taraskazkar (taraskazkar) wrote in bitter_onion,
taraskazkar
taraskazkar
bitter_onion

Об’єднані Яйця.

Оригинал взят у taraskazkar в Об’єднані Яйця.
Об’єднані Яйця.
Казково-злободена, цинічно-сексистська, неполіткоректно-нецензурна, геополітично-еротична короткометражна п’єса у п’яти актах.

Щиро вибачаюсь перед усіма, хто мав сумнівне задоволеня читати попередню версію, нині вже видалену, як непотріб. Поспішиш - людей розчаруєш, це про мене. Обіцяю, що подібне не повториться, а також що нова версія принесе вам значно більше гарних вражень і значно менше розчарувань.

    Без паралелей в нашому світі не обійтися і я припускаю що деякі персонажі цієї історії можуть здатися вам знайомими та взнаваними, тому в першу чергу наголошую, що текст під спойлером є повністю вигаданим, як і всі його персонажі, а будь які співпадіня з реальністю випадковими.

  Зважаючи, що все написане є продуктом авторського права та захищене українськім і міжнародним законодавством, автор забороняє без особистого, письмового дозволу копіюваня, цитуваня, переклад на будь які мови, тексту або його частин.


  Акт перший.

    Дія відбувається в розкішному президентському люксі. За вікнами захоплююча панорама нічного мегаполісу. Посеред приміщеня з шикарним інтер’єром стоїть негарна жінка, старше середнього віку, в дорогому діловому вбрані. Її обличя відображає суміш злісті, огиди, презирства та рішучості. Вона підходить до бару, плескає до склянки трохи мартіні, а потім додає до нього велику кількість горілки. Її руки тремтять, вона кидає на них зневажливий погляд і рішуче та швидко починає пити. Алкоголь їй не до смаку, руки не вгамовуються і вона проливає трохи на одяг, але допивши, знову наповнює склянку оковитою, трохи розбавляючи її вермутом. Підходить до величезного дзеркала в золотій рамі та, з відразою, довго дивиться на своє відображеня. Вираз її лиця змінюється на жалісливий і, зробивши великий ковток, вона починає розмовляти сама з собою:

    - Хіба про таке житя, досягненя, про таку славу, а тим більше, про такий кінець ти мріяла, коли була молодою? Звісно що ні. Але так сталося, що тебе запам’ятають як невдаху і посміховисько. Найогиднішу першу леді Об’єднаних Яєць, чий чоловік Довбойоб, хай горить він у пеклі!,прославився за свого президентства не вмілим керівництвом, видатними якостями і здобутками, а тим, що облажався, давши посмоктати своїй стажерці, як там її (замислилася), згадала, Моніка Відсмокчиуслоніка. Тьху! Не лише на весь світ зганьбив себе, родину, дітей, тебе – Кліторшу, а взагалі всі Об’єднані Яйця цілком, і кожного їх громадянина опосередковано. Гидко. Гидко й боляче так кінчати це житя, проте  зносити на собі ці погляди, знати ким вони всі тебе важають, вже немає сил. Роби вже діло та покінчимо з цим!

    Дістала аркуш паперу і втратившими рівність літерами написала: «будь ти проклятий, Довбойоб», розлютилася, як бувало завжди коли вона, або при ній, згадували його ім’я, зім’яла аркуш, кинула на підлогу і замислилася. А потім не втримавшись, з лютю, жбурнула недопиту склянку об стіну. Але та не розбилася, лише залишивши негарну, мокру і смердючу горілкою пляму, впала на м’яке покритя підлоги. Жінка взяла інший аркуш і почала виводити: «Будьте ви всі …». Проте рука здригнулась і вона не змогла дописати, на мить голова безсило похилилась, але їй знову вдалося зібратись. Рішуче порвавши другого листа, змахнула уривки і зло прошепотіла: обійдетеся без записки, ідіть ви всі в дупу, і так помру. Підійшла до бару та наповнивши нову склянку, поставила її перед собою. Відкрутила кришку з пляшечки для ліків і байдуже дивилась як на долоню сипляться гарні рожеві пігулки, а деякі, дивно повільно, падають повз пальці вниз.

    - Шкода. Дуже шкода. От би у людини був другий шанс (на долю секунди її лице прийняло мрійливий вираз і стало майже приємним, проте вона різко обірвала марну іскру надії), але таке буває лише у казках! Ніякого другого шансу немає, і ти це знаєш люба, другого житя не буде, та й з цим теж вже пора кінчати.

    Рішуче підняла руку зі жменею пігулок, тримаючи склянку горілки в іншій, з усіх сил широко роздерла рота і трохи нагнула голову вперед, приготувавшись різко її закинути і разом проковтнути якомога більше снодійного. Краєм ока вона помітила своє негарне відображення у великому антикварному дзеркалі, огидливо скривилася, заплющила очі та піднесла руку з таблетками до розявленої пащі. І саме в цю мить, несподівано і голосно задзвонив телефон у номері. Це було так неочікувано, що Кліторша злякалась, впустила склянку, розсипала майже всі пігулки, а одну, що встигла потрапити до рота, з переляку вдихнула і та застрягла глибоко в дихальних шляхах, змусивши її харчати, задихатись і повзати на карачках по розлитій на підлозі калюжі горілки. А телефон так і дзвонив. Нарешті вона змогла вихаркати кляту таблетку і зла, рішучими п’яними кроками підійшла до телефону.

Кліторша (істерично): Я наказала мене не турбувати! - (кинула слухавку) – ну що за довбаний світ, навіть здохнути по людські не дають. (заплакала)

    Але тут апарат задзвонив вдруге, і знову вона не чекала та злякалася.

Кліторша: Ну знаєте, це вже переходить усілякі межі - (зняла трубку) – Хто це ще?!

Голос із телефону: Привіт Кліторша. Мені треба казати хто я?

Кліторша (злякано завмерши): Ввви Ппперший Чччлен???

Голос із телефону: Молодець. Розумна дівчинка. Я хочу тебе бачити. Зараз. Є важливе діло до тебе. Машина чекає біля таємного виходу готелю. Поспішай.

    Із слухавки вже долинали короткі гудки і Кліторша, забувши про свої нещодавні наміри, і взагалі про все на світі, нервово забігала по кімнаті, а потім, схопивши сумку, стрімголов вилетіла у двері.

Далі тут: http://taraskazkar.livejournal.com/1757.html


7797984_original.jpg
Subscribe
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments