
Взято у stefanblog себе, Атмосферність під Скрябіна і Сталкера
Subscribe

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments