Тим, хто в Раді

Нарешті зрозуміла, про кого це співалось, від імені всієї України:

"Вівці мої вівці,
вівці та барани,
хто ж вас буде пасти,
як мене не стане?"

Або ж як Софія Михайлівна: "Сумно, сумно на душі..."