in_carpathian (in_carpathian) wrote in bitter_onion,
in_carpathian
in_carpathian
bitter_onion

Про "освітню рехворму" та національне питання

В розвиток теми від putin_huil0 ака Сергій Дацюк: УКРАЇНІЗАЦІЯ ТА ВИРІШЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ПИТАННЯ

"...Українці, як завжди, хочуть бути хитрими. На словах вони заявляють про політичну націю. А потім починають говорити про генетику, про мовні гетто, про іронію щодо єдності країни, про сни українською і про брудних росіян.  Так не вийде. Переконання щодо меншовартості росіян невідворотньо веде до їх сегрегації і зрештою до дискримінації, до депортації з елементами остаточного вирішення російського питання. Така невблаганна логіка нестратегічної політики. Прямим наслідком відсутності публічної стратегії українізації та вирішення російського питання з боку Президента та Парламенту є етно-націоналізм та фашизація в Україні. І роблять це не якісь представники маргінальних політичних кіл, а європеїзовані письменники."

Мене русскій вопрос якось зовсім обходить, проте маю своє ІМХО відносно новацій освітньої рехворми, прийнятої поспіхом пост-канікульними депутатами, у котрих в кишенях по три паспорти найцікавіших держав. Третій день під моїм фейсбук-постом триває, скажімо так, дискусія з бурлінням. Вважаю своїм обов'язком поширити його й тут.

В питанні навколо освітньої реформи (а саме, в тій частині, де нацменшини по суті позбавляють права на освіту національними мовами) мене неприємно здивувала хвиля зловтіхи. Скільки людей зраділо тому, що когось позбавляють його давно наданого права! Є серед моїх френдів (заочних і реальних) люди фашистського типу. І їхню радість я розумію - цей наїзд на нацменшини цілком відповідає їхньому переконанню "Україна для українців". Але тих, хто вважає себе лібералом, мені зрозуміти важко. Часом "демадярізації" (дерумунізації тощо) радіють ті ж самі люди, які б щиро підтримали прийом Україною сотні-другої тисяч біженців з Африки (і від яких би вони не вимагали знання української мови, чи щиро раділи, коли б новоприбулі років через 20 знали хоч сотню українських слів).

Щодо мене, то мені геть не подобається перспектива втрати тих 150 тисяч угорців, що залишилися в Україні. Тому що коли їх позбавлять права навчатися в школах мадярською, то Угорщина оперативно повідкриває у себе інтернати для дітей з недружньої України, і вони вже потім додому не повернуться. І угорців в Україні не стане - як не стало українських німців в важкі 90-ті. Чи виграла від цього Україна?

Взірець обстановки в сільській угорській хаті, шкільний музей в с. Велике Попово Берегівського району

В розвиток теми додам трохи білоруського питання (зараз воно особливо актуальне). Білоруси - найбільша, після росіян, нацменшина України, понад 250.000, переважно асимільованих, безмовних, як і в себе вдома. Жодної державної білоруської школи в Україні нема (окрім кількох недільних). Впливати на Білорусь, відкриваючи в Україні школи та ВУЗи з білоруською мовою навчання - куди ж нам до цього. Ну а новий Закон про освіту перекриває цей шлях на упередження.
Tags: депутанги, мова
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 9 comments